Весело зустріли новий рік! Вирізування сніжинок. Фізкультхвилинки. Гімнастика для очей. Пальчикова гімнастика. Загадки про зиму.Загадки про весняних птахів. Дітям про Стрітення.
ВИРІЗУВАННЯ СНІЖИНОК
Фізкультхвилинки для дітей
Чому потрібно проводити фізкультхвилинки? Бо деякі функціональні системи в організмі дитини 6-10 років ще не сформувалися до кінця: центральна нервова система, зорові та слухові аналізатори та опорно-руховий апарат. Саме тому школярі у молодших класах мають не лише навчатись, а й зміцнювати здоров'я. Завдяки фізкультхвилинкам діти розслабляються, переключаються з одного виду діяльності на інший та налаштовуються на позитивний настрій і подальшу роботу на уроці.
Найкраще фізкультпаузи робити у середині заняття (на кожному уроці), на початку останнього уроку та в кінці (на перших заняттях).
1. Вражаюча природа
Трава маленька-маленька (діти присідають).
Дерева високі-високі (встають та піднімають руки догори).
Вітер дерева гойдає-гойдає (повертаються навколо себе).
То вправо, то вліво нахиляє (нахиляються вправо та вліво).
То вгору, то назад (тягнуться вгору та назад).
То вниз нахиляє (нахиляються вперед).
Птахи летять-відлітають (махають руками-«крилами»).
Учні за парти тихенько сідають (діти сідають за парти).
2. Гра «Віртуозний піаніст»
Діти ставлять усі пальці на парту та під класичну музику, яку вмикає вчитель, імітують гру на фортепіано. Для цього вони перебирають пальцями по порядку (від великого до мізинця). За бажанням хтось може імітувати акорди на парті. У будь-якому разі, це гарна розминка для пальців.
3. Мишка (вправа для очей)
4. Руханка
Вам не хочеться сидіти?
Треба трішки відпочити.
Руки вгору, руки вниз,
І сусіду посміхнись.
Руки вгору, руки в боки.
Вище руки підніміть,
А тепер їх опустіть.
Плигніть, любі, кілька раз.
До роботи братись час.
5. Хто ж там швидко так втомився?
Хто ж там швидко так втомився
І наліво нахилися?
Треба разом нам всім встати, (вийти з-за парт)
Фізкультпаузу почати.
Сонце спить і небо спить (діти закривають очі долонями)
Навіть вітер не шумить.
Рано-вранці сонце встало (діти відкривають очі, потягуються, піднімають голову)
І проміння всім послало (всі піднімаються на носочки та руки підносять вгору, потім розводять їх у сторони).
6. Білочки
7. Ранковий котик
Сірий котик міцно спав (діти закривають обличчя долонями),
Навіть пісню не співав.
Та, нарешті, пробудився (нахиляють голову вправо-вліво, вгору-вниз)
І довкола обдивився (діти роблять рух очима по колу, а потім вліво і вправо).
Став смачненько потягатись (потягування)
І чистенько умиватись (імітують руками вмивання).
Порозчісував він вуса (імітація розчісування вусів руками).
Зуби й кігті нагострив (кілька разів міцно стискають кулачки та розслабюють руку)
І до комірчини побрів (ходьба на місці).
Буде мишку полювати і добро оберігати (діти потирають долоні).
Ми, як котик, відпочили,
Щоб зміцніли наші сили.
8. Вправа на уважність
Спочаткумалює крейдою малюємо схему (вона показана на малюнку) і пояснюємо, що це рухливі чоловічки, які роблять зарядку. Кожна поза має свій номер.Далі називаємо числа спочатку по порядку, у зворотному порядку, а потім хаотично. Діти, почувши число, мають відтворити вправу чоловічка з такою ж відміткою. Темп виконання вправи потрібно змінювати: то швидше, то повільніше. Надто повільний темп буде нудним , а з дуже швидким темпом впораються далеко не всі.
9. Руки-ноги
Правила гри прості, але гарно розвивають уважність та зібраність дітей. Учні повинні намагатися виконати рухи за командою вчителя. Тож якщо викладач 1 раз плеснув у долоні – клас піднімає руки, двічі – діти мають встати. Якщо руки вже підняті, а звучить одне плескання в долоні, їх потрібно опустити, а якщо діти вже стоять, то після двох плескань мають сісти. Педагог змінює послідовність та темп оплесків, чим намагається збити з пантелику учнів.
Пояснення правил дітям має бути простим: «Одне плескання в долоні – команда рукам. Це означає, що їх потрібно підняти або опустити. Двічі плескаю в долоні – команда ногам. Ви маєте встати або сісти на місця». Після пояснення вчитель відразу подає сигнали. Швидкий початок виконання вправи змусить дітей зрозуміти правила по ходу гри.
10. У лісі
Ходить сонечко по колу (рух очима по колу),
Дрімає олениха (очі зімкнуті).
Ми йдемо з тобою в лузі тихо-тихо (відкрити очі).
І йдемо ми в лісі, знайдемо стежину (подивитися вниз).
Он сорока йде по гілці (подивитися вгору)
Дзьобом чистить спину.
11. Зайці плигають
Плиг-скок, плиг-скок! (чотири рази плигають на місці)
На білесенький сніжок.
Присідають, слухають: (присідають та підставляють руку до вуха (ніби слухають))
Чи не йде десь вовк (двічі закривають обличчя руками).
Раз – зігнуться, розігнуться (нахиляються та стають рівно, слідкуючи за осанкою),
Два – підпригнуть, потягнуться (плигають та потягуються (двічі)),
Три – в долоні плескають (тричі інтенсивно плескають в долоні),
Головою кивають (повертають голову вліво, а потім вправо (двічі)).
12. Африка
У спекотних країнах (діти легкими рухами пальців проводять по столу)
Носороги (руки ставлять на зігнуті розчепірені пальці)
Просто ходять по дорозі (руками рухаються вперед)
Мокнуть в річці бегемоти (долоні догори, стискаємо і розтискаємо пальці),
Дикі кішки – десь полюють (розкривають пальці віялом),
Крокодили (розкривають руки, з'єднані у зап'ясті),
Мавпенята (руки приставити до голови як вуха),
Зебри – жителі савани (розчепірені пальці плигають по столу),
І тропічні птахи (великі пальці переплести і махати долонями), –
Є чому тут дивуватись (долоні перевертати вгору-вниз)!
Фізкультхвилинки - імітації
https://naurok.com.ua/fizhvilinki-dlya-1-klasu-vidpochivaemo-z-radistyu-78494.html
Гімнастика для м'язів очей
Пальчикова гімнастика
https://www.youtube.com/watch?v=zV6Ln0F7U0k&ab_channel=Plekalnya
https://www.youtube.com/watch?v=F6yLsYcyuNI&ab_channel=NinelZhylyutova
Пальчикова гра – це інсценування будь-яких римованих історій чи казок за допомогою пальців. Це не новий метод, такі ігрові форми навчання з'явилися дуже давно, але не втрачають своїй актуальності. Адже нервові закінчення рук впливають на мозок дитини, і розумова діяльність активізується. Особливо актуальна пальчикова гімнастика у 1 класі.
Такі ігри сприяють розвитку зорової уваги, пам'яті, уяви, фантазії, комунікабельності. І, зрештою, це просто цікаво дітям!
Пропоную добірку пальчикових вправ з книги «Пальчикова гімнастика» Руцької Ксенії Олександрівни.Сучасні пальчикові ігри у віршах сподобаються і вам, і учням.
Вправа 1: Покласти олівець між вказівним, середнім і безіменним пальцями. Крутити олівець, передавати його з одного пальця на інший.
| Олівець в руці катаю, Поміж пальчиків кручу, Неодмінно кожен пальчик Буть слухняним я навчу. |
Вправа 2: Пальці в кулачок. Вказівний та мізинчик розведені в сторони, дитина рухає ними, просуваючи руку по парті вперед.
Жук у жолудя питав: ─ Де ти шапочку придбав? От якби мені таку – Був би красень я в ліску. |
|
Вправа 3: Виставити середній палець, притиснути його між вказівним та безіменним, поворушити ним.
| Оса осі в осінні дні Сумні виспівує пісні. Тумани сиві на росі — Сховатись ніде вже осі. |
Вправа 4: Долоні розгорнуті на себе, великі пальці переплетені — голівка птаха. Інші зімкнені пальці — крила. Швидко помахати ними.
Горобцю казала кішка: ─ Понявчи зі мною трішки. Та він знай собі ─ Цвірінь! А нявчати йому лінь. |
|
Вправа 5: Учитель декламує віршик і показує: долоню, а потім по черзі з'єднує з великим пальцем усі інші, починаючи зі вказівного.
Пальчику, пальчику,
Де ти бував?
Я з цим братом в ліс ходив,
А з цим братом борщ варив,
З цим я кашки скуштував,
А з найменшим заспівав.
Віршована пальчикова гімнастика для першачків
Ускладнюючи, можна запропонувати дітям більш динамічний тип таких ігор, в яких жест відповідає кожному віршованому рядку:
|
|
Цікаві віршовані вправи для розвитку дрібної моторики рук представлені у книзі Т.Н. Щербакової «Кулачки-долоньки. Розкажи вірші руками. Для дітей від 5 років». Хоча книга російською, але за бажанням її зміст можна легко адаптувати українською чи мовами національних меншин України.
Загадки про зиму, зимові місяці, сніг, сніжинки, бурульки
Загадки про зиму, зимові місяці (січень, грудень, лютий) і такі зимові явища як сніг, сніжинки, бурульки, мороз, іній, лід.
Загадки з відповіддю зима
Загадка про зиму
Сніг на полях,
Лід на річках,
Хуга гуляє,
Коли це буває.
(Зимою)
Загадка
Кружляє ніжно білий пух,
Міняє зайчик свій кожух,
Вдягає лиска рукавички,
Співають весело синички,
Ведмідь в барлозі вже дріма,
Яка пора скажіть? … (Зима)
Загадка про зиму і діда Мороза
Прийшла баба з вітрами
Та з білими снігами.
Привела з собою
Діда з бородою.
(Зима і Дід Мороз)
Загадка
Холодна, біла,
Ліс оголила.
Скувала річку,
Струмок спинила.
(Зима)
Загадка
Прийшла до нас бабуся
у білому кожусі.
Поля причепурила –
Пухнастим снігом вкрила.
Відгадайте, хто вона,
Ця бабуся чепурна?
(Зима)
Загадка про зиму і весну
Старий дід мости помостив,
Молода прийшла – мости рознесла.
(Зима і весна)
Загадки про зимові місяці
Степан Жупанин. Загадка
Вже морози розгулялися навколо,
та в будинки не пускаєм лютий холод.
Снігурі злетілися на збори-віче.
Це який настав зимовий місяць?… (січень)
Веселий Дід Мороз в руках
Несе нам подарунки.
І на засніжених шибках
Малює візерунки.
Або ще й носа обпече
До холоду незвичним.
Тому, що скрізь мороз січе –
Цей місяць зветься…
(Січнем)
Аж тріщіть мороз, лютує,
Сніжна віхола танцює.
А ставок у лід закутий.
Це зимовий місяць…
(Лютий)
Входить в двері Новий рік,
Починає новий лік…
Різдвяна в небі зірочка,
А під вікном щедрівочка.
(Січень)
Пухнастий сніг усе вкриває,
Різдвяна зірка в небі сяє.
Повсюди радість, щастя, сміх –
Цей місяць перший із усіх.
(Січень)
Мороз і завірюха –
Замерзли щічки й вуха.
Хто з місяців лютує,
Над нами бешкетує?
(Лютий)
Другий він в календарі,
Холодно у цій порі.
Снігопади, завірюха,
Всі ховають в шапки вуха.
(Лютий)
Розсипає з неба сніг
Білим килимом до ніг.
Миколайчики приносить,
Новий рік у гості просить.
(Грудень)
Під подушкою пакунки –
Миколайчика дарунки.
Трішки ще й почне свій лік,
Не старий, а Новий рік!
(Грудень)
Загадки про сніг і сніжинки
Вата з хмари полетіла,
Сріблом-золотом мигтіла –
На холодне впала,
Цілу зиму лежала,
А на тепле впала –
крапелькою стала.
(Сніжинка)
Взимку вкрили ми навкруг
Ліс, дорогу, поле, луг.
А як сонце припече –
Ми струмочком потечем.
(Сніжинки)
Взимку горою, влітку водою.
(Сніг)
Він легкий, неначе пил,
З неба він летить без крил,
Наче мох, м’який-м’який,
І холодний, і блідий.
З’їсть його весною сонце.
Хто скоріш вгадає –
Що це?
(Сніг)
В небі хмарка пролетіла,
Білий пух розсипала.
Він на землю міцно ліг,
Називають його… (Сніг)
Живе — лежить, помре — побіжить.
(Сніг)
Загадка
Коли усі квіти зів’яли,
На чорну землю ми упали
– Накрили килимом пухнастим,
А ще мереживом сріблястим.
Милуйтесь нами, любі діти,
Адже не гірші ми за квіти.
(Сніжинки)
На долоню зірка впала,
Я дмухнув – вона розтала.
То не зірка вже, краплинка,
А була вона … (сніжинка)
Небесна зірка на долоню впала
І в ту ж мить розтала.
(Сніжинка)
Упаде із неба – не розіб’ється,
Упаде із неба – розпливеться.
(Сніг, сніжинка)
Я падаю на ваші хати,
Я біли-білий, волохатий.
Я прилипаю вам до ніг,
А називаюсь просто… (сніг)
Василь Довжик. Акровірш
Срібна зірка, біла-біла,
На долоню теплу сіла.
І як сіла, то й розтала –
Голуба водиця стала.
(Сніг)
Загадки з відповіддю бурулька
Росте вона холодною зимою,
Росте вона додолу головою,
А тільки сонечко засяє –
Вона заплаче і розтає.
(Бурулька)
Що росте догори коренем?
(Бурулька)
Під нашим дахом бурулька росте,
Сонце пригріє – вона відпаде.
(Бурулька)
Загадки про мороз
Хто малюнок на вікні
уночі зробив мені?
(Мороз)
Загадка
Не рубає, не мурує,
А без рук мости будує.
Хоч не має олівця,
А малює без кінця.
(Мороз)
Загадки про іній
Узимку білим цвітом
Садок розцвів як літом.
(Іній)
Рано-вранці увесь світ
Вбрався в білий оксамит.
А як вітер нападе
Оксамит цей пропаде.
(Іній)
Загадки про лід, кригу
Загадка про лід
І в огні не горить і в воді не тоне.
(Лід)
Загадка про кригу
Яка вода у воді плаває?
(Крига)
Загадка про лід
Прозорий, мов скло,
Не вставиш у вікно.
(Лід)
Загадка про ополонку
Удень вікно розбивають, а вночі воно само вставляється.
(Ополонка)
Дитячі загадки про весняних птахів
Які птахи прилітають з вирію першими? Які назви цих птахів, як вони виглядають? Цікаві та корисні знання дітки зможуть отримати завдяки загадкам.
Наш сайт Mamabook представляє підбірку загадок про перелітних птахів.
Шпак
***
Першим я приніс весну,
Пробудив усе від сну.
Заспіваю під вікном,
Звуть усі мене…(шпаком).
***
Навесні пташки чарівні
Оселились у шпаківні.
Пір’ячком виблискують,
Пісеньки висвистуть.
Здогадались, дітки? Так?
Це вісняний вісник — … (шпак).
Ластівка
***
Швидко скрізь цей птах літає,
Безліч мошок поїдає,
За вікном гніздо будує,
Тільки в нас він не зимує.
(Ластівка)
***
Привітала нас піснями із весною
І живе з нами під стріхою одною.
(Ластівка)
Грак
***
Чорномазий, білодзьобий,
Він за плугом важко ходить,
Черв’ячків, жучків знаходить –
Сторож вірний, друг полів,
Перший вісник теплих днів.
(Грак)
***
Зранку пташечка співає,
Сад й гайочок звеселяє.
У дуплі живе цей птах.
Підкажу тобі…Це – …(Шпак)
Жайворонок
***
Хоче – прямо полетить,
Хоче – у повітрі висить,
Каменем падає з висот
И співає, співає, співає.
(Жайворонок)
***
Маленька, чорненька, співає, щебече,
Під стріхою з глини зліпила гніздечко,
Роздвоєний хвостик, як ножички, має.
Що це за пташина? Хто пташку цю знає?
(Ластівка)
***
Ось хатина, в ній – співак.
Як цю пташку звать?
(Шпак)
***
Я гніздо люблю будувати
Під дахом сільської хати.
(Ластівка)
***
У садочку понад тином
Я зробив йому хатину.
Він навколо обдивився,
Засміявся й оселився.
(Шпак)
***
Зранку, вдень і в надвечір’я
Облітає все подвір’я.
Вона живе в селі.
Полюбляє комашки малі.
(Ластівка)
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Віршик про 12 місяців року українською мовою
Матеріал взято з сайту <a href="https://mamabook.com.ua">mamabook.com.ua</a>
Дітям про Стрітення
Стрітення (15 лютого) — найважливіше свято в церковному календарі лютого. На 40-й день від народження Христа Марія разом з Іосифом пішла до храму, щоб принести жертву очищення. За законом давніх юдеїв, багата жінка мала принести ягня та молодого голуба, вбога — пару голубів чи горлиць. Пречиста принесла пару горлиць. У храмі вона зустріла праведного Симеона, якому провидінням була передбачена зустріч із Месією. Взявши дитя на руки, праведник благословив його, а Богородиці сповістив про її майбутню жертву.
Стрітення — свято початку весни, початку роботи без світла. Головним дійством у цей день було освячення вогню й води; стрітенські свічки вважалися чарівними і мали назву «громниця» («громничка»). їх запалювали й ставили перед образами під час грози, щоб оберегти людей і худобу від грому, щоб весняна повінь не пошкодила посіви і щоб мороз не побив дерева. Полум’ям громниці малювали хрести на сволоку — від усього лихого, підкурювали дітям волосся — щоб грому не боялись. До того ж ці свічки давали в руки помираючим під час читання відхідної молитви.
Цінували також стрітенську воду, набрану з-під стріхи чи освячену в церкві. Вважалося, що ця вода допомагає від хвороб, особливо від пристріту. Нею кропили та поїли худобу. А на Слобожанщині пасічники, коли приходила пора, кропили вулики.
На Гуцульщині в цей день ворожили на врожай кукурудзи. Клали надворі яйце і чекали. Якщо воно тріскалося (бо в лютому нерідко стояли сильні морози), то слід було чекати такого великого врожаю на кукурудзу, що аж «кошниці тріскатимуться від її кількості». Коли ж яйце лишалося цілим, то це означало, що кукурудза не вродить.
На Стрітення люди уважно стежили за погодою:
- Як на Стрітення зі стріх капає, ще велика буде зима.
- День Стрітення теплий і сонячний, то й весна тепла.
- Якщо на Стрітення півень води нап'ється, то на Юрія (6 травня) віл напасеться.
- Цього дня відлига — на ранню й теплу весну, сніг — на дощову, тривалу, а коли завірюха — весна буде пізня й холодна.
- Якщо в цей день не видно сонечка — чекай суворих морозів.
- Вітер на Стрітення — до врожаю плодових дерев.
- Якщо на Стрітення холодно, то вже скоро весна.
- На дахах довгі бурульки — стільки ще випаде снігу.
- Якщо вранці випав сніг — на врожай ранніх хлібів; коли ж у полудень — зернові будуть середні, а увечері — недорід.
У народі казали, що на Стрітення зима зустрічається з літом. При зустрічі зима й літо сперечаються між собою — кому йти, а кому вертатися? Якщо до вечора стане тепліше — літо перемогло зиму, а якщо холодніше — зима.
За матеріалами: Ілюстрована енциклопедія українського народу. Звичаї. Свята. Традиції. Упорядник І. І. Сметана. Харків, видавництво "Клуб Сімейного Дозвілля", 2012, стор. 329 - 330. https://toloka.to/
* * *
Народні звичаї на Стрітення
15 лютого в Україні святкувалось Стрітення. Його язичницька назва «Зимобор», або «Громниця». За повір'ям цього дня зима зустрічалась із весною. Напередодні свята жінки випікали обрядове печиво – «жайворонків», давали дітям, щоб ті закликали весну, допомогли їй збороти зиму, але виносити їх можна було лише у двір.
Посвячена на Стрітення свічка, яка називалась «громівниця», «громиха», виставлялась перед образами під час грози, щоб оберігати людей і худобу від грому. В цей день дівчата на перших прогалинах співали закличні веснянки.
На Стрітення ворожили на урожай – кожен господар на ніч виставляв миску із зерном на двір. Якщо зранку була на зерні роса, це віщувало врожай, не було – погана ознака.
На Стрітення освячували й воду, яка після цього вважалась цілющою, нею кропили вулики, щоб добре розводились бджоли, її давали пити худобі під час хвороби.
За матеріалами: О. В. Ковалевський. Перлини української культури. Українські традиції. Харків, видавництво "Фоліо", 2011, стор. 204. https://toloka.to/t66919
* * *
А ось як розповідає про Стретіння Олекса Воропай, український етнограф, письменник і фольклорист:
Дочекалися люди Стрітення Господнього — «Стрічань». В цей день зима, кажуть, іде туди, де було літо, а літо — де була зима. По дорозі вони зустрічаються і говорять між собою:
— Боже, поможи тобі, зимо! — каже літо.
— Дай, Боже, здоров’я! — відповідає зима.
— Бач, зимо, — дорікає літо, — що я наробило і напрацювало, ти поїла і попила!
За народнім віруванням літо зустрічається з зимою двічі на рік: на Стрітення — 15-го лютого та в день святої Анни — 3-го грудня восени.
Весною Зима — стара баба, а Літо — молода дівчина.
Зиму веде попід руки старий дід Мороз, вона зігнулася, трясеться і ледве йде. Кожух на бабі Зимі полатаний, чоботи подерті, а в хустці на голові миші діри прогризли, і з тих дір сиве волосся стирчить. В руках Зима несе надщерблений горщик з льодом, а через плечі у неї — порожнісінька торба.
У Літа вінок на голові, сорочка, квітами мережена, зелена плахта, — весела і вродлива дівчина. Літо несе в руках серп і сніп жита, пшениці та всякої пашниці...
При зустрічі на Стрітення стара Зима і молоде Літо сперечаються між собою — кому йти, а кому вертатися? Якщо до вечора стане тепліше — Літо переспорило Зиму, а якщо холодніше — Зима.
Ясна і тиха погода в цей день віщує добрий урожай поля і роїння бджіл. Вітер — погана ознака. Відлига — жди пізньої весни і бережи пашу та хліб, бо в поле виїдеш нескоро. — «Як на Стрітення півень нап’ється води з калюжі, то жди ще стужі!». Або ще кажуть так: «Як нап’ється півень води, то набереться господар біди!»
«...Та як би вона вже там не хвицалась, а як літо посміхнеться, то сонце засяє, вітер повіє і земля проснеться!» — каже народня казка про зустріч літа з зимою.
Хазяї ворожили на врожай, виставляючи на ніч тарілку з зерном на двір. Якщо ранком є роса — врожай, нема роси — погана ознака.
В цей день в церквах України святили воду, а разом з водою - і свічі. Посвячені на Стрітення свічки звалися «громичними», бо їх запалювали і ставили перед образами під час грози, щоб оберегти людей і худобу від грому. Ці ж свічі давали в руки вмираючому при читанні одхідної молитви.
В день Стрітення, коли приходили з церкви, запалювали «громичну» свічку — «щоб весняна повінь не пошкодила посівам і щоб мороз дерева не побив!»
Від «громичної» свічки і саме свято, крім «Стрітення» або «Стрічання», називалося колись «Громиця».
Коли святили в церкві воду, селяни набирали тієї води в нову — ще невживану — посудину, приносили додому і пильно берегли. Цій воді приписувалась магічна сила. За народнім уявленням це — цілюща вода. Нею натирали хворі місця і вірили, що «поможе». Найкраще ця вода ніби помагала від «пристріту» — від хвороби, що її спричиняло «погане» око.
Стрітенською водою ще кропили скот і давали йому пити її - «щоб не хворів». Пасічники берегли цю воду весь рік і кропили нею вулики кожну «першу» неділю — першу на молодику.
Колись, як чумак виходив у дорогу, господар давав йому хліб, сіль і кропив стрітенською водою волів, воза і самого чумака, примовляючи: «Боже тобі поможи!»
Як син ішов на війну, батько, благословляючи, кропив його стрітенською водою і примовляв: «Боже тебе збережи!»
Віра в силу стрітенської води в багатьох селян збреглася ще й досі.
«Коли на Громицю півень нап’ється водиці, то на Юрія віл не наїсться травиці». *1
*1 М. Номис, стор. 10.
За матеріалами: Олекса Воропай. "Звичаї нашого народу". Етнографічний нарис. Том 1. "Українське видавництво", 1958, стор. 143 - 144.
Коментарі
Дописати коментар