Орієнтовні вимоги до контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи. Як оцінюватимуть учнів початкових класів - нові рекомендації МОН. Методичні рекомендації щодо оцінювання навчання учнів 3-4 класів НУШ. Формувальне оцінювання. Критерії рівневого оцінювання результатів навчання учнів ІІ циклу , 3 клас НУШ з освітніх галузей. Критерії оцінювання здобувачів освіти 3 класу НУШ 2026-2027 н.р. Матриця оцінювальних суджень.

 Комплексна матриця співвідношення оцінювальних суджень, індикаторів діяльності здобувачів освіти та формувальних фраз зворотного зв’язку

 

Характеристика результату навчання (офіційне судження за наказом МОН № 722)	Рівень самостійності та прояви вмінь здобувача освіти (поведінкові індикатори)	Орієнтовні формувальні фрази для поточного зворотного зв’язку  ( усно)
Потребує істотної підтримки для досягнення результатів навчання   Початковий рівень (П)	Здобувач освіти виконує завдання лише за безпосередньої допомоги та постійного супроводу педагогічного працівника; припускається значної кількості помилок; виявляє низьку самостійність.	«Цікава спроба, давай розберемося разом.» «Твоя наполегливість обов’язково приведе до успіху!» «Давай спробуємо зробити перший крок удвох.»
Потребує ситуативної підтримки для досягнення результатів навчання   Середній рівень  (С)	Здобувач освіти розуміє алгоритм дій, але час від часу потребує підказок, навідних запитань або коригування з боку педагогічного працівника; завдання виконує з незначною допомогою	«Зверни увагу на порядок кроків. Що зміниться?» «Тут потрібна невелика допомога, спробуй ще раз.» «Ти на правильному шляху, перевір цей крок.»
Має посутні успіхи в досягненні результатів навчання   Достатній рівень (Д)	Здобувач освіти самостійно та правильно виконує типові навчальні завдання за зразком чи інструкцією; уміє самостійно виправляти дрібні помилки під час перевірки.	«Тобі вдалося правильно розібратися з...» «Правильно виконано. Добра робота!» «Ти самостійно справляєшся, чудовий результат.»
Має значні успіхи в досягненні результатів навчання   Високий рівень (Д)	Здобувач освіти виявляє високу самостійність; успішно застосовує знання в нових або нестандартних ситуаціях; пропонує власні ідеї; творчого підходить до виконання завдань.	«Чудова ідея! Точний та оригінальний результат.» «Блискуче виконання завдання, пишаюся!» «Помітний прогрес у твоїй роботі, так тримати!»

 

Загальні критерії оцінювання здобувачів освіти 3-4 класу НУШ

 

Інтегровані показники	Початковий рівень	Середній рівень	Достатній рівень	Високий рівень
1. Когнітивні процеси	Розпізнає поодинокі об'єкти; відтворює фрагменти інформації з допомогою вчителя.	Відтворює базову інформацію; розуміє очевидні зв'язки; класифікує за простими ознаками.	Самостійно аналізує дані; порівнює об'єкти; застосовує знання у знайомих ситуаціях.	Повністю узагальнює матеріал; встановлює причинно-наслідкові зв'язки; переносить знання у нові умови.
2. Навчальна діяльність	Виконує лише найпростіші навчальні дії за зразком або з постійною підказкою.	Виконує стандартні покрокові дії та завдання за готовим алгоритмом/шаблоном.	Упевнено володіє основними алгоритмами дій; самостійно обирає спосіб розв'язання завдання.	Творчо підходить до вирішення завдань; комбінує методи; знаходить нестандартні рішення.
3. Рівень самостійності	Потребує значної уваги, постійного зовнішнього контролю та сторонньої допомоги.	Працює з допомогою дорослого; самостійно виконує лише короткі та прості завдання.	Працює автономно у межах інструкції; здатний помітити та самостійно виправити власні помилки.	Виявляє цілковиту самостійність; планує роботу; здійснює саморегуляцію та самооцінку.
4. Рівень комунікації та взаємодії	Слабко залучений до роботи в команді; висловлює думки лише односкладними словами/фразами.	Бере участь у парній/груповій роботі під керівництвом; будує прості зв'язні репліки.	Активно співпрацює; формулює чіткі відповіді; аргументує власну позицію в дискусії.	Організовує взаємодію; ініціює обговорення; ефективно презентує результати діяльності.
5. Частота вияву умінь	Позитивний результат є випадковим, неусвідомленим або має одиничний характер.	Позитивний результат є ситуативним; уміння виявляються нестабільно, залежно від складності.	Навички є сталими; позитивний результат демонструється у більшості випадків.	Уміння виявляються системно, стабільно та автоматизовано в будь-яких навчальних ситуаціях.

 

Мовно-літературна галузь

Вид діагностувальної роботи: списування І семестр: 70–80 слів • ІІ семестр: 80–90 слів

Критерії оцінювання

Критерії	Початковий (П)	Середній (С)	Достатній (Д)	Високий (В)
Когнітивні процеси	Розпізнає окремі букви, слова та орфограми. Списує фрагментарно, допускає багато помилок.	Розуміє зміст тексту, знаходить окремі орфограми, виправляє частину помилок після допомоги.	Аналізує орфограми, застосовує відомі правила, знаходить і виправляє більшість помилок.	Аналізує, узагальнює й свідомо застосовує орфографічні правила, самостійно знаходить і виправляє всі помилки.
Навчальна діяльність	Списує лише частину тексту, не дотримується абзаців, пунктуації та каліграфії.	Списує текст повністю, але допускає орфографічні й пунктуаційні помилки; темп письма нестійкий.	Списує грамотно, охайно, дотримується структури тексту й працює у відповідному темпі.	Виконує списування безпомилково, у власному оптимальному темпі, демонструє високу культуру письма.
Рівень самостійності	Виконує роботу лише за постійної допомоги вчителя. Не може самостійно виправити помилки.	Працює переважно самостійно, але звертається по допомогу під час перевірки й виправлення.	Самостійно виконує роботу, користується словником або пам’яткою за потреби, здійснює самоперевірку.	Повністю самостійно планує, виконує, перевіряє й удосконалює письмову роботу.
Комунікація та взаємодія	Не може пояснити написання слів, потребує постійних пояснень учителя.	Пояснює окремі орфограми після навідних запитань або за зразком.	Аргументовано пояснює написання слів, ставить уточнювальні запитання, враховує рекомендації.	Обґрунтовує власний вибір написання, допомагає однокласникам визначати орфограми, конструктивно взаємодіє.
Частота вияву вмінь	Рідко – уміння проявляються нестійко й лише за значної допомоги.	Іноді – правильно виконує знайомі дії, але потребує підтримки.	Переважно – самостійно демонструє вміння у більшості типових завдань.	Систематично – стабільно й самостійно застосовує вміння в різних навчальних ситуаціях.

 

 

Вид діагностувальної роботи: диктант І сем. – 70-80 слів

І сем. – 80-90 сл.

Критерії оцінювання

Критерії	Високий рівень	Достатній рівень	Середній рівень	Початковий рівень
Когнітивні процеси	Самостійно застосовує правила, аналізує мовні явища, помічає та виправляє власні помилки	Застосовує відомі правила, іноді потребує незначної підказки	Застосовує правила непослідовно, потребує допомоги	Відчуває значні труднощі із застосуванням правил навіть за допомоги
Навчальна діяльність	Уважно слухає, точно записує текст, контролює написане, перевіряє роботу	Загалом уважно виконує диктант, перевіряє написане за нагадуванням	Потребує нагадувань щодо темпу, уваги та перевірки	Виконує завдання лише за постійної допомоги вчителя
Рівень самостійності	Повністю самостійно виконує роботу та виправляє помилки	Працює переважно самостійно, звертається по допомогу в окремих випадках	Часто потребує підказок або уточнень	Не може виконати завдання без постійної підтримки
Комунікація та взаємодія	Чітко пояснює свій вибір, бере участь в обговоренні помилок, адекватно сприймає допомогу	Відповідає на запитання, може пояснити окремі помилки	Пояснює свої дії лише з допомогою вчителя	Важко пояснює виконання завдання, потребує значного супроводу
Частота вияву вмінь	Проявляється постійно	Проявляється часто	Проявляється періодично	Проявляється рідко / епізодично

 

 

 

Перевірка

Оцінювання грамотності рекомендуємо здійснювати за такими вимогами:

 орфографічні і пунктуаційні помилки вважаються рівноцінними;

 помилка в одному й тому самому слові, яке повторюється в диктанті

 кілька разів, вважається однією помилкою;

 помилки на одне правило, але в різних словах вважаються різними помилками;

 негрубими вважаються такі помилки: повторення тієї самої букви в слові;

 недописування букви в кінці слова (не за правилом);

 

Кількість помилок:
«початковий» (П)	●       11 і більше помилок
«середній» (С)	●       4-10 помилок
«достатній» (Д)	●       1-3 помилки
«високий» (В)	●       1-2 негрубі помилки

 двічі підряд написане те саме слово в реченні.

 орфографічні та пунктуаційні помилки на невивчені правила виправляються, але не враховуються (якщо відповідні слова не були виписані на дошку під час диктанту, а розділові знаки не диктувалися вчителем).

 

Дві негрубі прирівнюються до однієї грубої помилки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вид діагностувальної роботи:   письмовий переказ   Орієнтовний обсяг текстів   

 3 клас - 50-70 слів;

 4 клас - 70-90 слів

 Критерії оцінювання

Критерії	Початковий (П)	Середній (С)	Достатній (Д)	Високий (В)
1. Когнітивні процеси: розуміння змісту	Відтворює окремі фрагменти почутого/прочитаного тексту. Важко визначає тему та основну думку. Потребує навідних запитань учителя.	Розуміє загальний зміст тексту, визначає тему за допомогою запитань. Відтворює основні події, але може пропускати важливі деталі.	Самостійно визначає тему, основну думку, послідовність подій; відтворює основний зміст із незначною допомогою.	Глибоко розуміє зміст, самостійно визначає тему й основну думку, виокремлює головне та другорядне, встановлює причинно-наслідкові зв’язки.
2. Когнітивні процеси: запам’ятовування та відтворення	Відтворює менше половини змісту або окремі речення/епізоди; порушує послідовність.	Відтворює основний зміст, але допускає пропуски, повтори, порушення послідовності.	Послідовно відтворює зміст, зберігає основні факти, події, зв’язки між ними.	Точно й послідовно відтворює зміст, зберігаючи логіку, істотні деталі та композиційні особливості тексту.
3. Когнітивні процеси: застосування	Застосовує вивчені правила лише за безпосередньою допомогою вчителя.	Застосовує відомі правила й мовні засоби за зразком або інструкцією.	Самостійно застосовує вивчені правила під час написання переказу; у разі труднощів використовує пам’ятки, словники.	Гнучко застосовує мовні знання, добирає доречні слова й конструкції відповідно до змісту та мети висловлення.
4. Когнітивні процеси: аналіз та оцінювання	Не завжди помічає невідповідності, помилки, пропуски. Потребує постійного супроводу.	Розпізнає очевидні помилки та невідповідності за запитаннями або інструкцією вчителя.	Самостійно знаходить більшість помилок, перевіряє відповідність переказу змісту та плану.	Самостійно аналізує зміст, структуру й мовне оформлення, аргументовано визначає недоліки та способи їх виправлення.
5. Когнітивні процеси: створення / реконструювання тексту	Створює текст переважно за детальним планом, зразком і допомогою вчителя.	Створює зв’язний переказ за готовим планом, частково самостійно добирає мовні засоби.	Самостійно створює зв’язний текст за планом, творчо передає окремі елементи змісту.	Самостійно реконструює текст, зберігаючи його зміст і структуру; доречно використовує різноманітні мовні засоби.
6. Навчальна діяльність: підготовка до переказу	Виконує завдання лише за покроковою інструкцією; потребує нагадувань.	Виконує основні підготовчі дії за інструкцією: слухає/читає, відповідає на запитання, працює з планом.	Самостійно визначає послідовність роботи, користується планом, ключовими словами, пам’ятками.	Самостійно організовує підготовку: визначає ключові слова, смислові частини, встановлює зв’язки, обирає спосіб відтворення.
7. Навчальна діяльність: виконання завдання	Виконує завдання повільно, часто відволікається, потребує постійного контролю.	Виконує завдання за встановленим алгоритмом, але потребує періодичного контролю.	Організовано виконує завдання, дотримується визначеної послідовності дій.	Раціонально організовує роботу, контролює час, самостійно визначає, які етапи потребують додаткової уваги.
8. Структура та зв’язність тексту	Текст складається з окремих речень, зв’язки між ними слабкі; порушена послідовність подій.	Є вступна, основна та завершальна частини, але можливі логічні пропуски, повтори або порушення зв’язності.	Дотримується структури переказу, речення пов’язані між собою, події передано послідовно.	Чітко дотримується композиції, забезпечує логічні переходи між частинами, доречно використовує засоби зв’язку.
9. Повнота та точність передачі змісту	Передає окремі епізоди; пропускає суттєві події або спотворює зміст.	Передає основний зміст, але допускає пропуски або неточності.	Передає основний зміст повно й послідовно, зберігає важливі деталі.	Точно, повно й послідовно передає зміст, зберігає істотні деталі, причинно-наслідкові зв’язки та авторський задум.
10. Мовне оформлення	Використовує переважно прості, часто повторювані слова й конструкції; помилки заважають сприйманню тексту.	Використовує загальновживану лексику, допускає повтори та окремі помилки у слововживанні й побудові речень.	Добирає доречні слова, використовує різні типи речень, уникає значної кількості повторів.	Використовує різноманітну, точну й доречну лексику, виразні мовні конструкції, демонструє мовну самостійність.
11. Грамотність	11 і більше помилок; потребує значної допомоги під час виправлення.	4–10 помилок; знаходить і виправляє частину помилок за допомогою вчителя.	1–3 помилки; переважно самостійно знаходить і виправляє помилки.	1–2 негрубі помилки; самостійно перевіряє написане й виправляє неточності.
12. Рівень самостійності	Виконує завдання лише за безпосередньої допомоги вчителя; потребує підказок майже на кожному етапі.	Працює за інструкцією та зразком; звертається по допомогу у разі труднощів.	Переважно працює самостійно; використовує пам’ятки, словники, план; звертається до вчителя лише за потреби.	Повністю самостійно планує, виконує, перевіряє та коригує роботу; сам визначає способи подолання труднощів.
13. Комунікація та взаємодія	Відповідає на запитання лише після стимулювання; утруднюється сформулювати думку.	Взаємодіє з учителем та однокласниками за запропонованим алгоритмом; може пояснити окремі рішення.	Висловлює думки зрозуміло, ставить запитання, враховує поради, бере участь у взаємоперевірці.	Аргументовано пояснює власні рішення, конструктивно взаємодіє, може надати й прийняти зворотний зв’язок, коректно обговорює результати.
14. Редагування та самоконтроль	Виявляє помилки переважно після прямої вказівки вчителя; може виправляти правильне на неправильне.	Знаходить очевидні помилки за пам’яткою або запитаннями вчителя.	Самостійно перевіряє зміст, послідовність, мовне оформлення та виправляє більшість помилок.	Системно здійснює самоперевірку, знаходить і виправляє змістові, логічні та мовні недоліки, пояснює внесені зміни.
15. Частота вияву вмінь	Виявляє вміння епізодично — лише в окремих ситуаціях і переважно після допомоги.	Виявляє вміння періодично — у типових ситуаціях, за інструкцією або нагадуванням.	Виявляє вміння часто й стабільно — у більшості навчальних ситуацій, переважно самостійно.	Виявляє вміння систематично та стабільно — у різних, зокрема нових, с

 

 

Вид діагностувальної роботи:   усний  переказ      Орієнтовні обсяги текстів для переказу:

3 клас – 50-70 слів

4 клас – 70-100 слів

 

Критерії оцінювання

 

Критерії	Початковий (П)	Середній (С)	Достатній (Д)	Високий (В)
Когнітивні процеси	Відтворює окремі факти й події за планом, піктограмами, опорними словами.	Розуміє зміст почутого, відтворює основні події, встановлює окремі зв’язки між ними.	Аналізує зміст, встановлює причинно-наслідкові зв’язки, робить прості узагальнення.	Аналізує, узагальнює, оцінює зміст, інтерпретує події, формулює висновки.
Навчальна діяльність	Переказує фрагментарно, порушує послідовність подій, пропускає важливі епізоди.	Переказує за планом, передає основний зміст, допускає окремі неточності.	Послідовно й логічно переказує текст своїми словами, передає головну думку.	Створює повний, зв’язний, логічний і творчий переказ, зберігає авторський задум.
Рівень самостійності	Виконує завдання лише за детальної та багаторазової допомоги вчителя.	Працює за алгоритмом, у разі труднощів звертається по допомогу.	Переважно самостійно виконує завдання, за потреби коригує власний переказ.	Повністю самостійно планує, виконує, аналізує та вдосконалює власний переказ.
Комунікація та взаємодія	Висловлюється коротко, потребує постійних підказок, не завжди враховує слухача.	Дотримується теми, використовує поширені мовні засоби, відповідає на запитання за підтримки.	Виразно й доречно висловлюється, підтримує взаємодію, враховує реакцію слухачів.	Вільно взаємодіє зі слухачами, аргументовано відповідає на запитання, доречно використовує словесні й несловесні засоби.
Частота вияву вмінь	Рідко — уміння виявляються епізодично, нестійко.	Часто — уміння виявляються у типових ситуаціях, але потребують підтримки.	Переважно постійно — уміння виявляються у більшості навчальних ситуацій.	Систематично — уміння стабільно виявляються в різних навчальних і комунікативних ситуаціях.

 

 

 

Вид діагностувальної роботи:   усний  твір   Орієнтовні обсяги творів:

3 клас – близько 60 слів (5-6 речень)

4 клас – 60-80 слів (6-7 речень)

Критерії оцінювання

Критерії	Початковий (П)	Середній (С)	Достатній (Д)	Високий (В)
Когнітивні процеси	Відтворює окремі слова, речення, факти за зразком. Утруднюється визначити тему, основну думку, послідовність подій. Потребує навідних запитань.	Визначає тему, передає основний зміст, установлює прості зв’язки з допомогою вчителя. Добирає слова для висловлення думки за опорами.	Аналізує зміст, визначає тему й основну думку, установлює причинно-наслідкові зв’язки, робить прості висновки.	Самостійно аналізує та осмислює тему, визначає основну думку, встановлює причинно-наслідкові зв’язки, робить висновки, творчо добирає зміст і мовні засоби.
Навчальна діяльність	Створює висловлювання лише частково; складає окремі, не завжди пов’язані речення. Утруднюється дотримуватися структури твору.	Створює усний твір за планом, запитаннями або опорними словами. Дотримується загальної послідовності, але допускає змістові та мовні неточності.	Самостійно створює зв’язний твір відповідно до теми; дотримується структури, логічної послідовності, використовує різні типи речень.	Створює змістовний, логічний, послідовний та оригінальний усний твір; творчо використовує мовні засоби, самостійно вдосконалює висловлювання.
Рівень самостійності	Виконує завдання лише за безпосередньої допомоги вчителя, за запитаннями, планом, ілюстраціями; потребує повторного пояснення.	Працює за запропонованим планом та опорами; окремі частини твору створює самостійно, але потребує допомоги для уточнення.	Переважно працює самостійно; використовує план або опори за потреби, може самостійно помітити й виправити окремі неточності.	Повністю самостійно планує висловлювання, добирає зміст і мовні засоби, контролює та коригує власне мовлення.
Комунікація та взаємодія	Відповідає коротко, не завжди зрозуміло; утруднюється слухати співрозмовника, відповідати на запитання та підтримувати розмову.	Передає думку зрозуміло, відповідає на запитання, може підтримати короткий діалог, але не завжди враховує реакцію співрозмовника.	Послідовно й зрозуміло висловлює думку, слухає співрозмовника, відповідає на запитання, враховує ситуацію спілкування, висловлює власне ставлення.	Вільно, виразно й доречно висловлює думки; підтримує діалог, ставить запитання, реагує на репліки співрозмовника, аргументує власну позицію.
Частота вияву вмінь	Виявляє вміння епізодично, переважно у знайомих або полегшених ситуаціях; потребує постійної підтримки.	Виявляє вміння часто, але не систематично; результат залежить від складності завдання та наявності опор.	Виявляє вміння систематично у більшості навчальних ситуацій; переносить сформовані вміння на нові завдання.	Виявляє вміння стабільно й систематично, у різних ситуаціях; самостійно переносить їх на нові та творчі завд

 

Вид діагностувальної роботи:   письмовий  твір  Орієнтовні обсяги творів:

 

4 клас – 6-7 речень

Критерії оцінювання

Критерії	Початковий (П)	Середній (С)	Достатній (Д)	Високий (В)
Когнітивні процеси	Відтворює окремі слова, речення, факти за зразком. Важко визначити тему, основну думку та послідовність викладу. Потребує навідних запитань.	Визначає тему та передає основний зміст. Встановлює прості зв’язки між подіями за допомогою запитань або опор. Добирає зміст переважно за зразком.	Аналізує тему, визначає основну думку, установлює логічні та причинно-наслідкові зв’язки, робить прості висновки. Самостійно добирає зміст твору.	Самостійно аналізує й осмислює тему, визначає основну думку, творчо добирає зміст, установлює причинно-наслідкові зв’язки, робить висновки, добирає образні та виразні засоби.
Навчальна діяльність	Створює текст фрагментарно; записує окремі речення, які не завжди пов’язані між собою. Утруднюється дотримуватися структури твору та послідовності викладу.	Створює письмовий твір за планом, запитаннями, малюнками чи опорними словами. Дотримується загальної послідовності, але допускає змістові, структурні та мовні неточності.	Створює зв’язний письмовий твір відповідно до теми; дотримується структури, логічної послідовності, використовує різні за метою та будовою речення, правильно оформлює текст.	Створює змістовний, логічний, послідовний та оригінальний текст. Творчо використовує мовні засоби, доречно поєднує опис, розповідь і міркування, самостійно вдосконалює написане.
Рівень самостійності	Виконує завдання лише за безпосередньої допомоги вчителя; потребує плану, запитань, зразка та повторного пояснення.	Працює за запропонованим планом та опорами; окремі частини твору створює самостійно, але потребує допомоги для уточнення змісту та виправлення помилок.	Переважно працює самостійно; використовує план або опори за потреби, перевіряє написане, знаходить і виправляє частину власних помилок.	Повністю самостійно планує текст, добирає зміст і мовні засоби, здійснює самоперевірку, самостійно знаходить та виправляє недоліки, удосконалює текст.
Комунікація та взаємодія	Утруднюється письмово висловити власну думку, почуття чи ставлення. Не завжди враховує мету та ситуацію спілкування. Потребує допомоги у формулюванні думки.	Передає основну думку письмово, відповідає на поставлені запитання, може висловити власне ставлення за допомогою опор. Не завжди враховує адресата та мету висловлювання.	Зрозуміло й послідовно висловлює власні думки, почуття та ставлення; враховує тему, мету й адресата, добирає доречні мовні засоби.	Вільно, переконливо та доречно висловлює власну позицію; ураховує адресата, мету й ситуацію спілкування, аргументує думки, використовує різноманітні мовні засоби для впливу на читача.
Частота вияву вмінь	Виявляє вміння епізодично, переважно у знайомих і полегшених ситуаціях; потребує постійної допомоги.	Виявляє вміння часто, але не систематично; результат залежить від складності завдання та наявності опор.	Виявляє вміння систематично у більшості навчальних ситуацій; може застосовувати їх у нових завданнях.	Виявляє вміння стабільно й систематично у різних навчальних і творчих ситуаціях; самостійно переносить їх на нові завдання.

 

Вид діагностувальної роботи:   діалог (5–6 реплік одного учасника)

 Критерії оцінювання

Критерії		Початковий (П)	Середній (С)	Достатній (Д)	Високий (В)
Когнітивні процеси		Розуміє окремі репліки співрозмовника; відповідає за зразком або повторює почуте.	Розуміє зміст діалогу; добирає доречну відповідь із незначною допомогою.	Аналізує висловлювання співрозмовника; ставить доречні запитання, робить прості висновки.	Аналізує, узагальнює та аргументує власну думку; підтримує логічний розвиток діалогу.
Навчальна діяльність		Бере участь у діалозі лише за підтримки вчителя; користується готовими мовними конструкціями.	Веде короткий діалог за поданою ситуацією; дотримується теми після нагадування.	Самостійно підтримує діалог відповідно до теми; використовує різні мовні засоби ввічливості.	Ініціює, підтримує й завершує діалог; творчо використовує мовні засоби відповідно до комунікативної ситуації.
Рівень самостійності		Висловлюється лише після підказки; потребує постійної допомоги.	Виконує завдання з частковою допомогою; самостійно будує окремі репліки.	Переважно самостійно формулює запитання й відповіді; інколи потребує уточнення.	Повністю самостійно будує змістовний діалог; самокоригує власне мовлення.
Комунікація та взаємодія		Слухає співрозмовника непослідовно; часто перебиває або не реагує на репліки.	Дотримується основних правил спілкування; відповідає на запитання співрозмовника.	Уважно слухає, реагує на думку партнера, підтримує розмову та виявляє повагу.	Ефективно взаємодіє, добирає доречний тон, виявляє емпатію та культуру мовлення.
Частота вияву вмінь		Виявляє вміння рідко — лише у знайомих ситуаціях і з допомогою.	Виявляє вміння епізодично — у типових навчальних ситуаціях.	Виявляє вміння часто — у більшості запропонованих ситуацій.	Виявляє вміння систематично — у різних навчальних і життєвих комунікативних ситуаціях.

Загальна характеристика рівнів

 

Рівень сформованості	Характеристика результатів навчання учня / учениці
Початковий (П)	Бере участь у діалозі лише за значної підтримки вчителя. Дає короткі односкладові відповіді, наслідує зразок, не завжди дотримується черговості реплік і правил мовленнєвого етикету.
Середній (С)	Підтримує короткий діалог на знайому тему. Ставить або відповідає на прості запитання, користується ввічливими словами, але потребує часткової допомоги для розвитку розмови.
Достатній (Д)	Самостійно підтримує діалог, доречно ставить запитання, аргументує прості судження, уважно слухає співрозмовника та дотримується норм літературної вимови й мовленнєвого етикету.
Високий (В)	Вільно й самостійно веде змістовний діалог, ініціює спілкування, аргументовано висловлює власну позицію, поважає думку співрозмовника, доречно використовує мовні засоби відповідно до ситуації спілкування.

 Вид діагностувальної роботи:  робота з мовними одиницями

Критерії оцінювання

Критерії	Початковий (П)	Середній (С)	Достатній (Д)	Високий (В)
Когнітивні процеси	Розпізнає окремі мовні одиниці за зразком; виконує прості дії після пояснення.	Розрізняє мовні одиниці, застосовує відоме правило у типових завданнях.	Аналізує, порівнює й класифікує мовні явища; пояснює вибір мовної одиниці.	Узагальнює, аргументує, застосовує знання у нових мовних ситуаціях без труднощів.
Навчальна діяльність	Виконує 1–3 завдання переважно закритого типу; відкриті завдання потребують значної допомоги. До 4 балів.	Виконує близько половини роботи; правильно розв'язує більшість закритих завдань, відкриті — частково. До 6 балів.	Виконує більшу частину роботи; допускає до 3 помилок у закритих або до 2 у відкритих завданнях. До 9 балів.	Виконує роботу повністю; допускає не більше 1 помилки у відкритих або 2 у закритих завданнях. 10–12 балів.
Рівень самостійності	Працює лише за детальною інструкцією та з постійною допомогою вчителя.	Виконує завдання за алгоритмом, іноді потребує підказки.	Самостійно виконує більшість завдань, звертається по допомогу лише в окремих випадках.	Повністю самостійно планує, виконує й перевіряє роботу, виправляє помилки.
Комунікація та взаємодія	Дає короткі відповіді, повторює готові формулювання, пояснення неповні.	Використовує окремі мовознавчі терміни, може пояснити правило з допомогою запитань.	Чітко пояснює вибір мовних одиниць, бере участь в обговоренні, добирає приклади.	Вільно аргументує власну думку, коректно використовує мовознавчу термінологію, взаємодіє з іншими.
Частота вияву вмінь	Виявляє вміння епізодично; правильні дії нестійкі.	Виявляє вміння у знайомих ситуаціях, але припускається повторюваних помилок.	Систематично демонструє сформовані вміння у більшості завдань.	Стабільно й послідовно застосовує вміння у всіх типах завдань, у тому числі творчих.

 

Орієнтовна шкала рівнів

П  1–3 бали     Розпізнає окремі мовні одиниці, виконує лише найпростіші завдання за допомогою вчителя.

С 4–6 балів     Застосовує вивчені правила у типових ситуаціях, виконує приблизно половину роботи.

Д  7–9 балів    Аналізує мовні явища, самостійно виконує більшість завдань, допускаючи незначні помилки.

В 10–12 балів  Повністю й самостійно виконує роботу, аргументує відповіді та успішно застосовує знання у нових ситуаціях.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вид діагностувальної роботи:  читання напам’ять

3 клас

4 клас

Віршовані твори

3

2

3

3

Прозові твори

1 уривок з казки (30-35 слів)

1уривок з казки (35-40 слів)

1 уривок з оповідання (35-40 слів)

Критерії оцінювання

Складники оцінювання	Початковий (П)	Середній (С)	Достатній (Д)	Високий (В)
Конгнітивні процеси	Відтворює окремі рядки або менше половини тексту; потребує постійного пригадування.	Відтворює більшу частину твору; розуміє основний зміст, але допускає неточності.	Повністю відтворює текст; розуміє зміст і настрій твору, пояснює окремі художні образи.	Повністю, точно й усвідомлено відтворює текст; передає авторський задум, настрій і художню виразність.
Навчальна діяльність	Читає монотонно, з численними паузами; допускає перестановки, пропуски або заміну слів.	Читає переважно правильно; намагається інтонувати, але темп і паузи не завжди доречні.	Читає виразно, з чіткою дикцією; правильно використовує логічні наголоси, паузи й темп.	Майстерно використовує інтонацію, темп, силу голосу, паузи та емоційне забарвлення відповідно до жанру твору.
Рівень самостійності	Виконує завдання лише за допомогою вчителя; потребує підказок під час читання.	Читає самостійно, але іноді потребує підтримки або навідних запитань.	Самостійно відтворює текст; незначні неточності виправляє після короткої підказки.	Повністю самостійно виконує завдання; самостійно помічає й виправляє окремі вимовні чи інтонаційні помилки.
Комунікація та взаємодія	Не встановлює емоційного контакту зі слухачами; читає невпевнено.	Прагне звертатися до слухачів; частково передає емоції твору.	Упевнено взаємодіє зі слухачами; підтримує увагу аудиторії засобами виразного читання.	Вільно й природно спілкується з аудиторією; переконливо передає почуття, образи та емоційний зміст твору.
Частота вияву вмінь	Виявляє вміння рідко або лише з допомогою.	Виявляє вміння епізодично; правильне виконання нестійке.	Виявляє вміння переважно самостійно та стабільно.	Виявляє вміння послідовно, самостійно й творчо у всіх компонентах читання напам’ять.

Орієнтовні показники сформованості

Рівень	Характеристика результату
Початковий	Відтворює менше половини тексту, читає невиразно, допускає численні орфоепічні помилки, потребує постійної допомоги.
Середній	Відтворює більшу частину твору, читає з окремими помилками й паузами, частково використовує засоби виразності.
Достатній	Повністю відтворює текст, читає виразно й усвідомлено, допускає лише незначні неточності, працює переважно самостійно.
Високий	Виразно, емоційно й безпомилково читає напам’ять, передає авторський задум, демонструє високу культуру мовлення та повну самостійність.

 

 

 

 

 

 

Читання  напам’ять прозових творів

Критерії оцінювання

 

Інтегровані показники	Початковий рівень	Середній рівень	Достатній рівень	Високий рівень
1. Когнітивні процеси	●       Дитина розпізнає окремі слова або фрази з твору лише за допомогою вчителя.	Розуміє загальний зміст вивченого прозового уривка.	●       Добре розуміє фактичний зміст та головну думку прозового твору.	●       Глибоко усвідомлює зміст, підтекст та авторський задум твору.
2. Навчальна діяльність	Відтворює напам'ять лише невеликий фрагмент, допускає грубі змістові та мовленнєві помилки.	Читає напам'ять текст повністю або достатній обсяг, але монотонно, робить паузи, плутає послідовність подій чи допускає орфоепічні помилки.	●       Відтворює весь обсяг твору напам'ять без фактичних помилок, дотримується правильної інтонації та логічних наголосів.	●       Декламує прозовий твір артистично, бездоганно дотримуючись усіх орфоепічних норм, паузації та темпу.
3. Рівень самостійності	●       Потребує постійних підказок і допомоги дорослого під час читання.	Читає самостійно, проте у складних місцях зупиняється і чекає на підтримку.	●       Виконує завдання повністю самостійно, без сторонньої допомоги.	Повна творча самостійність, упевненість під час виступу перед аудиторією.
4.Комунікація та взаємодія	●       Регує на прохання розповісти твір кволо, промовляє текст монотонно.	Намагається передати зміст, проте емоційний стан героїв не виражений голосом чи інтонацією.	Виразно передає почуття персонажів, розуміє зміст прочитаного та реагує на атмосферу в класі.	Яскраво виявляє власне ставлення до героїв, зацікавлює слухачів інтонаційними та позамовними засобами (міміка, жести).
5. Частота вияву вмінь	Уміння виявляються епізодично або лише за безпосереднього спонукання.	Демонструє навичку періодично, переважно в типовій навчальній ситуації.	Послідовно і впевнено демонструє сформованість навички.	●       Стабільно високий рівень демонстрації вміння в будь-яких ситуаціях.

 

 

 

 

 

 

 

Вид діагностувальної роботи:  читання мовчки

Критерії оцінювання

 

Критерії	Початковий (П)	Середній (С)	Достатній (Д)	Високий (В)
Конгнітивні процеси	Розпізнає окремі слова й речення, розуміє лише фрагменти тексту.	Розуміє основний зміст, знаходить інформацію, відповідає на прості запитання.	Аналізує зміст, встановлює причинно-наслідкові зв'язки, робить прямі висновки.	Аналізує, узагальнює, інтерпретує явну й приховану інформацію, оцінює зміст тексту.
Навчальна діяльність	Виконує лише окремі завдання на розуміння тексту за постійної допомоги.	Виконує більшість завдань за зразком або з незначною допомогою вчителя.	Самостійно виконує завдання на розуміння, знаходить потрібну інформацію, працює з ілюстраціями, схемами, таблицями.	Самостійно й правильно виконує всі завдання, використовує різні способи опрацювання тексту, зіставляє текстову й візуальну інформацію.
Рівень самостійності	Потребує постійного супроводу, не контролює правильність власного розуміння.	Після підказки виправляє окремі помилки, частково контролює результат.	Самостійно контролює розуміння прочитаного, уточнює власні висновки.	Повністю самостійно планує читання, регулює темп, перевіряє й обґрунтовує власні висновки.
Комунікація та взаємодія	Відповідає односкладово, відтворює окремі факти.	Переказує зміст у загальних рисах, відповідає на запитання за текстом.	Висловлює власну думку, підтверджує її прикладами з тексту, бере участь в обговоренні.	Аргументовано дискутує, розрізняє факти й судження, використовує текст як доказ під час спілкування.
Частота вияву вмінь	Виявляє вміння рідко (1–2 дії епізодично).	Виявляє вміння нестійко (приблизно половину необхідних дій).	Виявляє вміння переважно самостійно й систематично.	Виявляє вміння стійко, самостійно та в різних навчальних ситуаціях.

Характеристика способу читання мовчки

Рівень	Орієнтовна характеристика
Початковий	Читає переважно пошепки або з помітними артикуляційними рухами; темп уповільнений, увага зосереджена на декодуванні слів.
Середній	Читає мовчки, але періодично виникають зовнішні мовленнєві рухи; темп нерівномірний.
Достатній	Читає «очима», без зовнішньої артикуляції; дотримується відповідного темпу, розуміє зміст під час читання.
Високий	Вільно читає «очима», свідомо регулює темп залежно від мети читання, швидко знаходить потрібну інформацію та зберігає цілісне розуміння тексту.

Орієнтовні індикатори сформованості

Початковий     Розуміє окремі частини тексту, відтворює лише фрагменти змісту, потребує постійної допомоги вчителя.

Середній         Розуміє основний зміст тексту, знаходить явну інформацію, робить прості висновки за підтримки вчителя.

Достатній      Аналізує зміст, встановлює зв'язки між подіями, аргументує відповіді прикладами з тексту, самостійно виправляє окремі   неточності.

Високий    Інтерпретує явну й приховану інформацію, узагальнює прочитане, критично оцінює факти, самостійно обирає способи перевірки інформації та впевнено обґрунтовує власну позицію.

 

 

   Вид діагностувальної роботи:  читання вголос

Клас	І семестр	ІІ семестр
3	65-70 сл/хв	75-80 сл/хв.
4	80-85 сл/хв	90-95 сл/хв.

Критерії оцінювання

Критерії	Початковий (П)	Середній (С)	Достатній (Д)	Високий (В)
Конгнітивні процеси	Розпізнає окремі букви, склади, слова; розуміє лише фрагменти тексту.	Розуміє основний зміст; знаходить явну інформацію після навідних запитань.	Аналізує зміст; встановлює зв'язки між подіями; робить прості висновки.	Аналізує, узагальнює, інтерпретує текст; формулює обґрунтовані висновки.
Навчальна діяльність	Читає відривними складами або повільно словами; допускає численні помилки у вимові, наголосі, закінченнях; не дотримується пауз та інтонації.	Читає складами й словами; припускається окремих помилок у наголошуванні, інтонації, вимові; потребує корекції.	Читає плавно цілими словами; правильно інтонуює більшість речень; допускає поодинокі орфоепічні помилки.	Читає правильно, виразно, цілими словами та смисловими групами; дотримується орфоепічних норм, пауз, логічного наголосу й темпу.
Рівень самостійності	Виконує завдання лише з постійною допомогою вчителя; не помічає власних помилок.	Працює за інструкцією; виправляє помилки після підказки.	Самостійно читає й переважно самокоригує помилки; потребує мінімальної допомоги.	Повністю самостійно читає, контролює правильність, темп і виразність; пояснює власні виправлення.
Комунікація та взаємодія	Відповідає короткими словами; насилу підтримує діалог за змістом тексту.	Дає відповіді на прості запитання; висловлює думку з допомогою вчителя.	Бере участь в обговоренні; аргументує відповідь окремими прикладами з тексту.	Вільно обговорює прочитане; ставить запитання, аргументує власну думку й поважає думки інших.
Частота вияву вмінь	Виявляє вміння ситуативно (≈ 1–25%).	Виявляє вміння часто, але нестійко (≈ 26–50%).	Виявляє вміння у більшості навчальних ситуацій (≈ 51–75%).	Виявляє вміння майже завжди та переносить їх у нові ситуації (≈ 76–100%).
Темп читання (4 клас)	І семестр: 70 слів і менше ІІ семестр: 80 слів і менше	І семестр: 71–79 слів ІІ семестр: 81–89 слів	І семестр: 80–85 слів ІІ семестр: 90–95 слів	І семестр: 86 і більше ІІ семестр: 96 і більше

Оцінювання розуміння прочитаного (3–4 запитання)

Рівень	Характеристика сформованості
Початковий	Розуміє окремі факти й речення; відповідає лише на частину запитань; потребує постійної допомоги; не розрізняє факти й висновки.
Середній	Відтворює основний зміст; відповідає на запитання хто? що? де? коли?; робить простий висновок після навідних запитань.
Достатній	Самостійно знаходить інформацію в тексті; пояснює вчинки персонажів; встановлює причинно-наслідкові зв'язки; аргументує відповіді прикладами.
Високий	Аналізує явну й приховану інформацію; узагальнює зміст; розрізняє факти й судження; формулює власні висновки та підтверджує їх текстом.

 

  

 

 

 

 

 

  Вид діагностувальної роботи:  робота з літературним твором/ медіатекстом

Критерії оцінювання

 

Критерії	Початковий (П)	Середній (С)	Достатній (Д)	Високий (В)
Когнітивні процеси	Відтворює окремі факти, події, образи літературного твору або інформацію з медіатексту за запитаннями, зразком чи допомогою вчителя. Відчуває труднощі під час визначення теми, головної думки, встановлення причинно-наслідкових зв’язків.	Відтворює основний зміст твору/медіатексту за запитаннями або планом. Визначає тему, окремі факти, героїв, події. Встановлює прості зв’язки за допомогою вчителя.	Самостійно визначає тему, головну думку, послідовність подій; характеризує героїв, порівнює їхні вчинки. Аналізує зміст, встановлює причинно-наслідкові зв’язки, робить нескладні висновки.	Аналізує та інтерпретує літературний твір/медіатекст, визначає авторський задум, мотиви вчинків персонажів. Порівнює, узагальнює, оцінює інформацію, аргументує власні висновки та судження.
Навчальна діяльність	Виконує завдання переважно за зразком. Не завжди розуміє послідовність виконання роботи. Потребує багаторазового пояснення та постійного супроводу вчителя.	Виконує завдання за інструкцією, планом, алгоритмом. У разі труднощів звертається по допомогу. Може виконати основну частину завдання після пояснення вчителя.	Планує послідовність роботи спільно з учителем або самостійно. Виконує завдання відповідно до мети, використовує необхідні способи роботи з текстом/медіатекстом. Перевіряє результат і виправляє помилки.	Самостійно визначає мету, планує та організовує роботу. Добирає доцільні способи опрацювання твору/медіатексту, контролює процес і результат, оцінює якість виконаної роботи та за потреби вдосконалює її.
Рівень самостійності	Працює лише за безпосередньої допомоги вчителя. Наслідує зразок, утруднюється застосовувати набуті вміння в новій ситуації.	Працює переважно за інструкцією. Виконує знайомі завдання самостійно, але під час ускладнення потребує допомоги або підказки.	Переважно самостійно працює з літературним твором/медіатекстом. Звертається до вчителя лише в разі потреби. Може застосувати набуті вміння у зміненій ситуації.	Повністю самостійно організовує роботу, приймає рішення щодо способів виконання завдання, переносить уміння на нові ситуації, самостійно знаходить і виправляє помилки.
Комунікація та взаємодія	Відповідає переважно коротко, часто лише після запитань учителя. Відчуває труднощі у формулюванні власної думки. Потребує допомоги під час обговорення твору/медіатексту.	Висловлює думку за запитаннями або опорою. Бере участь в обговоренні, реагує на висловлювання інших, але не завжди обґрунтовує власну позицію.	Послідовно висловлює власну думку, аргументує її прикладами з тексту. Підтримує діалог, слухає співрозмовника, відповідає на запитання, бере участь у спільному обговоренні.	Вільно та аргументовано висловлює власну позицію, дискутує, ставить змістовні запитання, враховує думки інших. Уміє переконливо обґрунтовувати оцінку твору/медіатексту та підтримувати конструктивну взаємодію.
Частота вияву вмінь	Уміння виявляються епізодично, переважно за умови допомоги вчителя. Результат нестійкий.	Уміння виявляються ситуативно, у знайомих навчальних ситуаціях. Результат частково стабільний.	Уміння виявляються часто й переважно стабільно у різних навчальних ситуаціях. Допущені помилки здебільшого самостійно виправляє.	Уміння виявляються систематично, стабільно та в різних, зокрема нових, навчальних ситуаціях. Демонструє стійке застосування сформованих способів діяльності.
Робота з літературним твором / медіатекстом	За зразком визначає окремі елементи змісту; відтворює фрагменти; створює простий медіатекст за готовим шаблоном. Презентує його формально.	Визначає основний зміст твору/медіатексту, працює за планом. Створює медіатекст за інструкцією вчителя, пояснює окремі використані засоби. Презентує результат за підтримки вчителя.	Аналізує зміст і форму твору/медіатексту, визначає доречність використаних засобів. Самостійно створює та презентує медіатекст, вносить уточнення, виправляє помилки, підтримує обговорення.	Глибоко аналізує та інтерпретує твір/медіатекст, оцінює його зміст і форму. Самостійно створює оригінальний медіатекст, аргументує вибір засобів, критично оцінює власну роботу, коригує її та впевнено презентує, відстоюючи власну позицію.

              

 

Вид діагностувальної роботи:   аудіювання

Орієнтовні обсяги текстів для аудіювання

Клас	Кількість слів	Час звучання (у хвилинах)
3	180-240 (140-180)	2-2,5
4	260-300 (200-250)	2,5-3

 

 

 

 

Критерії оцінювання

Критерії	П — початковий рівень	С — середній рівень	Д — достатній рівень	В — високий рівень
Когнітивні процеси	Розуміє окремі слова, словосполучення або фрагменти почутого. Відчуває труднощі під час визначення теми та фактичного змісту. Виконує 1 або жодне завдання правильно.	Розуміє основний зміст почутого частково. Визначає окремі факти, події, персонажів. Правильно відповідає на 2–3 запитання щодо фактичного змісту.	Розуміє основний та фактичний зміст прослуханого, визначає послідовність подій, встановлює прості причинно-наслідкові зв’язки. Допускає 1–2 помилки.	Повно й усвідомлено розуміє почуте, визначає тему, основну думку, важливі деталі, встановлює причинно-наслідкові зв’язки, робить висновки та висловлює власне ставлення.
Навчальна діяльність	Виконує завдання лише фрагментарно, не завжди розуміє інструкцію. Потребує багаторазового пояснення та організації діяльності вчителем.	Виконує прості завдання за зразком або після додаткового пояснення. Може потребувати повторного прослуховування окремих фрагментів.	Правильно виконує більшість завдань за прослуханим текстом, дотримується інструкції, уміє використовувати почуту інформацію для виконання навчального завдання.	Самостійно планує послідовність виконання завдання, правильно застосовує інформацію з почутого, може виконувати завдання підвищеної складності та пояснювати свій вибір.
Рівень самостійності	Працює переважно з постійною допомогою вчителя. Потребує навідних запитань, повторення та додаткових пояснень.	Виконує завдання з періодичною допомогою вчителя, після уточнення інструкції або повторного прослуховування.	Переважно працює самостійно, звертається по допомогу лише у складних випадках, уміє перевірити правильність виконання.	Повністю самостійно виконує завдання, контролює та коригує власну роботу, самостійно знаходить необхідну в тексті інформацію.
Комунікація та взаємодія	Відповідає окремими словами або короткими фразами. Відчуває труднощі під час формулювання відповіді та підтримання діалогу за змістом почутого.	Відповідає на прості запитання за змістом тексту, може відтворити окрему інформацію. Потребує допомоги для формулювання повної відповіді.	Послідовно відповідає на запитання, формулює власну думку щодо почутого, бере участь в обговоренні, ураховує думки співрозмовників.	Аргументовано висловлює власне ставлення до почутого, ставить запитання, підтримує діалог, уміє уточнювати та доповнювати відповіді інших.
Частота вияву вмінь	Уміння виявляються епізодично, переважно за значної допомоги вчителя.	Уміння виявляються нестабільно, у знайомих ситуаціях та за підтримки вчителя.	Уміння виявляються регулярно в більшості навчальних ситуацій, переважно без допомоги.	Уміння виявляються систематично, стабільно та в різних навчальних і комунікативних ситуаціях.
Загальний результат виконання завдань з аудіювання	Одна або жодна правильна відповідь або учень/учениця не приступив/не приступила до виконання завдання.	Більше неправильно виконаних завдань. Правильні відповіді на 2–3 запитання, що стосуються фактичного змісту.	Більше правильно виконаних завдань. Допущено 1–2 помилки у тестових  чи відкритих завданнях	Виконано всю роботу в повному обсязі, відповіді правильні, повні й змістовні або допущено незначну помилку в одному завданні.

 

 

 

 

 

 

Математична освітня галузь

Критерії оцінювання усних відповідей з математики

Критерії	Початковий (П)	Середній (С)	Достатній (Д)	Високий (В)
Когнітивні процеси	Розпізнає, називає та розрізняє математичні об’єкти за зразком. Відтворює окремі математичні факти після багаторазового пояснення. Відчуває труднощі під час встановлення зв’язків між математичними поняттями.	Відтворює засвоєну математичну інформацію. Розрізняє математичні поняття, дії, величини, геометричні фігури. За допомогою вчителя встановлює прості зв’язки та формулює висновки.	Аналізує математичну інформацію, виділяє істотні ознаки понять, встановлює причинно-наслідкові та логічні зв’язки. Порівнює, класифікує, узагальнює, робить висновки.	Аналізує та систематизує математичну інформацію, встановлює міжпонятійні зв’язки, обґрунтовує висновки. Гнучко застосовує знання, знаходить кілька способів розв’язання, використовує математичні знання у змінених і життєвих ситуаціях.
Навчальна діяльність	Виконує усні математичні завдання переважно за зразком і після детального пояснення. Відповідає на запитання вчителя окремими словами або короткими фразами.	Відтворює спосіб виконання математичної дії за відомим алгоритмом. Виконує типові завдання, частково коментує хід міркувань. Формулює правило або спосіб розв’язання за допомогою вчителя.	Самостійно застосовує відомі правила й алгоритми. Пояснює послідовність виконання дій, обґрунтовує відповідь, розв’язує типові та частково ускладнені завдання.	Самостійно обирає доцільний спосіб виконання завдання, пояснює та обґрунтовує його. Будує алгоритми, пропонує альтернативні способи розв’язання, розв’язує нестандартні та практично зорієнтовані завдання.
Рівень самостійності	Потребує постійної допомоги, підказок, навідних запитань і повторного пояснення. Відповідає переважно за безпосередньою підтримкою вчителя.	Виконує завдання з періодичною допомогою вчителя. Потребує навідних запитань для формулювання повної відповіді або пояснення способу дії.	Переважно працює самостійно. За потреби приймає незначну допомогу вчителя, самостійно уточнює або доповнює відповідь, виправляє помилки після вказівки на них.	Повністю самостійно планує та здійснює усну математичну діяльність. Самостійно виявляє та виправляє помилки, перевіряє правильність міркувань, оцінює власну відповідь.
Комунікація та взаємодія	Відповідає переважно односкладово або фрагментарно. Відчуває труднощі у формулюванні математичної думки. Потребує допомоги для участі в обговоренні.	Формулює прості математичні висловлювання, відповідає на запитання вчителя. За підтримки бере участь у математичному діалозі, може повторити або доповнити відповідь однокласника.	Чітко формулює математичні міркування, використовує відповідну математичну термінологію. Вислуховує думки інших, аргументує власну відповідь, ставить уточнювальні запитання.	Вільно й послідовно висловлює математичні міркування. Переконливо аргументує власну позицію, порівнює різні способи розв’язання, ставить змістовні запитання, конструктивно взаємодіє з учителем та однокласниками.
Якість усної відповіді	Відповідь неповна, фрагментарна, містить значну кількість помилок. Математичні терміни використовує неточно або не використовує.	Відповідь переважно правильна, але неповна. Допускає окремі помилки у формулюваннях, потребує уточнення або допомоги вчителя.	Відповідь правильна, змістовна та послідовна. Використовує математичну термінологію, пояснює спосіб розв’язання та обґрунтовує отриманий результат.	Відповідь точна, логічна, аргументована й самостійна. Вільно використовує математичну термінологію, пояснює різні способи розв’язання, наводить приклади та обґрунтування.
Частота вияву вмінь	Уміння виявляються епізодично, переважно після допомоги або підказки вчителя. Результат нестійкий.	Уміння виявляються періодично у знайомих ситуаціях. Результат залежить від виду завдання та рівня допомоги.	Уміння виявляються часто й достатньо стійко під час виконання типових та аналогічних завдань.	Уміння виявляються систематично, стійко та в різних навчальних і життєвих ситуаціях, зокрема у змінених та ускладнених умовах.
Загальна характеристика рівня	Учень/учениця розпізнає та відтворює елементарні математичні знання, виконує дії переважно за зразком і з постійною допомогою вчителя.	Учень/учениця відтворює засвоєні математичні знання та виконує типові завдання за відомим алгоритмом, потребуючи періодичної допомоги.	Учень/учениця усвідомлено застосовує математичні знання, самостійно виконує типові й аналогічні завдання, пояснює та обґрунтовує свої міркування.	Учень/учениця демонструє системні та гнучкі математичні знання, самостійно аналізує, обґрунтовує, знаходить різні способи розв’язання та переносить набуті вміння у нові й практичні ситуації.

 

 

Узагальнений варіант для фіксації результату

Рівень	Коротка характеристика усної математичної відповіді
П — початковий	Відповідає за зразком і з постійною допомогою; розпізнає та називає математичні об’єкти; відтворює окремі факти; міркування фрагментарні.
С — середній	Відтворює вивчений матеріал, виконує типові завдання за алгоритмом; пояснює окремі дії з допомогою; бере участь у діалозі; уміння виявляються періодично.
Д — достатній	Самостійно застосовує знання, пояснює та обґрунтовує спосіб розв’язання, використовує математичну термінологію, робить висновки; уміння стійкі.
В — високий	Самостійно аналізує й узагальнює, аргументує власну думку, знаходить різні способи розв’язання, переносить знання в нові ситуації, здійснює самоконтроль і самооцінювання.

Критерії оцінювання письмових робіт з математики

Критерії	Початковий (П)	Середній (С)	Достатній (Д)	Високий (В)
Когнітивні процеси	Розпізнає та називає математичні об’єкти, числа, величини, дії за зразком. Виконує прості завдання лише після детального пояснення. Відчуває труднощі під час застосування правил та алгоритмів у новій ситуації.	Розуміє основний зміст завдання, відтворює відомі правила й алгоритми. Виконує типові завдання, але потребує допомоги під час аналізу умови, вибору способу розв’язання або перевірки результату.	Аналізує умову, встановлює зв’язки між даними та шуканим. Самостійно застосовує правила, алгоритми й математичні залежності у стандартних та дещо змінених ситуаціях. Пояснює хід розв’язання.	Аналізує, порівнює, узагальнює та оцінює математичну інформацію. Самостійно обирає раціональний спосіб розв’язання, переносить знання в нові ситуації, обґрунтовує висновки, виконує завдання продуктивно-творчого характеру.
Навчальна діяльність	Виконує роботу фрагментарно. Не завжди розуміє послідовність виконання завдання. Потребує багаторазового пояснення та постійного супроводу вчителя.	Виконує більшу частину роботи за відомим алгоритмом. Може відтворити спосіб виконання після пояснення. Під час складніших завдань потребує підказок або зразка.	Виконує роботу послідовно й цілеспрямовано. Правильно застосовує вивчені способи дій, виконує обчислення, розв’язує задачі, працює з величинами та геометричним матеріалом. Здійснює перевірку результату.	Планує послідовність виконання роботи, обирає оптимальні способи дій. Успішно виконує завдання різного рівня складності, у тому числі продуктивно-творчі. Самостійно перевіряє та вдосконалює результат.
Рівень самостійності	Працює переважно за безпосередньої допомоги вчителя. Не може самостійно визначити спосіб виконання завдання. Часто потребує повторного пояснення.	Працює частково самостійно. Виконує типові завдання без допомоги, але під час ускладнення завдання потребує навідних запитань, підказок або зразка.	Переважно самостійно виконує завдання різних типів. Сам знаходить спосіб розв’язання, виявляє та виправляє окремі помилки. Звертається по допомогу лише у складних або нестандартних ситуаціях.	Повністю самостійно організовує та виконує роботу. Самостійно знаходить і виправляє помилки, обґрунтовує свої дії, перевіряє результат та за потреби пропонує інший, раціональніший спосіб розв’язання.
Комунікація та взаємодія	Має труднощі з поясненням виконаних математичних дій. Відповідає переважно коротко, за допомогою вчителя. Не завжди використовує математичну термінологію.	Пояснює окремі етапи роботи за запитаннями вчителя. Використовує основні математичні терміни, але може припускатися неточностей у формулюваннях.	Чітко пояснює спосіб розв’язання, правильно використовує математичні терміни, символи та позначення. Може представити результат і відповісти на запитання щодо виконаної роботи.	Аргументовано пояснює власний спосіб міркування, порівнює різні способи розв’язання, ставить запитання та коректно реагує на запитання інших. Використовує точну математичну термінологію.
Частота вияву вмінь	Уміння виявляються епізодично, переважно лише у знайомих ситуаціях та за допомоги вчителя. Результати нестійкі.	Уміння виявляються періодично у типових навчальних ситуаціях. Якість виконання залежить від складності завдання та наявності допомоги.	Уміння виявляються систематично у більшості типових навчальних ситуацій. Результати переважно стабільні та правильні.	Уміння виявляються систематично й стабільно, у тому числі під час виконання нестандартних, проблемних та творчих завдань.
Правильність виконання	Робота виконана частково; допущено значну кількість грубих помилок. Правильно виконано менше 1/3 роботи або допущено 8 і більше грубих помилок.	Правильно виконано близько 2/5–3/5 роботи або допущено 4–7 грубих помилок. Можливе правильне виконання типових завдань за наявності окремих помилок.	Правильно виконано близько 2/3–3/4 роботи або всю роботу з 1–3 грубими помилками. Основні математичні вміння сформовані.	Робота виконана правильно в повному обсязі або з 1 негрубою помилкою. Правильно виконано завдання на застосування знань у нових ситуаціях та продуктивно-творчому рівні.
Самоконтроль і виправлення помилок	Не помічає більшості помилок навіть після перевірки. Потребує допомоги для їх пошуку та виправлення.	Помічає окремі помилки після вказівки вчителя. Може виправити їх за зразком або за навідними запитаннями.	Самостійно перевіряє основні етапи роботи, знаходить і виправляє більшість допущених помилок.	Систематично здійснює самоперевірку, самостійно знаходить причину помилки, виправляє її та пояснює, як уникнути її надалі.
Культура математичних записів	Записи неохайні, порушена послідовність виконання, часто неправильно оформлює математичні вирази, величини, геометричні побудови.	Записи загалом зрозумілі, але трапляються порушення оформлення, неточності у позначеннях, записах одиниць величин або відповіді.	Робота оформлена охайно й послідовно. Правильно записує вирази, рівності, одиниці величин, відповіді, виконує геометричні побудови відповідно до умови.	Робота виконана акуратно, логічно й структуровано. Дотримується математичної культури записів, самостійно контролює оформлення та виправляє неточності.

Орієнтир щодо грубих і негрубих помилок

Рівень	Орієнтовний результат письмової роботи
Початковий (П)	Робота виконана фрагментарно; правильно виконано менше 1/3 роботи або допущено 8 і більше грубих помилок. Учень/учениця потребує значної допомоги.
Середній (С)	Правильно виконано приблизно 2/5–3/5 роботи або допущено 4–7 грубих помилок. Типові завдання виконує, але потребує підтримки під час складніших.
Достатній (Д)	Правильно виконано 2/3–3/4 роботи або всю роботу з 1–3 грубими помилками. Основні вміння сформовані, робота переважно самостійна.
Високий (В)	Робота виконана правильно в повному обсязі або допущено 1 негрубу помилку. Учень/учениця самостійно виконує завдання, у тому числі продуктивно-творчого характеру.

Важливо: дві негрубі помилки доцільно враховувати як одну грубу. Якщо учень/учениця самостійно знаходить і охайно виправляє помилку, її не слід вважати недоліком роботи.

  Критерії оцінювання  комбінованої діагностувальної роботи з математики

Критерій	Початковий (П)	Середній (С)	Достатній (Д)	Високий (В)
Когнітивні процеси	Розпізнає й називає окремі числа, розряди, арифметичні дії, вирази, рівняння, геометричні фігури та одиниці вимірювання за зразком. Знаходить окремі дані задачі.	Відтворює правила читання, запису й порівняння чисел, алгоритми обчислень, знаходження значень виразів і розв’язування рівнянь. Визначає відомі й невідомі величини, називає властивості фігур.	Застосовує знання про розрядний склад чисел, аналізує й порівнює числа, використовує алгоритми обчислень, аналізує умову задачі, моделює та перевіряє результат.	Аналізує, узагальнює й встановлює закономірності, обирає раціональні способи обчислення, моделює різні способи розв’язання, оцінює їх ефективність та обґрунтовує висновки.
Навчальна діяльність	Виконує завдання переважно на рівні розпізнавання. Працює за готовим алгоритмом і потребує значної допомоги під час розв’язування задач, побудови та вимірювання.	Виконує типові завдання репродуктивного характеру, розв’язує задачі за відомим алгоритмом, будує знайомі геометричні фігури, виконує вимірювання.	Самостійно виконує репродуктивні й продуктивні завдання, застосовує знання у типових та дещо змінених ситуаціях, правильно виконує обчислення й розв’язує задачі.	Самостійно виконує продуктивно-творчі завдання, знаходить кілька способів розв’язання, успішно розв’язує складні й нестандартні задачі та творчо застосовує математичні знання.
Рівень самостійності	Потребує постійної покрокової допомоги вчителя.	Працює з частковою допомогою, виконує окремі етапи самостійно.	Переважно самостійно планує й виконує роботу, звертається по допомогу лише за потреби.	Повністю самостійно організовує діяльність, контролює й оцінює власний результат.
Комунікація та взаємодія	Відповідає коротко після навідних запитань, пояснює лише окремі кроки, називає математичні об’єкти за підказкою.	Пояснює окремі дії за запитаннями вчителя, формулює відповідь у знайомих ситуаціях, описує фігури й величини.	Пояснює послідовність виконання, обґрунтовує вибір арифметичної дії, знаходить і виправляє окремі помилки, формулює повну відповідь.	Чітко аргументує міркування, використовує математичну термінологію, доводить правильність розв’язання, порівнює способи й пропонує власні варіанти.
Частота вияву вмінь	Уміння виявляються епізодично, навички нестійкі.	Уміння проявляються переважно у знайомих ситуаціях і типових завданнях.	Уміння стабільні, регулярно виявляються у навчальній діяльності.	Уміння й навички стійкі, свідомо переносяться на нові, змінені та нестандартні ситуації.

 

 

Критерії оцінювання  перевірки сформованості навичок усних обчислень навичок 

Критерії	Початковий рівень	Середній рівень	Достатній рівень	Високий рівень
Когнітивні процеси	Відтворює окремі правила, плутає компоненти дій, обчислює лише з грубими помилками.	Розуміє алгоритм, але робить обчислювальні помилки в межах 1000.	Правильно виконує усні обчислення, застосовує набуті знання в типових ситуаціях.	Вільно оперує числами, обирає оптимальний спосіб обчислень у типових і нетипових ситуаціях.
Навчальна діяльність	Виконує завдання епізодично, потребує постійного спонукання.	Залучена/залучений до роботи за інструкцією вчителя.	Демонструє сталу зацікавленість та активність на уроці.	Працює творчо, ініціативно, з повним розумінням мети.
Рівень самостійності	Виконує тільки за допомогою вчителя або за готовим зразком.	Діє за зразком, самостійно робить малу частину обчислень.	Самостійно виконує типові завдання, звертається по допомогу в разі ускладнень.	Діє повністю самостійно і системно, перевіряє та оцінює результат.
Рівень комунікації	Не може пояснити хід обчислень, уникає обговорення	Пояснює окремі кроки однослівно або з підказкою.	Коректно коментує свої дії, взаємодіє в парах/групах.	Аргументовано доводить свою думку, допомагає іншим, дискутує.
Частота вияву умінь	Виявляється епізодично (нестабільно	Виявляється ситуативно, часто з допомогою.	Виявляється системно під час типових робіт.	Виявляється постійно, стабільно та системно.

 

 

 

 

 

 

 

Природнича освітня галузь

Критерії оцінювання тематичної роботи з інтегрованого  курсу «Я досліджую світ»

 

Критерій	Початковий (П)	Середній (С)	Достатній (Д)	Високий (В)
Когнітивні процеси	Розпізнає окремі факти, об’єкти й явища; діє за зразком.	Відтворює вивчену інформацію, порівнює прості об’єкти, виконує завдання за алгоритмом.	Аналізує інформацію, встановлює прості причинно-наслідкові зв’язки, робить висновки.	Узагальнює, пояснює взаємозв’язки, прогнозує результати, застосовує знання у нових ситуаціях.
Навчальна діяльність	Виконує окремі завдання після детального пояснення; допускає значну кількість помилок.	Виконує більшість типових завдань, потребує уточнення інструкції; виправляє помилки за допомогою.	Самостійно виконує типові й частково пошукові завдання, обґрунтовує відповіді.	Самостійно й успішно виконує репродуктивні, пошукові та творчі завдання, пропонує кілька способів розв’язання.
Рівень самостійності	Працює лише під постійним керівництвом учителя.	Потребує часткової допомоги або навідних запитань.	Планує послідовність дій, знаходить і виправляє власні помилки.	Повністю самостійно організовує роботу, контролює результат і оцінює власну діяльність.
Комунікація та взаємодія	Відповідає коротко, використовує окремі слова або прості речення.	Передає основний зміст, користується природничими термінами з незначною допомогою.	Чітко висловлює думку, пояснює відповіді, правильно використовує терміни.	Аргументовано висловлює власну позицію, ставить доречні запитання, переконливо пояснює висновки.
Частота вияву вмінь	Виявляє вміння епізодично (менше 1/3 завдань).	Виявляє вміння у половині типових завдань (приблизно 1/2).	Виявляє вміння у більшості завдань (понад 2/3).	Стабільно демонструє вміння майже в усіх завданнях та переносить їх у нові ситуації.

Орієнтовне визначення рівня за результатами тематичної роботи

Рівень	Орієнтовний результат виконання
Початковий	Виконано менше 35% завдань; учень/учениця розпізнає окремі факти та діє переважно за зразком.
Середній	Виконано 35–59% завдань; відтворює знання й виконує типові завдання за алгоритмом.
Достатній	Виконано 60–84% завдань; аналізує, пояснює, встановлює зв’язки та робить висновки.
Високий	Виконано 85–100% завдань; узагальнює, прогнозує, аргументує відповіді й застосовує знання творчо.

 

Критерії оцінювання навчального проєкту з інтегрованого  курсу «Я досліджую світ»

 

Критерій	Початковий (П)	Середній (С)	Достатній (Д)	Високий (В)
Когнітивні процеси	Відтворює окремі факти за зразком; розпізнає об’єкти й явища.	Добирає відому інформацію, описує об’єкти, встановлює окремі зв’язки.	Аналізує інформацію з різних джерел, порівнює, робить обґрунтовані висновки.	Узагальнює, встановлює причинно-наслідкові зв’язки, прогнозує результати та пропонує власні ідеї.
Навчальна діяльність	Виконує лише окремі етапи проєкту після детального пояснення вчителя.	Виконує основні етапи за алгоритмом; потребує допомоги під час добору матеріалів або оформлення.	Самостійно планує й виконує більшість етапів проєкту, правильно оформлює результати.	Самостійно організовує повний цикл роботи: планує, досліджує, створює продукт і презентує його творчо.
Рівень самостійності	Працює під постійним керівництвом учителя або дорослого.	Виконує завдання з частковою допомогою, користується підказками.	Самостійно знаходить інформацію, контролює виконання, виправляє помилки.	Ініціює власні способи виконання, приймає рішення, оцінює результат і вдосконалює проєкт.
Комунікація та взаємодія	Висловлює думку короткими фразами; бере мінімальну участь у спільній роботі.	Співпрацює з однокласниками, відповідає на прості запитання, презентує з підтримкою.	Активно взаємодіє в групі, аргументує власні думки, презентує результати зрозуміло.	Ефективно співпрацює, розподіляє ролі, ставить доречні запитання, переконливо презентує та веде обговорення.
Частота вияву вмінь	Виявляє необхідні вміння епізодично; виконує менше третини очікуваних дій.	Виявляє вміння у типових ситуаціях приблизно в половині етапів проєкту.	Стабільно демонструє вміння під час більшості етапів дослідження та презентації.	Послідовно й упевнено застосовує набуті вміння на всіх етапах роботи та переносить їх у нові ситуації.

 

Орієнтовна характеристика рівнів

Рівень	Характеристика результату навчального проєкту
Початковий	Проєкт виконано частково. Учень/учениця відтворює інформацію за зразком, потребує постійної допомоги та не може самостійно пояснити результати.
Середній	Проєкт виконано за поданим алгоритмом. Учень/учениця добирає інформацію, описує результати й презентує роботу з незначною підтримкою.
Достатній	Проєкт виконано самостійно. Учень/учениця досліджує тему, аналізує інформацію, робить висновки та впевнено презентує готовий продукт.
Високий	Проєкт має дослідницький і творчий характер. Учень/учениця пропонує власні ідеї, аргументує висновки, прогнозує результати та демонструє високий рівень співпраці й самостійності.

Що оцінюється у проєкті (4 клас, ЯДС)

●        Дослідження — пошук і добір достовірної інформації.

●        Практичний продукт — модель, постер, лепбук, презентація, макет, дослід тощо.

●        Висновки — уміння пояснити отримані результати.

●        Презентація — чіткість, логічність, використання природничої термінології.

Співпраця — внесок у спільну роботу (для групових проєктів).

Мистецька освітня галузь

Критерії	Початковий рівень	Середній рівень	Достатній рівень	Високий рівень
1. Когнітивні процеси (сприймання, аналіз, синтез, критичне мислення)	Розрізняє лише базові елементи (наприклад, голосно/тихо, весела/сумна музика; яскраві кольори) за допомогою вчителя.	Упізнає знайомі мистецькі жанри, види мистецтва та засоби виразності (темп, лінії, форму) за зразком чи підказкою.	●        Самостійно аналізує художні чи музичні твори. Порівнює їх. Пояснює свої враження від мистецтва.	Проявляє критичне мислення. Інтерпретує зміст творів. Знаходить приховані змісти та аналогії. Переносить знання в нові ситуації.
2. Навчальна діяльність (практичні вміння, творчість, художньо-продуктивна діяльність)	Відтворює найпростіші практичні дії (спів, малювання, ліплення) лише під безпосереднім керівництвом і за зразком.	Володіє базовими художніми чи музичними техніками. Роботи мають репродуктивний характер (копіювання).	Упевнено застосовує техніки. Додає власні елементи у творчі завдання. Експериментує з матеріалами чи звуками.	Демонструє оригінальність та творчу уява. Створює унікальні художні образи чи музичні імпровізації. Має свій стиль.
3. Рівень самостійності	Потребує постійного контролю, покрокових інструкцій та зовнішньої допомоги для виконання будь-якого завдання.	Виконує типові завдання самостійно, але для творчих або нових завдань потребує стимулювання чи підказки вчителя.	Самостійно організовує робоче місце. Виконує завдання від початку до кінця. Вміє знаходити та виправляти помилки.	Повністю автономний. Самостійно ставить творчу мету, планує етапи роботи, обирає матеріали та здійснює самооцінку.
4. Рівень комунікації та взаємодії	Уникає спілкування про мистецтво. Відмовляється від участі в колективних проєктах (хор, театралізація, групова робота).	Вступає в комунікацію за ініціативи інших. Бере пасивну участь у груповій роботі, виконуючи лише прості доручення.	Активно обговорює мистецькі твори. Висловлює власну думку. Конструктивно взаємодіє в парі чи групі задля спільного результату.	Ініціює мистецький діалог. Презентує індивідуальні та групові роботи. Виступає лідером або медіатором у творчих командах.
5. Частота вияву умінь (системність)	Уміння та навички виявляються рідко, випадково, переважно під зовнішнім тиском чи контролем.	Навички виявляються нестабільно (час від часу). Залежать від складності теми, настрою учня чи ступеня зацікавленості.	Уміння виявляються часто, є сталими в типових навчальних ситуаціях. Демонструє стабільний результат.	Ознаки компетентності виявляються системно, постійно та природно як під час уроків, так і в позаурочній діяльності.

 

Фізкультурна освітня галузь

Інтегровані показники	Початковий рівень	Середній рівень	Достатній рівень	Високий рівень
1. Когнітивні процеси	Розрізняє за допомогою вчителя лише базові команди («Ставай», «Руш»); плутає правила безпеки та елементарні правила рухливих ігор.	Відтворює прості теоретичні знання; знає назви спортивного інвентарю; за нагадуванням вчителя повторює правила безпеки.	Свідомо розуміє алгоритм виконання вправи; самостійно пояснює правила вивченої рухливої гри; знає, як уникнути травматизму	Аналізує власні помилки під час виконання рухових дій; швидко орієнтується у змінах тактики гри; може самостійно придумати або адаптувати варіант гри.
2. Навчальна діяльність	Пасивно присутній на уроці; виконує фізичні вправи лише за прямою вказівкою та під постійним наглядом; техніка виконання хаотична.	Включається в роботу, але швидко втрачає інтерес; копіює рухи вчителя з помилками; докладає мінімальних зусиль для покращення техніки.	Демонструє правильну техніку базових рухів (біг, стрибки, метання, ведення м'яча); старанно виконує весь комплекс вправ	Завзято та якісно виконує завдання; демонструє виражений особистісний поступ і прагнення покращити свій фізичний результат
3. Рівень самостійності	Не може самостійно виконати жодної спортивної вправи чи підготуватися до уроку; потребує постійної покрокової допомоги.	Виконує знайомі вправи за зразком; самостійно переодягається на урок, але для організації рухової діяльності потрібен поштовх від вчителя.	Самостійно виконує комплекс ранкової гімнастики чи розминки; без нагадувань організовує своє робоче місце/інвентар.	Здатний самостійно організувати мінігрупу для виконання естафети; контролює власне навантаження; займається руховою активністю поза уроками
4. Рівень комунікації та взаємодії	Проявляє егоцентризм у командних іграх; ігнорує партнерів по команді; конфліктує під час програшу або порушує правила чесної гри.	Взаємодіє з однокласниками лише у парі за вказівкою вчителя; під час командної гри діє переважно індивідуально.	Ефективно співпрацює у команді; підтримує партнерів; дотримується правил «Fair Play» (чесної гри) та етичних норм.	Виступає лідером або конструктивним помічником; допомагає вирішувати суперечки під час гри; підбадьорює тих, у кого вправи не виходять.
5. Частота вияву умінь	Позитивні результати чи правильне виконання вправи мають випадковий характер; навички швидко втрачаються без контролю.	Правильно виконує рухові дії лише у сприятливих умовах або після кількох спроб і повторень підказок.	Стабільно демонструє хорошу техніку вправ на більшості уроків; стійко дотримується дисципліни.	Сформовані рухові навички та вольові якості проявляються автоматично в будь-яких ігрових, змагальних чи нестандартних ситуаціях

 

 

 

Критерії рівневого оцінювання результатів навчання учнів ІІ циклу, 

3 клас НУШ з освітніх галузей

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
щодо оцінювання результатів навчання учнів третіх і четвертих класів Нової української школи

Метою Методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів третіх і четвертих класів Нової української школи (далі - Методичні рекомендації) є визначення основних підходів та орієнтовних вимог до оцінювання результатів навчання учнів третіх та четвертих класів, які навчаються за Державним стандартом початкової освіти, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 87 (зі змінами).

Для учнів третіх та четвертих класів застосовується формувальне та підсумкове (тематичне, семестрове та річне оцінювання).

Важливу роль у формувальному та підсумковому оцінюванні відіграють критерії, за якими воно здійснюється. Критерії оцінювання визначаються вчителем (із поступовим залученням до цього процесу учнів) відповідно до кожного виду роботи та виду діяльності учнів з орієнтуванням на вимоги до обов'язкових результатів навчання та компетентностей учнів початкової школи, визначених Державним стандартом початкової освіти до другого циклу навчання (3 - 4 класи), й очікуваних результатів, зазначених в освітній програмі закладу загальної середньої освіти (модельних навчальних програмах).

Об'єктами формувального оцінювання є як процес навчання учнів, зорієнтований на досягнення визначеного очікуваного результату, так і результат їх навчальної діяльності на певному етапі навчання.

Формувальне оцінювання здійснюється шляхом:

педагогічного спостереження учителя за навчальною та іншими видами діяльності учнів;

аналізу портфоліо учнівських робіт, попередніх навчальних досягнень учнів, результатів їхніх діагностичних робіт;

самооцінювання та взаємооцінювання результатів діяльності учнів;

оцінювання особистісного розвитку та соціалізації учнів їхніми батьками;

застосування прийомів отримання зворотного зв'язку щодо сприйняття та розуміння учнями навчального матеріалу.

У третьому та четвертому класах рекомендуємо дотримуватись алгоритму діяльності вчителя під час організації формувального оцінювання та використовувати інструментарій формувального оцінювання, запропонований у методичних рекомендаціях щодо орієнтовних вимог до оцінювання навчальних досягнень учнів (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.08.2018 № 924).

Орієнтовні вимоги до педагогічного спостереження, учнівського портфоліо, само- та взаємооцінювання викладено у наказі Міністерства освіти і науки України від 27.08.2019 № 1154.

Результати формувального оцінювання відображаються в оцінних судженнях учителя/учнів/батьків, що характеризують процес навчання та досягнення учнів. Оцінні судження вчителя мають бути об'єктивними, конкретними, чіткими, лаконічними, доброзичливими, слугувати зразком для формулювання оцінних суджень учнями. В оцінному судженні відображають прогрес учнів та поради щодо подолання утруднень, за їх наявності, у досягненні очікуваних результатів навчання відповідно до програмових вимог.

Підсумкове оцінювання (тематичне, семестрове і річне) у третіх та четвертих класах здійснюється за рівневою шкалою, а його результати позначаються словами або відповідними літерами: "початковий (П)", "середній" (С), "достатній" (Д), "високий (В)".

Орієнтовні вимоги до оцінювання результатів навчання учнів третіх-четвертих класів за вищезазначеними рівнями наведено в додатку до цих Методичних рекомендацій (додаток 1).

Підсумкове тематичне оцінювання здійснюється за результатами виконання діагностичних робіт, розроблених на основі компетентнісного підходу, які можуть бути усними чи письмовими, у формі тестових завдань, цифровій формі (зокрема тестування в електронному форматі), комбінованої роботи, практичної роботи, усного опитування тощо. Завдання для діагностичних робіт розробляються з урахуванням обов'язкових результатів навчання та відповідних умінь, рівні сформованості яких визначено у додатку до цих Методичних рекомендацій (додаток 1). Форми і види оцінювання, зміст завдань учитель обирає самостійно з урахуванням особливостей учнів класу.

Обсяг діагностичних робіт визначається із розрахунку прогнозованого часу на виконання окремих завдань учнями, з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей учнів, їхньої готовності до виконання того чи іншого завдання. У третіх та четвертих класах тривалість виконання діагностичної роботи не повинна перевищувати 35 хвилин (із 40 хвилин уроку 5 хвилин - інструктаж, 35 хвилин - виконання роботи).

Періодичність проведення діагностичних робіт відображається у календарно-тематичному плані з урахуванням кількості тем у межах кожного предмета.

Письмові діагностичні роботи виконуються у зошитах для діагностичних робіт або на окремих аркушах, бланках тощо.

Оцінювання діагностичних робіт здійснюється у відповідності до критеріїв оцінювання результатів навчання, визначених у додатку до цих Методичних рекомендацій (додаток 1).

Під час проведення підсумкового (тематичного, семестрового та річного) оцінювання визначається рівень сформованості кожного загального навчального результату, визначеного Державним стандартом початкової освіти, у відповідності до логіки та послідовності його формування згідно з навчальною програмою. Результати проведення діагностичних робіт у класному журналі не фіксуються.

Середня оцінка за тематичне, семестрове та річне оцінювання не виводиться. У журнал та свідоцтво досягнень виставляється рівень за кожен результат навчання з навчальних предметів / інтегрованих курсів наприкінці кожного навчального семестру (триместру) та навчального року. Річним оцінюванням є результати навчання учнів за останній семестр (триместр).

У свідоцтві досягнень учитель фіксує розгорнуту інформацію про сформованість наскрізних умінь учнів та рівні результатів їх навчання (додаток 2).

Наскрізні уміння позначаються словами: "має значні успіхи", "демонструє помітний прогрес", "досягає результату за допомогою дорослих", "потребує значної уваги і допомоги". Рівень сформованості наскрізних умінь учнів визначає учитель на основі педагогічних спостережень та аналізу учнівського портфоліо.

Під час заповнення свідоцтва досягнень вчитель може використовувати графічні позначки на власний розсуд. Документ підписують учитель і батьки (особи, які їх замінюють). Оригінал свідоцтва досягнень надається батькам, а його завірена копія зберігається в особовій справі учня в закладі освіти.

Особливості оцінювання результатів навчання учнів з інтегрованого курсу "Українська мова та читання" (навчальних предметів мовно-літературної освітньої галузі)

Підсумкове оцінювання у третіх-четвертих класах з української мови та літератури, мови та літератури відповідних корінних народів і національних меншин здійснюється за результатами виконання діагностичних робіт, розроблених з урахуванням обов'язкових результатів навчання другого циклу Державного стандарту початкової освіти.

Тематичне оцінювання може бути усним чи письмовим у формі тестових завдань, цифровій формі (зокрема тестування в електронному форматі), комбінованої роботи, практичної роботи, усного опитування тощо. Учитель самостійно визначає, що саме підлягає оцінюванню на певному етапі навчання і розробляє завдання для діагностичної роботи або використовує матеріали інших колег, матеріали з друкованих джерел чи інтернету. Кількість діагностичних робіт також визначається самим учителем, але обов'язково узгоджується з кількістю діагностичних робіт з інших предметів, аби уникнути емоційного перевантаження учнів.

Рекомендується передбачити тематичне оцінювання у формі комплексного тексту зі сталою структурою, завдання якого мають співвідноситися з певними результатами з усіх груп загальних результатів навчання, визначених у Державному стандарті початкової освіти та відображених у свідоцтві досягнень для третього та четвертого класу відповідно.

Йдеться про такі групи загальних результатів:

взаємодіє з іншими особами усно, сприймає і використовує інформацію для досягнення життєвих цілей у різних комунікативних ситуаціях;

сприймає, аналізує, інтерпретує, критично оцінює інформацію в текстах різних видів, медіатекстах та використовує її для збагачення свого досвіду;

висловлює думки, почуття та ставлення, взаємодіє з іншими особами письмово та в режимі реального часу, дотримується норм літературної мови;

досліджує індивідуальне мовлення для власної мовної творчості, спостерігає за мовними явищами, аналізує їх.

Комплексні тести бажано проводити 4 рази на рік: на 6 - 7 тижнях навчання, на 14 - 15 тижнях навчання, на 25 - 26 тижнях навчання, на 33 - 34 тижнях навчання. Використання комплексних тестів дозволяє об'єктивно відстежувати учнівський поступ і, при цьому, зменшити кількість діагностичних робіт, розглядаючи діагностичну роботу на 14 - 15 тижнях навчання одночасно і як роботу для тематичного оцінювання, і для семестрового оцінювання. Так само діагностична робота на 33 - 34 тижнях є роботою і для тематичного, і для річного оцінювання.

Комплексні тести виконуються на спеціальних бланках з друкованою основою, зберігаються ці бланки в учнівському портфоліо. Інші письмові діагностичні роботи учні виконують у зошитах для діагностичних робіт або на окремих аркушах, бланках тощо.

Особливості оцінювання результатів навчання учнів з навчального предмета "Іноземна мова"

Оцінювання у третіх-четвертих класах з іноземних мов здійснюється з урахуванням усіх видів мовленнєвої діяльності, однак особлива увага приділяється сприйманню мови на слух та усному мовленню. Будь-яка письмова діяльність має відбуватись на рівні слова/фрази, оскільки необхідні навики організації тексту ще не притаманні дітям цього віку та рівню мовної компетентності (відповідно до вимог Європейських рекомендацій з мовної освіти на рівні А1).

Діти молодшого шкільного віку краще справляються з простими чітко сформованими завданнями, що базуються на їх власному життєвому досвіді, зі зрозумілими інструкціями, а також такими, що не потребують тривалого обдумування чи навантаження пам'яті. Оцінювання в цілому повинно відбуватись у ситуації з низьким рівнем стресу, без страху бути покараним за помилку.

Варіативність тестових завдань має відповідати цілям оцінювання різних мовних компетентностей та вимогам на рівні А1.

Для досягнення високої ефективності оцінювання учнів третіх-четвертих класів на рівні А1 тести мають:

• враховувати когнітивний та соціальний розвиток учнів;

• відповідати освітнім цілям початкової школи та базуватись на навчальній програмі;

• розвивати використання мови за допомогою простих зрозумілих учням завдань;

• уникати оцінювання за кількістю зроблених помилок, але оцінювати за досягненнями і стараннями у виконанні того чи іншого завдання;

• враховувати вікові особливості учнів та привертати увагу дітей (наприклад, використовувати яскраві малюнки, цікаві описові завдання тощо).

• оцінювати об'єктивно і надавати зрозумілі рекомендації щодо покращення мовних компетентностей, що заохочують до подальшого опанування мови на вищих рівнях.

Для оцінювання сприймання мови необхідно звертати увагу на такі уміння учнів:

• розпізнавати імена та описи людей;

• розпізнавати імена і назви, перевіряти правопис слів;

• розпізнавати окремі слова, імена і розпізнавати детальну інформацію у прослуханому тексті;

• сприймати конкретну детальну інформацію у текстах широкої тематики;

• розпізнавати кольори, назви об'єктів та іншу конкретну інформацію.

Для оцінювання читання та письма необхідно звертати увагу на такі уміння учнів:

• співвідносити слова з їх значеннями;

• знати і використовувати функціональні фрази;

• читати і розуміти детальну інформацію і загальний зміст тексту;

• читати з розумінням фактичну інформацію, знати лексичні і граматичні конструкції;

• розпізнавати окремі слова і вирази зі схожим змістом;

• писати короткі повідомлення та передавати зміст у письмовій формі.

Для оцінювання усного мовлення необхідно звертати увагу на такі уміння учнів:

• описувати картинки короткими фразами і реченнями;

• описувати події та об'єкти з опорою на картинку.

Формат тесту має відображати часту зміну діяльності чи тестових завдань, передбачати короткі, "активні" завдання в ігровій формі, наприклад завдання з розфарбування об'єктів/предметів на картинці, співвіднесення картинки з ілюстрованим словом чи назвою предмета, обрання відповідної картинки з трьох запропонованих варіантів згідно з інструкцією тощо.

Особливості оцінювання результатів навчання учнів з навчального предмета "Математика"

Діагностичні роботи з математики проводяться наприкінці вивчення кожної теми. Перевагу варто надавати письмовій формі робіт, хоча з деяких тем може бути застосовано усну форму.

Зміст завдань для діагностичних робіт з математики має розроблятися з урахуванням компетентнісного підходу. Такі завдання спрямовані на перевірку володіння учнями:

• математичною грамотністю,

• уміння здійснювати системну математичну діяльність,

• уміння застосовувати математику у конкретних життєвих ситуаціях.

Завдання може мати вигляд кейса (практичної або текстової ситуації), комплексне розв'язання якого передбачатиме виконання конкретних математичних дій: обчислення усно чи письмово, розв'язання простих рівнянь, формулювання логічних висновків з математичних припущень, виконання простих математичних операцій у символьній формі, складання маршрутів реальних чи віртуальних подорожей, зчитування математичної інформації з таблиць, діаграм, графіків, схем, аналіз даних тощо).

Оцінювання відбувається за кожним з умінь, які перевіряються у діагностичній роботі. Приклад бланку оцінювання наведено в додатку 3 до Методичних рекомендацій.

Особливості оцінювання результатів навчання учнів з інтегрованого курсу "Я досліджую світ"

Для оцінювання результатів навчання учнів з інтегрованого курсу "Я досліджую світ" проводяться комплексні діагностичні роботи наприкінці кожної теми, враховується сформованість елементарних умінь та навичок до спостереження, опису, дослідження, експерименту,

Найкращим форматом діагностичної роботи курсу "Я досліджую світ" є кейс (ситуація, текст), до якого пропонуються завдання, пов'язані з результатами з усіх освітніх галузей, що охоплює цей курс (обсяг інтегрованого курсу визначається освітньою програмою та відповідним навчальним планом).

Індикаторами оцінювання слугують конкретні результати навчання учнів, визначені відповідною навчальною програмою.

Діагностика навчальних досягнень з таких освітніх галузей як технологічна, інформатична, соціальна і здоров'язбережувальна, громадянська та історична може відбуватися у складі комплексних робіт із використанням компетентнісних завдань у межах інтегрованого курсу "Я досліджую світ". Проведення окремих діагностичних робіт з цих освітніх галузей не передбачено. Оцінювання відбувається за кожним з умінь, які перевіряються у діагностичній роботі. Один з можливих форматів бланку оцінювання такої діагностичної роботи наведено у додатку 4 до цих Методичних рекомендацій. Бланки зберігаються в учнівському портфоліо та враховуються під час семестрового та річного оцінювання.

Особливості оцінювання результатів навчання учнів з навчального предмета "Інформатика"

При вивченні курсу інформатики передбачається виконання учнями різних видів практичних вправ та завдань. З метою реалізації практичної спрямованості курсу, комп'ютерна техніка має використовуватися на кожному уроці інформатики.

Деякі вміння передбачають отримання конкретного оцінюваного результату діяльності (створений інформаційний продукт, збережений файл, здійснений пошуковий запит, складений алгоритм, впорядкована послідовність тощо). Учитель також здійснює спостереження за процесом виконання цих робіт, діагностуючи рівень навчальних досягнень стосовно окремих результатів навчання (наприклад, вправність користування цифровими пристроями та програмами, дотримання правил роботи із ними). Деякі результати навчання потребують проведення опитування або діагностичної бесіди з учнями з метою з'ясування рівня володіння поняттями.

Особливості оцінювання результатів навчання учнів з навчальних предметів освітньої галузі "Мистецтво"

Для оцінювання рівня досягнень учнів з предметів освітньої галузі "Мистецтво" не передбачено проведення діагностичних робіт. Індикаторами оцінювання слугують конкретні результати навчання та спостереження вчителя за формуванням загальної естетичної компетентності учнів.

Об'єктами оцінювання є:

• здатність учнів сприймати, аналізувати та інтерпретувати художньо-образний зміст творів мистецтва, висловлювати власне естетичне ставлення;

• уміння й навички з практичної художньої діяльності, досвід самостійної та колективної творчості;

• обізнаність у сфері мистецтв - знання та уявлення про мистецтво, його основні види та жанри, розуміння художньо-естетичних понять та усвідомлене користування відповідною термінологією, уявлення про творчість відомих вітчизняних і зарубіжних митців;

• вдосконалення навичок самопрезентації та самовираження в процесі художньо-творчої діяльності.

Особливості оцінювання результатів навчання учнів з навчального предмета "Фізична культура"

Оцінювання результатів навчання учнів третіх-четвертих класів з предмета "Фізична культура" здійснюється з урахуванням виконання ними оздоровчих, освітніх, виховних завдань.

Результати діяльності школярів оцінюються в усіх організаційних формах фізичного виховання, що утворюють систему фізичного виховання в конкретній школі та підвищують рівень фізичної культури учнів. Характеристика результатів навчання з предмета "Фізична культура" подається в узагальненому вигляді за кожною групою загальних умінь, визначених Державним стандартом початкової освіти. Орієнтовні вимоги до оцінювання, зазначені у додатку 1 до цих Методичних рекомендацій, конкретизуються вчителем фізичної культури з урахуванням вихідного рівня підготовленості учнів, їх фізичних можливостей та вікових особливостей, а також матеріально-технічного забезпечення школи.

Ціннісні орієнтири НУШ, нові державні стандарти освіти вимагають нових підходів не лише до організації навчального процесу, але й до оцінювання навчальних досягнень учнів.

Державний стандарт початкової освіти, методичні рекомендації Міністерства освіти й науки України щодо оцінювання в початкових класах НУШ, Закон України “Про повну загальну середню освіту” визначають формувальне оцінювання серед основних різновидів оцінювання.

Міжнародні експерти також послідовно наголошують саме на формувальному оцінюванні як ефективній стратегії підвищення рівня навчальних досягнень учнів. Дедалі більше уваги цьому оцінюванню приділяють і деякі українські науковці та вчителі-практики. Вони, спираючись на власний і міжнародний досвіди, намагаються своєю працею якісно змінити підходи до оцінювання в Україні, аби воно сприяло поліпшенню якості освіти та реалізації ціннісних орієнтирів НУШ.

Отже, чому формувальне оцінювання все частіше з’являється у фокусі уваги освітян і чому його послідовне впровадження важливе для підвищення рівня навчальних досягнень учнів? Іншими словами, чому оцінка – це більше не про “батіг і пряник”?

ФОРМУВАЛЬНЕ ОЦІНЮВАННЯ

Формувальне оцінювання – це оцінювання під час навчання і “для навчання” (англ. – “assessment for learning“). “Формувальне” (англ. – “formative“) – тому що, на відміну від підсумкового, має на меті формування (або форматування) навчального процесу з урахуванням навчальних потреб кожного учня задля більш ефективного формування необхідних знань, умінь та ставлень.

Водночас, значення слова “оцінювання” не обмежується виставленням оцінки. Це послідовна змістовна взаємодія між учнем, учителем і батьками щодо навчальних досягнень учня на підставі всім зрозумілих цілей і критеріїв.

Аби оцінювання стало формувальним, система прийомів, що вчитель застосовує під час навчання, має ґрунтуватися на певних ціннісних орієнтирах. Зокрема, для успішного застосування формувального оцінювання навчальний процес має бути організований у такий спосіб, щоби спонукати кожного учня бути активним його учасником, а не пасивним “отримувачем” знань і оцінок. Має бути створена така атмосфера навчання, за якої учні не бояться “йти на ризик” – ставити запитання, робити помилки й показувати, чого вони ще не вміють або не знають.

Формувальне оцінювання як “оцінювання для навчання” складається з певних елементів, серед яких насамперед:

• вироблення зрозумілих учням цілей на певний період навчання;
• надання й отримання учнями конструктивного зворотного зв’язку щодо їхніх навчальних досягнень відповідно до визначених цілей;
• коригування вчителем навчального процесу відповідно до результатів і навчального поступу учнів.

Результат формувального оцінювання для учнів – усвідомлення ними відповідей на три важливі запитання:

1. яка моя ціль у вивченні цього предмета або курсу на цьому етапі навчання – які саме знання й уміння я маю опанувати і для чого, як саме вони будуть оцінюватися в підсумку?
2. де я зараз на шляху досягнення цієї цілі – що саме мені вдається добре, а над чим потрібно попрацювати?
3. яке в мене наступне завдання на цьому шляху?

Чи є формувальне оцінювання абсолютно новою концепцією для української педагогічної практики? Не зовсім.

Хоча термін раніше не був закріплений законодавчо, багато хто наголошують, що окремі прийоми вчителі застосовували давно. Прикладами таких прийомів можуть бути диференційовані завдання з орієнтацією на навчальні потреби учнів, техніки самооцінювання та взаємооцінювання, письмовий або усний зворотний зв’язок щодо індивідуальних успіхів і невдач тощо.

Цей факт є вдалим підґрунтям для подальшого розвитку та послідовного поширення практик формувального оцінювання з урахуванням напрацювань світової педагогічної спільноти.

Проте важливо враховувати й те, що формувальне оцінювання як стратегія підвищення рівня навчальних досягнень і покращення якості освіти – це не про застосування того чи іншого окремого прийому або інструменту. Формувальне оцінювання не може здійснюватися вибірково й не обмежується заповненням учителем тих чи інших форм. Ба більше, без постійного активного залучення учнів до оцінювання, за відсутності будь-якого із зазначених вище першочергових елементів, формувальне оцінювання може швидко перетворитися на формальне.

Формувальне оцінювання вимагає системності, має бути вбудоване в повсякденне шкільне життя. Це потребує новітніх підходів до організації навчального процесу й послідовної побудови нової культури оцінювання – у центрі яких учень / учениця та їхні індивідуальні потреби пізнання.

У ЧОМУ ЦІННІСТЬ ФОРМУВАЛЬНОГО ОЦІНЮВАННЯ

Формувальне оцінювання є однією з найефективніших досліджених стратегій підвищення рівня навчальних досягнень учнів за висновками міжнародних науковців та експертів, зокрема, Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР).

На системному рівні послідовне впровадження й застосування формувального оцінювання сприяє рівному доступу до якісної освіти, оскільки допомагає учням, незалежно від їхнього соціально-економічного статусу, досягати кращих результатів навчання. Цей різновид оцінювання розвиває в учнів уміння вчитися, а отже – сприяє реалізації ціннісного орієнтиру щодо навчання протягом життя. Учителі, які застосовують техніки формувального оцінювання, виявляються краще підготовленими до індивідуалізації навчання відповідно до потреб учнів.

Зворотний зв’язок – обмін інформацією між учнем і вчителем або між учнями щодо їхніх навчальних досягнень у межах визначених цілей і очікуваних результатів – має значний вплив на ефективність навчального процесу. Це доводять численні міжнародні наукові дослідження. За результатами аналізу британської організації Education Endowment Foundation (EEF), учні, чиє навчання супроводжується наданням і отриманням змістовного зворотного зв’язку, у середньому на 8 місяців випереджають у своєму навчальному поступі учнів, які такого зворотного зв’язку не отримують.

Крім того, формувальне оцінювання сприяє розвитку в учнів метакогнітивних навичок, тобто вміння планувати, регулювати, аналізувати власну навчальну діяльність, визначати причини труднощів та можливі шляхи їхнього подолання, що, зі свого боку, розвиває внутрішню мотивацію. Це стає можливим, зокрема, завдяки концентрації уваги на процесі та цілях навчання, орієнтації на результат, застосуванню технік самооцінювання і взаємооцінювання. За даними EEF, розвиток школярами метакогнітивних навичок і навичок саморегуляції дає їм можливість досягти результатів навчання, що в середньому на 7 місяців випереджають навчальний поступ інших учнів.

Отже, цінність формувального оцінювання в тому, що воно підвищує мотивацію, розвиває вміння вчитися та допомагає учням досягати кращих результатів навчання.

Додаток

до наказу МОН України

від 19.08.2016    №1009 

   

Орієнтовні вимоги до контролю та оцінювання навчальних

 досягнень учнів початкової школи

Змістом орієнтовних вимог до оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи є виявлення, вимірювання та оцінювання навчальних досягнень, які структуровані у навчальних програмах, за предметами.

Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється вербально:

­ у 1 класі з усіх предметів інваріантної складової. За рішенням педагогічної ради навчального закладу може надаватися словесна характеристика знань, умінь і навичок учнів 2 класу;

­ у 2-­4 класах з предметів інваріантної складової: «Інформатика», «Музичне мистецтво», «Образотворче мистецтво», інтегрованого курсу «Мистецтво», «Основи здоров’я», «Фізична культура», «Я у світі» та «Трудове навчання»;

­ у 1-­4 класах з усіх предметів варіативної складової.

Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється за 12­-бальною шкалою:

з предметів інваріантної складової освітніх галузей: «Мови і літератури (мовний і  літературний компоненти)», «Математика», «Природознавство».

Виявлення рівня навчальних досягнень учнів відбувається в процесі контролю.

Основними функціями контролю навчальних досягнень учнів є: мотиваційна, діагностувальна, коригувальна, прогностична, навчально-перевірювальна, розвивальна, виховна.

Об’єктами контролю у процесі навчання у початковій школі є складники предметних компетентностей: знання про предмети і явища навколишнього світу, взаємозв’язки і відношення між ними; вміння та навички застосовувати засвоєні знання; досвід творчої діяльності; ціннісні ставлення.

Облік результатів контролю ведеться учителем/учителькою у Класному журналі і табелях навчальних досягнень.

Структурними компонентами контролю навчальних досягнень учнів є перевірка та оцінювання результатів навчальної діяльності.

За формою організації навчально-пізнавальної діяльності учнів перевірка може бути: індивідуальною, груповою, фронтальною; за способом – усною (бесіда, розповідь учня), письмовою (самостійні і контрольні роботи, перекази, диктанти, у тому числі окремі тестові, компетентнісні завдання тощо), а також практичною (дослід, практична робота, навчальний проект, учнівське портфоліо, спостереження, робота з картами, заповнення таблиць, побудова схем, моделей тощо).

Перевірка навчальних досягнень учнів здійснюється за допомогою різних методів, вибір яких зумовлюється особливостями змісту навчального предмета, його обсягом, рівнем узагальнення, віковими можливостями учнів. Для перевірки навчальних досягнень учнів необхідно застосовувати завдання різних когнітивних рівнів: на відтворення знань, на розуміння, на застосування в стандартних і змінених навчальних ситуаціях, уміння висловлювати власні судження, ставлення, оцінки.

Оцінювання – процес встановлення рівня навчальних досягнень учня/учениці в оволодінні змістом предмета відповідно до вимог чинних навчальних програм. Його результатом є педагогічна оцінка, яка відображається в оцінювальних судженнях і висновках учителя/учительки вербально, або в балах. Виставлення балів обов’язково супроводжується оцінювальними судженнями. Оцінювання у початковій школі ґрунтується на врахуванні рівня досягнень учня/учениці, а не ступеня його невдач. Результати оцінювання навчальних досягнень учнів є конфіденційною інформацією, доступною лише для дитини та її батьків (або осіб, що їх замінюють).

При вербальному оцінюванні використовуються як усні, так і письмові оцінні судження, які характеризують процес навчання і відображають кількісний і якісний його результати: ступінь засвоєння знань і вмінь з навчальних предметів та характеристику особистісного розвитку учнів. Характеристика особистісного розвитку учнів відображає самостійність, відповідальність, комунікативність, уміння працювати в групі, ставлення до навчальної праці, рівень прикладених зусиль, сформованість навчально-пізнавальних інтересів, ціннісних орієнтирів та загальнонавчальних умінь тощо та здійснюється вербально під час поточного контролю.

Недопустимою є заміна оцінок іншими зовнішніми атрибутами (зірочками, квіточками, прапорцями тощо).

Об’єктивність і точність оцінок забезпечуються такими критеріями:

якість знань (міцність, повнота, глибина, узагальненість, системність, дієвість);

сформованість ключових і предметних компетентностей, способів навчальної діяльності (виконання за зразком, за аналогією, в нових ситуаціях);

досвід елементарної творчої діяльності (частково-пошуковий і пошуковий рівні);

досвід емоційно-ціннісного ставлення до навколишнього світу, до інших людей, до самого себе.

У початковій школі застосовують поточний і підсумковий види контролю, які здійснюють шляхом поточної перевірки та поточного оцінювання й відповідно шляхом підсумкової перевірки та підсумкового оцінювання.

Поточний контроль здійснюється в процесі вивчення теми/розділу з метою визначення рівня розуміння і первинного засвоєння учнями окремих елементів змісту теми/розділу, зв’язків між ними та засвоєним змістом попередніх тем/розділів уроків, закріплення знань, умінь і навичок, їх актуалізації перед вивченням нового матеріалу.

Поточну перевірку проводять індивідуально або фронтально в усній чи письмовій формі систематично в межах кожної теми, визначеної навчальною програмою. Вона передбачається учителем/учителькою під час підготовки до кожного уроку і знаходить своє відображення у поурочних планах (конспектах) уроків. Поточна перевірка може здійснюватись у формі короткотривалої (10-15 хвилин) самостійної письмової роботи, яка охоплює певну частину навчального матеріалу. Як правило, вона носить діагностичний характер.

Підсумкова перевірка у 1 класі передбачає підсумкові контрольні роботи у кінці навчального року (контрольне списування, комбінована контрольна робота з математики та індивідуальна перевірка навички читання вголос і розуміння прочитаного).

Підсумкова перевірка у 2-3 класах передбачає тематичну перевірку, у 4 класі – тематичну перевірку та підсумкові контрольні роботи у кінці навчального року (з навчальних предметів, що визначені Міністерством освіти і науки України для державної підсумкової атестації).

Тематична перевірка здійснюється у формі тематичної контрольної роботи після опанування програмової теми/розділу (2-4 класи). У разі, коли тему/розділ розраховано на велику кількість годин, її/його розподіляють на логічно завершені частини – підтеми/підрозділи. Якщо ж програмова тема/розділ невелика/ий за обсягом, то її/його об’єднують з однією або кількома наступними темами/розділами.

Контрольні роботи з будь-якого предмета в початкових класах проводять на другому або третьому уроці за розкладом у середині робочого тижня (бажано – вівторок, середа), не більше однієї такої роботи в день, а протягом тижня – не більше двох (у випадку двох робіт на тиждень, бажано проводити їх у вівторок і четвер). Орієнтовна тривалість виконання роботи становить у другому класі близько 30 хв., у третьому й четвертому класах – близько 35 хв.

Тематична перевірка навчальних досягнень учнів (контрольні роботи) з предметів «Я у світі», «Основи здоров’я», «Трудове навчання», «Образотворче мистецтво», «Музичне мистецтво», «Мистецтво», «Фізична культура», «Інформатика» не проводиться.

Поточне оцінювання здійснюється за результатами поточної перевірки – усного опитування учнів на уроці, виконання письмових робіт (класної роботи, зокрема самостійної, практичної роботи тощо). Воно передбачає вербальну оцінку або оцінку в балах на основі Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи.

Поточна оцінка за письмову роботу чи усне опитування виставляється у разі достатнього для співвіднесення з критеріями оцінювання обсягу виконаних учнем/ученицею завдань. Фрагментарні усні відповіді учнів на уроці в балах не оцінюються.

Під час оцінювання навчальних досягнень учнів, презентованих в усній формі, до уваги беруться: якість знань та умінь – правильність, повнота, глибина, дієвість, гнучкість, конкретність і узагальненість, системність, усвідомленість, міцність; культура мовлення – послідовність викладу матеріалу, правильне вживання термінів, повнота у формулюванні висновків.

Під час оцінювання практичної роботи враховують самостійність, дотримання алгоритму, правильність, повноту, усвідомленість.

При оцінюванні письмових робіт враховують правильність і обсяг виконаної роботи.

Учитель/учителька перевіряє та оцінює якість виконання учнями кожної письмової роботи. Усі письмові роботи навчального і контрольного характеру перевіряються до наступного уроку, на якому рекомендується виконувати роботу над типовими помилками колективно під керівництвом учителя/учительки; над помилками, які є не типовими, організовується індивідуальна робота з учнем/ученицею.

У 1 класі на етапі письма окремих літер, цифр правильно написану літеру або цифру вчитель/вчителька обводить як зразок. Графічно неправильно написану літеру або цифру вчитель підкреслює і на полях чи в окремому рядку дає зразок правильного їх написання для практичного вправляння.

Під час формування графічних навичок у 1 класі допускається виправлення форми літери чи цифри по написаному з метою вказування, де саме учень/учениця припускається помилки. Неправильність нахилу помічається похилою лінією поряд зі знаком, який дитина написала неправильно.

До виправлення помилок у письмових роботах учитель/учителька може підходити диференційовано: виправляти помилки власноруч або підкреслювати слово/вираз тощо з помилкою; підкреслювати саму помилку з метою самостійного виправлення її учнем/ученицею, – враховуючи рівень сформованості відповідної навички у конкретного учня/учениці.

У 2-4-х класах виправляти неправильний запис наведенням по написаному не рекомендується.

Перевірка графічних навичок у 2-4 класах здійснюється з урахуванням форми, розміру, нахилу, поєднання літер; культури оформлення письмової роботи. Окрема оцінка за графічні навички не ставиться.

Охайність зошита та культура оформлення письмових (поточних та контрольних) робіт (дата, назва та вид роботи, розміщення завдань на сторінці) і наявність роботи над помилками враховується під час оцінювання кожної роботи. Окремо оцінка за ведення зошитів не ставиться, відповідно у журналі не фіксується. Кожна письмова робота, виконана учнем/ученицею початкових класів в зошитах (у т. ч. в зошитах з друкованою основою, за наявності), перевіряється до наступного уроку. Усі записи, зроблені вчителем/вчителькою в учнівському зошиті (виправлення помилок, підкреслення, зразки письма, оцінка, фрази типу «Правильно», «Уже значно краще» тощо), виконуються чітко, каліграфічно й охайно.

Підсумкове оцінювання здійснюється за тему, семестр, рік.

Підсумкове оцінювання за тему з навчальних предметів «Українська мова», «Літературне читання», «Іноземна мова», «Мова національної меншини», «Математика», «Природознавство» здійснюється з урахуванням усіх поточних оцінок, отриманих під час вивчення розділу/теми (підтеми), та оцінки за тематичну контрольну роботу.

Підсумкове оцінювання за тему з навчальних предметів «Я у світі», «Основи здоров’я», «Трудове навчання», «Образотворче мистецтво», «Музичне мистецтво», «Мистецтво», «Фізична культура», «Інформатика» не проводиться.

Підсумкове оцінювання за семестр здійснюється на основі результатів тематичного оцінювання з урахуванням динаміки рівня навчальних досягнень учня/учениці.

Підсумкове оцінювання за рік здійснюється на основі семестрових оцінок також з урахуванням динаміки рівня навчальних досягнень учня/учениці.

УКРАЇНСЬКА МОВА І МОВИ НАЦІОНАЛЬНИХ МЕНШИН

(мови навчання)

1-4 класи

Поточна перевірка і поточне оцінювання

Об’єктами поточної перевірки навчальних досягнень учнів 1-4 класів з мови є мовний і мовленнєвий складники комунікативної компетентності:

знання про мову і мовлення, мовні уміння й навички;

орфографічні і пунктуаційні вміння й навички;

графічні навички письма, культура оформлення письмових робіт (охайність, розбірливість, розміщення записів);

досвід мовленнєвої діяльності (аудіювання, читання – 1 клас; говоріння (усне діалогічне і монологічне мовлення) – 1-4 класи; письмо (писемне діалогічне мовлення у 2-4 класах і писемне монологічне мовлення в 3-4 класах).

Поточна перевірка та поточне оцінювання знань про мову і мовлення та мовних умінь і навичок здійснюється на різних етапах уроку як у фронтальній, так і в індивідуальній та груповій формах; може бути як усною, так і письмовою. Зміст завдань для поточної письмової перевірки має відповідати вимогам до підсумкової письмової перевірки мовних знань.

Поточне оцінювання сформованості орфографічних та пунктуаційних умінь та навичок, графічних навичок письма, культури оформлення письмових робіт (охайність, розміщення записів) здійснюється за результатами перевірки письмових робіт учнів у робочих зошитах за тими ж критеріями що і письмові контрольні роботи (диктант, комбінована робота тощо). Орфографічні, пунктуаційні помилки та помилки у завданнях з мовного розбору вважаються рівноцінними.

Поточній перевірці та поточному оцінюванню підлягають аудіативні уміння, читання, читання напам’ять у 1 класі; усне і письмове діалогічне й монологічне мовлення в 1-4 класах. Поточну перевірку і поточне оцінювання аудіативних умінь у 2-4 класах здійснюють на уроках літературного читання.

Поточна перевірка з аудіювання у 1 класі проводиться в процесі формування в учнів умінь слухати й розуміти усне мовлення. Орієнтовний обсяг тексту на кінець навчального року 70-90 слів. Завдання для перевірки розробляють на матеріалі різних мовних одиниць: звуків, слів, словосполучень, речень, текстів. Ними передбачено визначення рівнів сприймання першокласниками відповідного мовного матеріалу на слух, виокремлення певної мовної одиниці з-поміж інших, розуміння почутого. Результатом поточної перевірки з аудіювання є вербальні оцінні судження вчителя/вчительки, що ґрунтуються на позитивному принципі.

Поточна перевірка уміння читати текст у 1 класі здійснюється на текстах типу букварного, в яких ужито вже вивчені букви. Перевірка має діагностичний характер з метою визначення сформованості умінь читати. При оцінюванні сформованості уміння читати в 1 класі беруться до уваги: спосіб читання (складами, цілими словами); правильність читання і розуміння прочитаного. Для перевірки виявлення розуміння прочитаного учневі пропонується не більше 3 запитань (щодо значення окремих слів та фактичного змісту прочитаного).

Об’єктом поточної перевірки у 1 класі є уміння читати напам’ять віршовані твори. Перевірку здійснюють усно, індивідуально протягом наступних 2-3 уроків після опрацювання твору, що вивчається на пам’ять. Окремі уроки на перевірку уміння читати напам’ять не відводять. Протягом навчання у 1 класі здійснюється перевірка уміння читати напам’ять 1 віршованого твору у першому семестрі і 2 – у другому семестрі. Якість читання творів напам’ять визначають за такими вимогами, що і у 2-4 класах на уроках літературного читання (див. розділ «Літературне читання»).

Поточну перевірку сформованості діалогічного мовлення організовують як усно (1-4 класи), так і письмово (2-4 класи) залежно від мети і завдань уроку. У 1 класі учням пропонується відтворити в особах (з іншим учнем або вчителем) прослуханий діалог; у 2-4 класах – пропонується побудувати діалог з однокласником/однокласницею на задану тему, за життєвою ситуацією, картиною, прочитаним твором, переглянутою передачею тощо. Перевіряється уміння використовувати формули мовленнєвого етикету, ставити запитання, підтримувати розмову на певну тему, дотримуватись правил спілкування, норм літературної мови, – відповідно до державних вимог щодо навчальних досягнень учнів.

Письмова перевірка передбачає запис діалогу без використання слів автора. Під час інструктажу перед записом діалогу, вчитель/вчителька нагадує учням, що кожну репліку записують з нового рядка, починаючи з тире. Оцінювання змісту письмового діалогу здійснюється за тими ж орієнтовними вимогами, що і оцінювання усного діалогу. Грамотність письмового діалогу перевіряється, але не оцінюється.

Обсяги утворених усних діалогів: у 2 класі – 3-4 репліки одного учасника/учасниці розмови, в 3 класі – 4-5 реплік одного учасника/учасниці розмови, у 4 класі –5-6 реплік одного учасника/учасниці розмови (з урахуванням вступних і прикінцевих етикетних формул). Обсяги письмових діалогів: у 2 класі – 3 репліки одного учасника/учасниці розмови, в 3 класі –      4 репліки одного учасника/учасниці розмови, у 4 класі – 5 реплік одного учасника/учасниці розмови (з урахуванням вступних і прикінцевих етикетних формул).

Орієнтовні вимоги до оцінювання діалогу

Рівень навчальних досягнень учня/учениці	Бали	Характеристика навчальних досягнень учня/учениці
Початковий	1	Учень/учениця підтримує діалог, відповідаючи на запитання співрозмовника лише «так» чи «ні»
	2	Учень/учениця відповідає на елементарні запитання короткими репліками, однак не ініціює розмови
	3	Учень/учениця вступає в діалог з найпростішої за змістом теми, відповідає лише на окремі репліки співрозмовника/співрозмовниці, робить спроби формулювати запитання
Середній	4	Учень/учениця бере участь в діалозі з нескладної за змістом теми, але робить довгі паузи, добираючи потрібні слова, окремі репліки співрозмовника/співрозмовниці залишає без відповіді
	5	Учень/учениця підтримує діалог за нескладною за змістом мовленнєвою ситуацією, але іноді відхиляється від теми, не завжди вживає слова ввічливості, припускається мовних помилок. Кількість реплік діалогу менша за визначений для певного класу обсяг
	6	Учень/учениця ініціює і підтримує діалог, будує в основному змістовні репліки, однак не завжди дотримується правил мовленнєвого етикету, припускається окремих мовних помилок. Кількість реплік діалогу менша за визначений для певного класу обсяг
Достатній	7	Учень/учениця будує діалог, в міру швидко добирає потрібні слова, вживає формули мовленнєвого етикету, виявляє толерантність до співрозмовника/співрозмовниці, однак не висловлює власної думки, свого ставлення до предмета обговорення, припускається незначних мовних помилок. Кількість реплік діалогу відповідає визначеному для кожного класу обсягу
	8	Учень/учениця складає діалог за ситуацією, що містить певну проблему, швидко добирає і правильно використовує потрібні слова, будує змістовні репліки, дотримується правил культури спілкування, однак не висловлює свого ставлення до предмета обговорення, припускається незначних мовних помилок. Кількість реплік діалогу відповідає визначеному для кожного класу обсягу
	9	Учень/учениця самостійно складає діалог з проблемної теми, чітко формулює запитання, дає влучні відповіді, демонструє належну культуру спілкування, не припускається мовних помилок, робить спроби висловити власну думку з приводу предмета обговорення. Кількість реплік діалогу відповідає визначеному для кожного класу обсягу
Високий	10	Учень/учениця складає діалог за проблемною ситуацією, чітко формулює думки, демонструє високу культуру спілкування, висловлює власну позицію, але невпевнено. Кількість реплік діалогу відповідає визначеному для кожного класу обсягу
	11	Учень/учениця ініціює і підтримує діалог з певної проблеми, впевнено висловлює й аргументує свою позицію, виявляючи повагу до думки співрозмовника/співрозмовниці, демонструє високу культуру спілкування. Кількість реплік діалогу відповідає визначеному для кожного класу обсягу
	12	Учень/учениця складає змістовний діалог, демонструє вміння уважно вислухати співрозмовника/співрозмовницю, виявляє стриманість і коректність у разі незгоди з думкою співрозмовника/співрозмовниці, доводить свої думки, висловлюючи переконливі аргументи, в тому числі й із власного життєвого досвіду, відстоює власну позицію. Кількість реплік діалогу перевищує визначений для кожного класу обсяг

Поточну перевірку сформованості монологічного мовлення (переказ, твір) організовують як усно (1-4 класи), так і письмово (3-4 класи) залежно від мети і завдань уроку. Уміння усно переказувати текст перевіряють на матеріалі текстів розповідного характеру: у 1 класі пропонуються тексти букварного типу; у 2 класі – тексти обсягом 40-50 слів. Уміння усно та письмово переказувати текст перевіряють на матеріалі текстів розповідного характеру: у 3 класі обсягом 50-70 слів; у 4 класах – тексти обсягом 70-90 слів.

У 1 класі учням пропонується скласти усний твір-розповідь за малюнком, серією малюнків, життєвою ситуацією тощо (3-4 речення). У 2 класі – усний твір-розповідь про побачене, почуте, прочитане чи пережите у власному житті (4-5 речень). У 3-4 класах – усний та письмовий твір на задану тему, за власними спостереженнями, життєвою ситуацією, картиною, прочитаним твором, переглянутою передачею (5-6 речень – 3 клас, 6-7 речень – 4 клас).

            Перевірка сформованості писемного монологічного мовлення (письмовий переказ, твір) в процесі поточного контролю в 3-4 класах має діагностичний характер. Вона проходить під керівництвом учителя/учительки з використанням малюнків, плану, опорних слів тощо.

За письмовий переказ, твір у робочий зошит ставлять дві оцінки – за зміст і грамотність. Якщо учитель/учителька приймає рішення фіксувати поточну оцінку за письмовий переказ, твір у журналі, то ставиться оцінка тільки за зміст. Вимоги до оцінювання грамотності письмового переказу твору такі самі, як до оцінювання диктанту. При визначенні оцінки за грамотність враховуються лише допущені помилки на вивчені правила.

Орієнтовні вимоги до оцінювання змісту переказу/твору

Рівень навчальних досягнень учня/учениці	Бали	Характеристика навчальних досягнень учня/учениці
Початковий	1	Учень/учениця будує окремі, не пов’язані між собою речення, демонструючи обмежений лексичний запас і припускаючись мовних (лексичних, граматичних) помилок
	2	Учень/учениця будує окремі фрагменти висловлювання, при цьому його (її) лексичний запас обмежений, наявні мовні помилки
	3	Учень/учениця будує висловлювання, що не становить завершеного тексту. Послідовність викладу не дотримана, а лексика – бідна; трапляються мовні помилки
Середній	4	Учень/учениця будує текст, який відзначається певною зв’язністю, але збіднений змістом; наявні відхилення від теми; порушена послідовність викладу, відсутні зачин або кінцівка, збіднена лексика, є мовні помилки
	5	Учень/учениця створює текст, який певною мірою розкриває тему, однак удосконалення потребує послідовність викладу, зачин чи кінцівка, добір слів, мовне оформлення тексту
	6	Учень/учениця будує досить послідовний текст, розкриває тему, хоч іноді порушує співвідношення основної і другорядної інформації; добір слів потребує вдосконалення; трапляються мовні помилки
Достатній	7	Учень/учениця правильно будує текст, розкриває його загальний зміст і головну думку; у тексті наявні зачин, основна частина і кінцівка;проте учень не висловлює своєї думки з приводу сказаного; текст бідний на виражальні засоби мови; трапляються невиправдані повтори тих самих слів; мають місце мовні помилки
	8	Учень/учениця самостійно будує достатньо повне зв’язне висловлювання, в цілому ґрунтовно висвітлює тему і головну думку; проте не висловлює свого ставлення до того, про що говорить; припускається окремих мовленнєвих і мовних помилок
	9	Учень/учениця самостійно створює послідовний, логічно завершений текст; вдало добирає  виражальні засоби мови; робить спроби висловити свою думку з приводу сказаного, але не дуже вдало; припускається поодиноких лексичних неточностей, мовних помилок
Високий	10	Учень/учениця вправно будує текст, що характеризується логічною завершеністю, відповідністю темі й меті, багатством лексичних засобів; у тексті висловлена думка про предмет розмови, але допущено 1-2 мовні чи мовленнєві помилки
	11	Учень/учениця вправно будує послідовний, повний текст, враховуючи комунікативне завдання; чітко висловлює власну думку, аргументує її; робота відзначається багатством словника, точністю слововживання, граматичною і стилістичною грамотністю
	12	Учень/учениця створює повноцінне  зв’язне висловлювання з певною комунікативною метою; повно і вичерпно висвітлює тему; впевнено висловлює й аргументує своє ставлення до того, про що пише; вдало пов’язує предмет розмови з власним життєвим досвідом; робота відзначається багатством лексики, граматичною правильністю, стилістичною довершеністю

Підсумкова перевірка і підсумкове оцінювання

Підсумкова перевірка у 1 класі не передбачає тематичних перевірок і здійснюється в кінці навчального року.

Об’єктами підсумкової перевірки навчальних досягнень учнів 1 класу з мови є такі складники комунікативної компетентності:

досвід мовленнєвої діяльності: уміння читати (спосіб, правильність,виразність) і розуміти зміст прочитаного;

орфографічні і пунктуаційні вміння та графічні навички письма, культура оформлення письмових робіт.

Підсумкова перевірка сформованості вміння читати в 1 класі здійснюється індивідуально наприкінці навчального року на матеріалі доступних для розуміння учнями цієї вікової категорії текстів (обсяг текстів: 60-90 слів на кінець навчального року). Результати перевірки фіксують у характеристиці навчальних досягнень учня/учениці, що зберігається в його/її особовій справі.

Орфографічні і пунктуаційні вміння та графічні навички письма, культура оформлення письмових робіт в 1 класі перевіряються в кінці навчального року шляхом списування з друкованого тексту. При оцінюванні списаного тексту враховують грамотність (за такими самими вимогами, що й диктант), правильність написання літер та їх поєднання і культуру оформлення письмової роботи. Результати перевірки фіксують у характеристиці навчальних досягнень учня\учениці, що зберігається в його особовій справі.

Підсумкова перевірка включає тематичну перевірку у 2-4 класах, що проводиться у формі тематичної контрольної роботи в кінці вивчення теми та виконання підсумкової контрольної роботи в кінці навчального року в 4 класі.

Об’єктами тематичної перевірки навчальних досягнень учнів 2-4 класів з мови є складники комунікативної компетентності:

знання про мову і мовлення, мовні уміння й навички;

орфографічні і пунктуаційні вміння й навички;

досвід мовленнєвої діяльності: усний або письмовий діалог (2-4 класи) і письмовий переказ (3-4 клас);

графічні навички письма, культура оформлення письмових робіт (охайність, розбірливість, розміщення записів).

Зведений перелік робіт з підсумкової перевірки,

які проводяться в 1-4 класах з мови

Вид перевірки	1 клас		2 клас		3 клас		4 клас
	І сем.	ІІ сем.	І сем.	ІІ сем.	І сем.	ІІ сем.	І сем.	ІІ сем.
Читання*	–	1	–	–	–	–	–	–
Списування	–	1	1	1	1	1	1	1
Диктант	–	–	2	1	1	2	1	2
Перевірка мовних знань і вмінь	–	–	1	2	1	2	1	2
Письмовий переказ	–	–	–	–	1	–	1	–
Діалог (усно або письмово)**				1	1		1
Підсумкова контрольна робота/ Державна підсумкова атестація	–	–	–	–	–	–	–	1
Загальна кількість перевірок за семестр	–	2	4	5	5	5	5	6

*у 2-4 класах сформованість читацьких умінь перевіряється на уроках літературного читання;

** форма перевірки діалогу (усно або письмово) – за вибором учителя.

Тематичні контрольні роботи можуть проводити за поданими у таблиці видами перевірок: диктант (без завдань з мовної теми), списування (без завдань з мовної теми), тестові завдання з мовної теми (без завдань на списування і запис під диктовку), письмовий переказ. Водночас контрольні роботи можуть бути комбіновані: диктант із завданнями з мовної теми чи тестовими завданнями; списування із завданнями з мовної теми чи тестовими завданнями. Загальна кількість перевірок за семестр від вибору кількості комбінованих робіт не змінюється. При цьому протягом навчального року комбінованих робіт має бути не більше 4.

Списування і диктант є основними формами перевірки орфографічної та пунктуаційної грамотності.

Вимоги до текстів диктанту і списування як окремих видів робіт

(без завдань з мовної теми)

Клас	Семестр	Кількість слів у тексті	Кількість орфограм у тексті диктанту та пропущених орфограм у тексті для списування (%)	Кількість слів на орфограми, вивчення яких не передбачено програмою та які заздалегідь записуються на дошці
1	І	-	-	-
	ІІ	20-30 слів	-	-
2	І	30-40 слів	25% від загальної кількості слів у тексті, у тому числі 2 слова з переліку передбачених у програмі слів, значення, вимову і написання яких учні мають запам’ятати	Не більше 1
	ІІ	40-50	25% від загальної кількості слів у тексті, у тому числі 2 слова з переліку передбачених у програмі слів, значення, вимову і написання яких учні мають запам’ятати	Не більше 1
3	І	50-60 слів	25% від загальної кількості слів у тексті, у тому числі 2 слова з переліку передбачених у програмі слів, значення, вимову і написання яких учні мають запам’ятати	Не більше 2
	ІІ	60-70 слів	25% від загальної кількості слів у тексті, у тому числі 2 слова з переліку передбачених у програмі слів, значення, вимову і написання яких учні мають запам’ятати	Не більше 2
4	І	70-80 слів	25% від загальної кількості слів у тексті, у тому числі 2 слова з переліку передбачених у програмі слів, значення, вимову і написання яких учні мають запам’ятати	Не більше 2
	ІІ	80-90 слів	25% від загальної кількості слів у тексті, у тому числі 2 слова з переліку передбачених у програмі слів, значення, вимову і написання яких учні мають запам’ятати	Не більше 2

За диктант та списування виставляють одну оцінку. При оцінюванні диктантів та списування доцільно брати до уваги грамотність і культуру 

оформлення письмової роботи. Оцінювання грамотності рекомендується здійснювати за такими вимогами:

орфографічні і пунктуаційні помилки вважаються рівноцінними;

помилка в одному й тому самому слові, яке повторюється в диктанті кілька разів, вважається однією помилкою; помилки на одне правило, але в різних словах вважаються різними помилками;

негрубими вважаються такі помилки: повторення тієї самої букви в слові; недописування букви в кінці слова (не за правилом); двічі підряд написане те саме слово в реченні. Дві негрубі прирівнюються до однієї грубої помилки;

охайні виправлення (неправильне написання на правильне) помилками не вважаються;

орфографічні та пунктуаційні помилки на невивчені правила виправляються, але не враховуються (якщо відповідні слова не були виписані на дошку під час диктанту, а розділові знаки не диктувалися вчителем).

Норми оцінювання списування та диктанту

Рівень навчальних досягнень учня/учениці	Бали	Кількість помилок
Початковий	1	17 і більше
	2	14-16 помилок
	3	11-13 помилок
Середній	4	8-10 помилок
	5	5-7 помилок
	6	1 негруба та 4 грубих помилки
Достатній	7	2 негрубі та 2 грубі помилки, або 3 грубі
	8	2 негрубі та 1 груба або1 негруба та 2 грубі помилки
	9	1 негруба та 1 груба помилки
Високий	10	2 негрубі помилки
	11	1 негруба помилка
	12	––

Підсумкова перевірка мовних знань і вмінь здійснюється фронтально, письмово і складається із завдань на розпізнавання вивчених мовних явищ, групування і класифікацію мовних одиниць, сполучення слів, доповнення, трансформування речень, добір належної форми слова, потрібної лексеми тощо. Водночас підсумкову перевірку мовних знань і вмінь можна проводити у тестовій формі. Тестова робота складається із завдань двох типів, вимоги до формування яких у 2 класах та 3-4 класах подано у таблицях.

Вимоги до формування змісту та оцінювання тестової роботи

з перевірки мовних знань і вмінь у 2 класі

№ з/п	Види завдань	Кількість завдань	Кількість балів за кожне правильно виконане завдання	Максимальна кількість балів
1.	Завдання закритого типу, які передбачають вибір одного із запропонованих трьох варіантів відповідей	3	2 бали	6 балів
2.	Завдання відкритого типу, що виконуються без опори на запропоновані варіанти відповідей (на встановлення відповідності; на встановлення правильної послідовності; з короткою відповіддю: самостійне утворення форм слова, добір слів за певною ознакою тощо; з розгорнутою відповіддю творчого характеру: побудова речень, продовження тексту, висловлення власної думки тощо)	2 (1з яких творче)	3 бали*	6 бали
Разом		5	-	12 балів

* якщо завдання виконано частково, то учневі зараховується від одного до двох балів.

Вимоги до формування змісту та оцінювання тестової роботи з перевірки мовних знань і вмінь у 3-4 класах

№ з/п	Види завдань	Кількість завдань	Кількість балів за кожне правильно виконане завдання	Максимальна кількість балів
1.	Завдання закритого типу, які передбачають вибір одного із запропонованих трьох варіантів відповідей	4	1 бал	4 бали
2.	Завдання відкритого типу, що виконуються без опори на запропоновані варіанти відповідей (на встановлення відповідності; на встановлення правильної послідовності; з короткою відповіддю: самостійне утворення форм слова, добір слів за певною ознакою тощо; з розгорнутою відповіддю творчого характеру: побудова речень, продовження тексту, висловлення власної думки тощо)	4 (1з яких творче)	2 бали*	8 балів
Разом		8	-	12 балів

* якщо завдання виконано частково, то учневі зараховується 1 бал.

Вимоги до формування змісту та оцінювання комбінованої роботи (диктант/списування із завданнями з мовної теми за змістом тексту)

для 2-4 класів

№ з/п	Види завдань	Кількість завдань	Кількість балів за кожне правильно виконане завдання	Максимальна кількість балів
1.	Диктант або текст для списування 2 клас: обсяг тексту - 20-25 слів           (І семестр), 25-30 слів (ІІ семестр); кількість орфограм у тексті диктанту* та пропущених орфограм у тексті для списування становить 25% від загальної кількості слів у тексті, в тому числі 2 слова з переліку передбачених у програмі слів, значення, вимову і написання яких учні мають запам’ятати; кількість слів на орфограми, вивчення яких не передбачено програмою та які заздалегідь записуються на дошці не більше 1	1	6 балів*	6 балів
	3 клас: обсяг тексту - 35-40 слів           (І семестр), 40-45 слів (ІІ семестр); кількість орфограм у тексті диктанту* та пропущених орфограм у тексті для списування становить 25% від загальної кількості слів у тексті, у тому числі 2 слова з переліку передбачених у програмі слів, значення, вимову і написання яких учні мають запам’ятати; кількість слів на орфограми, вивчення яких не передбачено програмою та які заздалегідь записуються на дошці не більше 2
	4 клас: обсяг тексту - 45-50 слів          (І семестр), 50-55 слів (ІІ семестр); кількість орфограм у тексті диктанту* та пропущених орфограм у тексті для списування становить 25% від загальної кількості слів у тексті, у тому числі 2 слова з переліку передбачених у програмі слів, значення, вимову і написання яких учні мають запам’ятати; кількість слів на орфограми, вивчення яких не передбачено програмою та які заздалегідь записуються на дошці не більше 2
2.	Завдання за змістом тексту для перевірки мовних знань	4	1 балу	4 бали
3.	Творче завдання до тексту	1	2 бали**	2 бали
Разом		6	-	12 балів

* за кожну допущену у диктанті або списуванні помилку знімається по 1 балу; за 6 і більше помилок – жодного бала не ставиться;

** у творчому завданні виставляють по 1 балу за зміст і грамотність, де враховують помилки лише на ті правила, вивчення яких передбачено навчальною програмою.

Вимоги до формування змісту та оцінювання комбінованої              роботи (диктант/списування із тестовими завданнями з мовної теми,         не пов’язаними зі змістом тексту) для 2-4 класів

№ з/п	Види завдань	Кількість завдань	Кількість балів за кожне правильно виконане завдання	Максимальна кількість балів
1.	Диктант або текст для списування 2 клас: обсяг тексту – 15-20 слів; кількість орфограм у тексті диктанту* та пропущених орфограм у тексті для списування становить 25% від загальної кількості слів у тексті, у тому числі 2 слова з переліку передбачених у програмі слів, значення, вимову і написання яких учні мають запам’ятати; кількість слів на орфограми, вивчення яких не передбачено програмою та які заздалегідь записуються на дошці не більше 1	1	3 бали*	3 бали
	3 клас: обсяг тексту - 20-25 слів; кількість орфограм у тексті диктанту* та пропущених орфограм у тексті для списування становить 25% від загальної кількості слів у тексті, у тому числі 2 слова з переліку передбачених у програмі слів, значення, вимову і написання яких учні мають запам’ятати;кількість слів на орфограми, вивчення яких не передбачено програмою та які заздалегідь записуються на дошці не більше 2
	4 клас: обсяг тексту - 25-30 слів; кількість орфограм у тексті диктанту* та пропущених орфограм у тексті для списування становить 25% від загальної кількості слів у тексті, у тому числі 2 слова з переліку передбачених у програмі слів, значення, вимову і написання яких учні мають запам’ятати; кількість слів на орфограми, вивчення яких не передбачено програмою та які заздалегідь записуються на дошці не більше 2
2.	Завдання закритого типу з вибором однієї відповіді серед трьох пропонованих варіантів	3	по1 балу	3 бали
3.	Завдання відкритого типу на встановлення послідовності або відповідності між 6 компонентами, які утворюють 3 пари	1	2 бали	2 бали
4.	Завдання відкритого типу з короткою відповіддю	1	2 бали	2 бали
5.	Творче завдання	1	2 бали**	2 бали
Разом		7	-	12 балів

* за кожну допущену у диктанті або списуванні помилку знімається по 1 балу, три і більше помилок – жодного бала за цей вид роботи не ставиться;

** у творчому завданні виставляють по 1 балу за зміст висловлювання і грамотність, де враховують помилки лише на ті правила, вивчення яких передбачено навчальною програмою.

Письмовий переказ рекомендується проводити в 3-4 класах у кінці вивчення теми «Текст». Обсяги текстів переказів для підсумкової (тематичної) перевірки такі ж самі, як і для поточної.

За письмовий переказ ставлять дві оцінки – за зміст і грамотність. Вимоги до оцінювання змісту переказу при підсумковій перевірці такі ж самі, як при поточній. Вимоги до оцінювання грамотності письмового переказу такі самі, як до оцінювання диктанту. При визначенні оцінки за грамотність враховуються лише допущені помилки на вже вивчені правила.

Усний або письмовий діалог проводять у 2-4 класах у кінці вивчення теми «Речення». Підсумкова перевірка сформованості уміння будувати діалог здійснюється за тими ж вимогами, що і поточна.

Для підсумкової перевірки можуть укладатись контрольні роботи з іншими підходами до структурування і комбінування завдань, але з обов’язковим дотриманням вимог до навчальних досягнень учнів, зазначених у чинній програмі з навчального предмета.

ЛІТЕРАТУРНЕ ЧИТАННЯ

(мови навчання: українська і мови національних меншин)

2-4 класи

Поточна перевірка і поточне оцінювання

Об’єктами поточної перевірки навчальних досягнень учнів з літературного читання є

складники читацької компетентності:

навички читання (правильність, спосіб, виразність, темп, розуміння прочитаного) вголос і мовчки;

досвід читацької діяльності учнів (обізнаність з колом дитячого читання, практичне засвоєння літературознавчих понять, уміння  працювати з літературним твором, дитячою книжкою, довідковою літературою);

уміння читати напам’ять віршовані твори, твори малих жанрів (2-4 кл.), прозові твори (3-4 кл.);

складники комунікативної компетентності:

досвід мовленнєвої діяльності: аудіативні уміння; уміння переказувати зміст прочитаного твору, уміння складати усне висловлювання за змістом прочитаного, прослуханого (2-4 класи).

Поточна перевірка навички читання здійснюється в усній формі з урахуванням усіх показників (правильність, спосіб, розуміння, виразність, темп). Окремо темп читання із застосуванням кількісних показників учителем не перевіряється.

Подані показники є орієнтиром для розвитку темпу читання, а не перевірки та оцінювання. Вони можуть бути використані для організації само- та ваємоперевірки учнями темпу читання, а також одержання вчителем фактичного матеріалу для вибудовування стратегії організації роботи учнів на уроках.

Кількісні показники темпу читання вголос

(для розвитку темпу читання)

Клас	І семестр	ІІ семестр
2	35-45 сл/хв	50-60 сл/хв
3	65-70 сл/хв	75-80 сл/хв
4	80-85 сл/хв	90-95 сл/хв

Такий показник розвитку навички читання як виразність перевіряють на знайомому тексті, але окремо від інших показників не оцінюється.

Поточна перевірка навички читання вголос здійснюється в усній формі індивідуально у комплексі з усіма показниками: правильність, спосіб, виразність, темп, розуміння прочитаного. Для читання учневі пропонують незнайомий художній, науково-художній текст, який у кожному класі відрізняється складністю змісту, мовою твору, побудовою речень, обсягом       (у 2 класі – 120-150 слів; у 3 класі – 180-210 слів, у 4 класі – 240-270 слів). Після читання вголос учню пропонується усно або письмово виконати завдання на розуміння прочитаного.

Перевірка навички читання вголос, у тому числі розуміння прочитаного, може здійснюватись після першого і наступних перечитувань твору. Якщо перевірка здійснюється після першого перечитування, то виразність не враховується, а запитання мають стосуватись фактичного змісту твору: хто?, що?, які?, де?, коли?, як?; які і як відбувалися події?; хто персонажі?, що вони робили?, до якого жанру належить твір?. Якщо перевірка здійснюється після наступних перечитувань, то виразність враховується, а завдання мають стосуватись визначення теми, основної думки; відтворення послідовності подій, встановлення смислових, причиново-наслідкових зв’язків, рис характеру персонажів, мотивів їхніх вчинків.

Орієнтовні вимоги до оцінювання сформованості навички читання вголос

Рівень навчальних досягнень учня/учениці	Бали	Характеристика навчальних досягнень учня/учениці
Початковий	1	Учень/учениця читає відривними складами, припускаючись численних помилок у закінченнях, наголошуванні слів, на пропуск, перестановку літер і складів, помилок мовного характеру. Повторно перечитує окремі слова, закінчення слів, робить великі паузи між словами, реченнями. Виявляє нерозуміння тексту як у цілому, так і змісту окремих речень
	2	Учень/учениця читає переважно складами, з тривалими паузами, припускаючись численних помилок у закінченнях, наголошуванні слів, на пропуск, перестановку літер і складів, помилок мовного характеру. Виявляє нерозуміння тексту в цілому але розуміє зміст окремих речень
	3	Учень/учениця значну кількість слів читає складами, не дотримуючись пауз між реченнями і смисловими групами слів. Припускається багатьох помилок на перестановку, заміну складів, звуків, слів, у наголошуванні слів. Виявляє нерозуміння тексту в цілому але частково розуміє зміст окремих фактів
Середній	4	Учень/учениця читає словами і складами. Читання монотонне. Часто припускається помилок у вимові, наголошуванні слів. Виявляє нерозуміння тексту в цілому, але розуміє окремі факти
	5	Учень/учениця читає переважно словами. Припускається помилок на заміну, перестановку складів, у наголошуванні слів, порушує правила вимови. Виявляє неповне розуміння фактичного змісту тексту
	6	Учень/учениця читає переважно плавно, цілими словами, припускаючись мовленнєвих помилок, а також у наголошуванні слів. Недостатньо повно розуміє фактичний зміст тексту. Припускається помилок, пов’язаних із розумінням основної думки твору, встановленні смислових зв’язків
Достатній	7	Учень/учениця читає плавно, цілими словами без зайвих пауз. Припускається кількох орфоепічних, мовленнєвих помилок. Виявляє достатнє розуміння фактичного змісту тексту. Припускається помилок, пов’язаних із розумінням основної думки твору
	8	Учень/учениця читає плавно словами, правильно. Припускається окремих помилок у наголошуванні слів. Усвідомлює фактичний зміст тексту, але не повно розуміє його основний смисл. Припускається помилок щодо розуміння підтексту, встановлення смислових, причиново-наслідкових зв’язків
	9	Учень/учениця читає плавно словами і групами слів, правильно. Припускається окремих орфоепічних помилок. Усвідомлює фактичний зміст та основний смисл тексту. Припускається помилок щодо розуміння підтексту, встановлення смислових, причиново-наслідкових зв’язків
Високий	10	Учень/учениця читає правильно, плавно словами і групами слів. Мають місце поодинокі орфоепічні помилки. У повному обсязі усвідомлює фактичний зміст та основний смисл текстів. Іноді припускається помилок щодо розуміння підтексту, встановлення смислових, причиново-наслідкових зв’язків
	11	Учень/учениця читає правильно, плавно словами і групами слів, із дотриманням норм літературної вимови. У повному обсязі, поглиблено усвідомлює фактичний зміст та основний смисл тексту. Іноді припускається неточностей щодо розуміння підтексту, встановлення смислових, причиново-наслідкових зв’язків
	12	Учень/учениця читає правильно, плавно, словами і групами слів із дотриманням норм літературної вимови. У повному обсязі, поглиблено розуміє фактичний зміст та основний смисл текстів, встановлює смислові, причиново-наслідкові зв’язки

Поточна перевірка навички читання мовчки у 2 класах здійснюється в усній формі і має діагностичний характер, у 3-4 класах – в письмовій формі фронтально за показниками: спосіб, темп, розуміння прочитаного. Учні мають прочитати текст мовчки і письмово виконати завдання. Для цього вчитель пропонує їм узяти в руки олівці. Після слова вчителя «Старт», учні розпочинають читання тексту. Через три хвилини вчитель говорить «Фініш» і учні ставлять олівцем крапку над словом, на якому зупинились. Далі учні дочитують текст і виконують запропоновані завдання.

Обсяг текстів у 2 класі – 170-230 слів; у 3 класі – 250-310 слів, у 4 класі – 330-390 слів.

Вимоги до формування змісту та оцінювання тестової роботи з перевірки навички читання мовчки в 3-4 класах

№ з/п	Види завдань	Кількість завдань	Кількість балів за кожне правильно виконане завдання	Максимальна кількість балів
1.	Читання мовчки: спосіб і темп. Спосіб читання мовчки оцінюється 1 балом за наявністю/відсутністю артикуляції під час читання. Темп читання максимально оцінюється 3 балами. Вчитель враховує обсяг тексту, який учень встиг прочитати за три хвилини: повністю (3 бали), не менше 2/3 (2 бали), не менше половини (1 бал), менше половини (жодного бала).	1	4	4 бали
2.	Розуміння прочитаного
2.1	Завдання закритого типу, які передбачають вибір одного із запропонованих трьох варіантів відповідей	4	1 бали	4 балів
2.2	Завдання відкритого типу, що виконуються без опори на запропоновані варіанти відповідей (на встановлення відповідності; на встановлення правильної послідовності; з короткою відповіддю: самостійне утворення форм слова, добір слів за певною ознакою тощо; з розгорнутою відповіддю творчого характеру: побудова речень, продовження тексту, висловлення власної думки тощо)	2	2 бали	4 бали
Разом		7	-	12 балів

Зміст завдань такий самий, як і для перевірки розуміння учнями прочитаного вголос. Максимальна кількість балів за розуміння прочитаного мовчки становить 8 балів. Перевірка розуміння прочитаного мовчки тексту повторного його перечитування не передбачає.

Поточну перевірку досвіду читацької діяльності учнів (за усіма показниками: обізнаність з колом дитячого читання, практичне засвоєння літературознавчих понять, уміння працювати з літературним твором, дитячою книжкою, довідковою літературою) здійснюють у комплексі з поточною перевіркою уміння складати висловлювання за змістом прочитаного, прослуханого в усній та письмовій формах.

Для цієї перевірки добирають завдання згідно з державними вимогами до навчальних досягнень учнів у чинній навчальній програмі з літературного читання.

Оцінювання результатів усної перевірки досвіду читацької діяльності учнів та уміння складати висловлювання за змістом прочитаного, прослуханого здійснюють за поданими вимогами.

Орієнтовні вимоги до оцінювання досвіду читацької діяльності

та уміння складати висловлювання за змістом прочитаного,

прослуханого під час усної перевірки

Рівень навчаль-них досягнень учня/учениці	Бали	Характеристика навчальних досягнень учня/учениці
Початковий	1	Учень/учениця усвідомлює окремі фрагменти змісту твору, частково виконує завдання за змістом тексту лише зі значною допомогою вчителя. Припускається численних мовних, мовленнєвих, орфоепічних помилок
	2	Учень/учениця зосереджує свою увагу на окремих епізодах, зазвичай емоційно забарвлених; частково розуміє значення окремих слів, словосполучень, речень у тексті; виконує окремі завдання за змістом твору лише зі значною допомогою вчителя. Припускається численних мовних і мовленнєвих помилок
	3	Учень/учениця зосереджує свою увагу лише на подіях; не завжди розуміє, як вони пов’язані між собою; виконує завдання за змістом твору лише зі значною допомогою вчителя; спроможний(а) розрізнити твори за їх жанровими ознаками (казка, вірш, оповідання), назвати окремі структурні елементи дитячої книжки (обкладинка, сторінка, назва книжки) лише після кількаразового пояснення вчителя. Мовлення характеризується наявністю багатьох орфоепічних і мовленнєвих помилок
Середній	4	Учень/учениця виконує завдання за змістом твору, називає окремих персонажів, дає відповідь на запитання за змістом тексту лише з допомогою вчителя; утруднюється практично розрізнити жанрові ознаки вивчених творів. Припускається багатьох мовних і мовленнєвих помилок
	5	Учень/учениця виконує завдання за змістом твору, усвідомлює його фактичний зміст з допомогою вчителя; може точно, як у тексті, назвати окремих персонажів. У розрізненні основних жанрів вивчених творів потребує допомоги вчителя. Утруднюється правильно назвати призначення окремих структурних елементів дитячої книжки. Висловлює (без аргументації) найпростіші оцінювальні судження щодо поведінки, вчинків персонажів («хороший», «поганий»). Припускається мовних і мовленнєвих помилок
	6	Учень/учениця самостійно виконує завдання за змістом твору, усвідомлює його фактичний зміст з незначною допомогою вчителя. Висловлює (без аргументації) власне ставлення до подій, вчинків персонажів, користуючись елементарною оцінювальною лексикою. Виявляє нестійкі уміння у практичному розрізненні основних жанрів вивчених творів. Правильно називає та усвідомлює призначення окремих структурних елементів дитячої книжки. Не повною мірою володіє способами пошуку навчально-пізнавальної інформації у виданнях довідкового характеру. Наводить кілька прикладів літературних творів, що вивчались, окремі з них – за авторською приналежністю. З допомогою вчителя усвідомлює в тексті роль окремих яскравих, образних висловів. Виконує завдання на словесне малювання, придумування творів за аналогією з прочитаним, вміє читати за ролями. Почасти припускається мовних і мовленнєвих помилок
Достатній	7	Учень/учениця переважно самостійно виконує завдання за текстом: усвідомлює фактичний зміст, визначає і називає персонажів твору; знаходить у тексті відповіді на запитання щодо відтворення фактичного змісту твору; визначає тему, складає план твору з допомогою вчителя. Знаходить у тексті засоби художньої виразності, хоч і неповно розуміє їх функції у творі. Розрізняє твори за жанровими ознаками з незначною допомогою вчителя. Правильно наводить не менше 1 прикладу вивчених програмових творів, в окремих випадках неправильно називає їх авторів. З незначною допомогою вчителя виявляє уміння орієнтуватися у дитячій книжці з опорою на її структурні елементи, іноді припускається неточностей під час пояснення їх призначення. Виявляє нестійкі уміння здійснювати пошук навчально-пізнавальної інформації у довідкових виданнях. Припускається окремих мовних та мовленнєвих помилок
	8	Учень/учениця загалом самостійно виконуючи завдання за текстом: висловлює власне ставлення до подій, вчинків персонажів, користуючись елементарною оцінювальною лексикою, спираючись на текстовий матеріал; знаходить у тексті відповіді на запитання щодо відтворення фактичного змісту твору; визначає тему твору з незначною допомогою вчителя; в цілому самостійно складає план твору. Переважно самостійно практично розрізняє твори за жанровими ознаками; правильно наводить не менше 2 прикладів вивчених програмових творів, в окремих випадках неправильно називає їх авторів; виявляє уміння орієнтуватися у дитячій книжці з опорою на її структурні елементи, іноді припускається неточностей під час пояснення їх призначення, не завжди застосовує набуті знання у практичній діяльності. Потребує удосконалення уміння знаходити навчально-пізнавальну інформацію у виданнях довідкового характеру. Є поодинокі мовленнєві помилки
	9	Учень/учениця самостійно виконує завдання за текстом: висловлює власне ставлення до подій, вчинків персонажів, припускаючись неточностей у формулюванні найпростіших оцінювальних суджень; спираючись на текстовий матеріал, знаходить у тексті відповіді на запитання щодо відтворення фактичного змісту твору; визначає тему твору, складає план. Не завжди може пояснити роль окремих авторських засобів художньої виразності Практично розрізняє твори за жанровими ознаками (з незначною допомогою вчителя). Самостійно перераховує основні жанрові ознаки творів (іноді припускається помилок). Вміє знаходити у текстах порівняння, читати за ролями, складати за допомогою вчителя власні міні-твори (загадки, лічилки, казки тощо). Правильно наводить не менше 3 прикладів вивчених програмових творів, припускається помилок у визначенні їх авторів. З незначною допомогою вчителя орієнтується у дитячій книжці з опорою на її структурні елементи, іноді припускається неточностей під час пояснення їх призначення. Володіє операційною стороною діяльності з пошуку потрібної книжки, навчально-пізнавальної інформації у довідкових виданнях
Високий	10	Учень/учениця правильно виконує завдання за текстом: висловлює оцінювальні судження щодо поведінки, вчинків героїв, використовуючи авторські засоби художньої виразності. Розуміє їх функції у творі. Формулює запитання до окремих абзаців тексту; самостійно визначає тему твору; пояснює зв’язок заголовка із змістом твору; визначає у тексті структурні елементи (зачин, основну частину, кінцівку); складає план твору. Практично розрізняє казку, вірш, оповідання та правильно наводить не менше 1 прикладу кожного жанру. Орієнтується у світі дитячих книжок, правильно називає 3 вивчених програмових твори та в окремих випадках неправильно називає їх авторів. Свідомо користується структурними елементами дитячої книжки у навчальній діяльності (правильно визначає орієнтовний зміст книжки з опорою на заголовок та ілюстрації; знаходить необхідний твір у змісті та визначає сторінку, на якій він знаходиться). Самостійно здійснює пошук навчально-пізнавальної інформації у довідкових виданнях
	11	Учень/учениця правильно виконує завдання за текстом; висловлює оцінювальні судження щодо поведінки і вчинків героїв з використанням відповідної оцінної лексики, аргументує свої відповіді з посиланням на текст. Висловлює та аргументує своє ставлення не лише до подій, а й до змісту твору загалом, вдало використовуючи авторські засоби художньої виразності. Самостійно визначає тему і основну думку твору. В окремих випадках не точно розуміє підтекст (4 кл.). Орієнтується у світі дитячих книжок, розрізняє та порівнює їх за жанрово-родовими ознаками, тематичним спрямуванням, авторською приналежністю. Правильно наводить не менше 2 прикладів кожного жанру. Правильно називає 3 вивчених програмових творів та їх авторів. Свідомо користується структурними елементами дитячої книжки у навчальній діяльності (правильно визначає орієнтовний зміст книжки з опорою на заголовок та ілюстрації; знаходить необхідний твір у змісті та визначає сторінку, на якій він знаходиться). Самостійно володіє операційною стороною пошуку навчально-пізнавальної інформації у виданнях довідкового характеру; застосовує знання, уміння й навички під час вивчення інших шкільних предметів
	12	Учень/учениця швидко і правильно виконує завдання за текстом. Висловлює власне ставлення до змісту твору, добираючи відповідні аргументи щодо певної позиції. Самостійно орієнтується в колі дитячого читання: розрізняє, порівнює, наводить приклади книжок за жанровим, тематичним спрямуванням, авторською приналежністю, правильно наводить більше 2 прикладів, визначає найпростіші їх жанрові ознаки. Правильно називає більше 3 вивчених програмових творів та їх авторів. Знаходить в текстах порівняння, придумує порівняння; складає міні-твори: казки, лічилки, загадки, римовані рядки; придумує продовження прочитаних творів. Свідомо користується структурними елементами дитячої книжки у навчальній діяльності (правильно визначає орієнтовний зміст книжки з опорою на заголовок та ілюстрації; знаходить необхідний твір у змісті та визначає сторінку, на якій він знаходиться). Орієнтується в структурі і змісті різних типів дитячих видань; самостійно користується різними видами бібліотечно-бібліографічної допомоги під час вибору книжок; виявляє уміння правильно формулювати свої читацькі запити; застосовує набуті знання та вміння у практичній діяльності

Письмова перевірка досвіду читацької діяльності у 2 класі передбачає первинне ознайомлення учнів із текстом під час читання його вголос учителем. При цьому другокласники мають стежити за читанням по тексту. Учні 3-4 класів читають текст самостійно мовчки або пошепки. Після первинного ознайомлення з текстом, під час його опрацювання учні виконують письмові завдання на перевірку сформованості вмінь визначати основну думку твору, його тему, розрізняти жанри, встановлювати послідовність подій у творі, характеризувати вчинки дійових осіб, пояснювати зображувальні можливості художнього слова тощо. У 2 класі письмова частина роботи передбачає 3 завдання з перевірки уміння працювати з літературним твором і 1 творчого завдання. У 3-4 класах – 1 завдання з такого показника досвіду читацької діяльності, як обізнаність з колом дитячого читання; по 2 завдання з таких показників, які практичне засвоєння літературознавчих понять і уміння працювати з літературним твором, дитячою книжкою, довідковою літературою та 1 творчого завдання. 

Водночас частина цієї перевірки у 3-4 класах, що виконується письмово,  може проводитись у тестовій формі. Тестова робота складається з завдань двох типів, вимоги до формування яких, їх кількості та оцінювання відповідно до кожного із зазначених показників досвіду читацької діяльності під час письмової перевірки подано у таблиці. Письмова робота укладається з 8 завдань таким чином, щоб загальна кількість балів дорівнювала 12, а зміст завдань охоплював усі, зазначені у таблиці, показники досвіду читацької діяльності.

Вимоги до завдань для поточної письмової перевірки

досвіду читацької діяльності в 3-4 класах

Показники досвіду читацької діяльності учнів	Обізнаність з колом дитячого читання	Практичне засвоєння літературознавчих понять	Уміння працювати з літературним твором, дитячою книжкою, довідковою літературою
Тип, кількість завдань та кількість балів за виконання кожного	2 завдання закритого типу які передбачають вибір одного із запропонованих трьох варіантів відповідей по 1 балу за кожне або 1 завдання відкритого типу на встановлення відповідності, що оцінюється 2 балами	2 завдання закритого типу які передбачають вибір одного із запропонованих трьох варіантів відповідей по 1 балу за кожне або 1 завдання відкритого типу на встановлення відповідності, що оцінюється 2 балами	1 завдання закритого типу, що оцінюється 1 балом; 1 завдання відкритого типу на встановлення правильної послідовності, що оцінюється 2 балами; 1 завдання відкритого типу з короткою відповіддю, що оцінюється 2 балами; 1 завдання з розгорнутою відповіддю (творче), що оцінюється 2 балами

Об’єктом поточної перевірки є уміння читати напам’ять віршовані і прозові твори. Перевірку здійснюють усно, індивідуально протягом наступних 2-3 уроків після опрацювання твору, що вивчається напам’ять. Окремі уроки на перевірку уміння читати напам’ять не відводять.

Орієнтовний розподіл поточної перевірки уміння читати напам’ять

Вид поточної перевірки	2 клас		3 клас		4 клас
	І сем.	ІІ сем.	І сем.	ІІ сем.	І сем.	ІІ сем.
Читання напам’ять віршованих текстів	2	2	3	2	3	3
Читання напам’ять прозових текстів	-	-	-	1 уривок з казки (30-35 слів)	1уривок з казки (35-40 слів)	1 уривок з оповідання (35-40 слів)

Якість читання творів напам’ять визначають за такими вимогами:

правильність, повнота відтворення фактичного змісту твору;

виразність читання (чіткість дикції, інтонаційна правильність, уміння виявити своє ставлення до того, що читається; доречність використання мовленнєвих та позамовних (міміка, жести) засобів виразності;

дотримання орфоепічних норм (літературна вимова голосних і приголосних звуків у різних позиціях, сполучень звуків у мовленнєвому потоці, а також наголошування слів). У дітей з органічними порушеннями вимови цей критерій не враховується.

Поточна перевірка досвіду мовленнєвої діяльності здійснюється окремо за кожним показником: аудіативні уміння (усно і письмово); уміння переказувати зміст прочитаного твору (усно), уміння складати висловлювання за змістом прочитаного, прослуханого (усно).

Для поточної перевірки аудіативних умінь – слухати й розуміти усне мовлення учням пропонується прослухати незнайомий текст, орієнтовний обсяг якого у 2 класі – 140-160 слів, у 3 класі – 210-230 слів, у 4 класі – 280-300 слів. Після прослуховування тексту учні усно або письмово виконують завдання на розуміння фактичного змісту сприйнятого на слух тексту (хто?, що?, які?, де?, коли?, як?), відтворення послідовності подій; встановлення смислових, причиново-наслідкових зв’язків, визначення теми твору. Для учнів 2 класу завдання мають стосуватись тільки фактичного змісту твору. Оцінювання аудіативних умінь в усній формі здійснюється за тими ж вимогами, що і оцінювання сформованості навички розуміння прочитаного.

Для письмової перевірки аудіативних умінь добирають 8 тестових завдань, з яких 4 завдання закритого типу з вибором однієї правильної відповіді серед трьох пропонованих варіантів по 1 балу за кожне і 4 завдання відкритого типу по 2 бали за кожне. Зміст завдань такі самі, як і для усної перевірки аудіативних умінь.

Поточна перевірка уміння переказувати зміст прочитаного твору відбувається в усній формі і оцінюється за поданими вимогами.

Вимоги до оцінювання вміння переказувати зміст прочитаного твору

Рівень навчальних досягнень учня/учениці	Бали	Характеристика навчальних досягнень учня/учениці
Початковий	1	Учень/учениця переказує фактичний зміст твору з опорою на поданий план окремими, не пов’язаними між собою реченнями. Припускається численних мовних, мовленнєвих, орфоепічних помилок. Невдало вживає у переказі велику кількість слів, словосполучень
	2	Учень/учениця відтворює на основі поданого плану окремі, не пов’язані між собою фрагменти змісту твору. Припускається численних мовних і мовленнєвих помилок
	3	Учень/учениця переказує на основі поданого плану менше половини змісту тексту. Його переказ характеризується непослідовністю, пропуском фрагментів, важливих для цілісного розуміння змісту, наявністю багатьох орфоепічних і мовленнєвих помилок
Середній	4	Учень/учениця недостатньо зв’язно відтворює з опорою на поданий план більшу частину фактичного змісту тексту. Порушує послідовність викладу, припускаючись мовних і мовленнєвих помилок
	5	Учень/учениця зв'язно, але недостатньо повно, відтворює фактичний зміст твору з опорою на поданий план. Почасти порушує послідовність викладу. Припускається мовних і мовленнєвих помилок
	6	Учень/учениця переказує з опорою на план зміст твору зв’язно, загалом повно, послідовно, хоч не завжди розрізняє основну й другорядну інформацію. Виявляє нестійкі уміння виділяти смислові частини тексту. Почасти припускається мовних і мовленнєвих помилок
Достатній	7	Учень/учениця відтворює зміст твору (з урахуванням виду переказу) зв’язно, достатньо повно, послідовно, з елементами аргументації поведінки, вчинків персонажів. Припускається окремих мовних та мовленнєвих помилок
	8	Учень/учениця загалом самостійно, зв'язно, логічно, послідовно переказує (з урахуванням виду переказу) зміст твору. Використовує у мовленні авторські засоби художньої виразності, почасти невдало замінюючи їх власними. Є поодинокі мовленнєві помилки
	9	Учень/учениця самостійно, зв’язно, послідовно, повно переказує          (з урахуванням виду переказу) зміст твору. Загалом вдало використовує у мовленні авторські засоби художньої виразності. Припускається поодиноких мовленнєвих помилок
Високий	10	Учень/учениця самостійно, зв’язно, логічно, повно переказує               (з урахуванням виду переказу) зміст твору, акцентуючи увагу на головному.
	11	Учень/учениця самостійно, зв'язно, логічно, повно переказує                 (з урахуванням виду переказу) зміст твору, виділяючи головне. Під час переказу замінює діалоги розповіддю.
	12	Учень/учениця самостійно будує розповідь, виділяючи головне та узагальнюючи зміст прочитаного. Використовує під час переказу засоби художньої виразності.

Підсумкова перевірка і підсумкове оцінювання

Об’єктами підсумкової (тематичної )перевірки є:

навичка читання вголос (правильність, спосіб, виразність, темп,розуміння прочитаного);

навичка читання мовчки (спосіб, темп, розуміння прочитаного);

досвід мовленнєвої діяльності: аудіативні уміння;

досвід мовленнєвої діяльності: уміння переказувати зміст прочитаного твору;

досвід читацької діяльності учнів: уміння працювати з літературним твором.

З метою уніфікації вимог до тематичних перевірок з навчальних предметів «Українська мова» і «Літературне читання» тематична перевірка з предмета «Літературне читання» здійснюється не за результатами опрацювання творів певного розділу/розділів кола читання (поданих у підручнику), а за визначеними об’єктами. Відповідно у кожному класі протягом навчального року проводять по 8 тематичних контрольних робіт, як у письмовій формі на окремому уроці, так і в усній – із виділенням 10-15 хвилин на кожному з певної кількості послідовних уроків. З огляду на це перелік літературних творів, які планується опрацювати протягом навчального року, рівномірно розподіляється на 8 блоків, у кінці вивчення кожного з яких і проводять контрольну роботу.

Зведений перелік робіт для підсумкових перевірок, які проводяться

в 2-4 класах з літературного читання

Вид перевірки	2 клас		3 клас		4 клас
	І сем.	ІІ сем.	І сем.	ІІ сем.	І сем.	ІІ сем.
Навичка читання вголос (усно). Контрольні роботи № 4 і № 8	1	1	1	1	1	1
Навичка читання мовчки (письмово). Контрольні роботи № 2 і № 6	-	-	1	1	1	1
Аудіювання (письмово). Контрольні роботи у 3-4 класах № 1 і № 5; у 2 класі    № 1, № 2, № 5, № 6	2	2	1	1	1	1
Усний переказ прочитаного твору (усно). Контрольна робота № 3	1	-	1	-	1	-
Робота з літературним твором (письмово). Контрольна робота № 7	–	1	-	1	-	1
Підсумкова контрольна робота/ Державна підсумкова атестація	–	–	–	–	–	1
Загальна кількість перевірок за семестр	4	4	4	4	4	5

Тематичні контрольні роботи можуть проводити окремо за кожним із поданих у таблиці видів перевірок: сформованості навички читання вголос; сформованості навички читання мовчки; сформованості навички аудіювання; уміння усно переказувати літературний твір; сформованості уміння працювати з літературним твором. Водночас контрольні роботи можуть бути комбіновані: 1) з перевірки сформованості навички читання мовчки та завдань до тексту для перевірки розуміння змісту прочитаного, уміння працювати з текстом, творчого на побудову висловлювання власної думки за змістом прочитаного; 2) з перевірки навички читання мовчки із тестовими завданнями для перевірки розуміння змісту прочитаного, уміння працювати з текстом, творчого завдання на побудову висловлювання власної думки за змістом прочитаного.

Комбіновані роботи проводять тільки в 3-4 класах. Загальна кількість перевірок за семестр від вибору кількості комбінованих робіт не змінюється. При цьому протягом навчального року комбінованих робіт має бути не більше 3.

Контрольні роботи з перевірки навичок читання вголос, читання мовчки, аудіювання, усного переказу літературного твору і роботи з літературним твором як окремі роботи здійснюється за тими ж вимогами, що і поточна перевірка цих навичок.

Вимоги до формування змісту та оцінювання

комбінованої роботи в 3-4 класах

(з перевірки сформованості навички читання мовчки та завдань до тексту для перевірки розуміння змісту прочитаного, уміння працювати з текстом, творчого на побудову висловлювання власної думки за змістом прочитаного)

№ з/п	Види завдань	Кількість завдань	Кількість балів за кожне правильно виконане завдання	Максимальна кількість балів
1.	Текст (незнайомий учням) для самостійного читання з обсягом: у 3 класі – 250-310 слів; у 4 класі – 330-390 слів. Кількість слів, які потребують пояснення – не більше 2. Речення у тексті не мають містити більше 12 слів. Стиль тексту – художній	1	4 бали*	4 балів
2.	Завдання до тексту для перевірки розуміння його змісту і вміння працювати з текстом	6	1 бал	6 балів
3.	Творче завдання: письмове висловлення власної думки до змісту прочитаного тексту: в 3 класі – 2-3 речення, в 4 класі – 4-5 речень****	1	2 бали***	2 бали
Разом		8	-	12 балів

Вимоги до формування змісту та оцінювання

комбінованої роботи в 3-4 класах

(з перевірки навички читання мовчки із тестовими завданнями для перевірки розуміння змісту прочитаного, уміння працювати з текстом, творчого завдання на побудову висловлювання власної думки за змістом прочитаного)

№ з/п	Види завдань	Кількість завдань	Кількість балів за кожне правильно виконане завдання	Максимальна кількість балів
1.	Текст (незнайомий учням) для самостійного читання з обсягом: у 3 класі – 250-310 слів; у 4 класі – 330-390 слів. Кількість слів, які потребують пояснення – не більше 2. Речення у тексті не мають містити більше 12 слів. Стиль тексту – художній	1	по 4 бали*	4 бали
2.	Завдання до тексту закритого типу з вибором однієї правильної відповіді серед трьох пропонованих варіантів	2	1 бал	2 бали
3.	Завдання до тексту відкритого типу з короткою відповіддю	1	2 бали**	2 бали
4.	Завдання до тексту відкритого типу на встановлення послідовності або відповідності між 6 компонентами	1	2 бали**	2 бали
5.	Творче завдання до тексту: письмове висловлення власної думки до змісту прочитаного тексту: в 3 класі 2-3 – речення, в 4 класі – 4-5 речень****	1	2 бали***	2 бали
Разом		6	-	12 балів

* оцінювання навички читання мовчки здійснюється за тими ж вимогами, що і під час поточної перевірки;

** якщо завдання виконано частково, неточно – 1 балом;

***якщо у творчому завдання учень логічно, правильно висловлює думку, обґрунтовує її, дає свою оцінку вчинкам героїв, описаним подіям, завдання оцінюється          2 балами;

**** бали за письмову частину роботи з читання виставляють без урахування помилок за грамотність.

Для підсумкової перевірки можуть готуватись контрольні роботи з іншими підходами до структурування і комбінування завдань, але з обов’язковим дотриманням вимог до навчальних досягнень учнів, зазначених у чинній програмі з навчального предмета.

Кількісні показники темпу читання вголос для розвитку темпу читання (на кінець навчального року)

Клас	Неспоріднені мови	Споріднені мови
2	15-20 сл./хв	20-30 сл./хв
3	35-45 сл./хв	50-60 сл./хв
4	65-70 сл./хв	75-80 сл./хв

МАТЕМАТИКА

1-4 класи

Об'єктами поточної і підсумкової перевірок навчальних досягнень учнів 1-4 класів з математики є складники математичної компетентності: обчислювальні уміння і навички; уміння і навички розв’язування задач; застосування властивостей, правил, алгоритмів, залежностей; виконання вимірювань та геометричних побудов.

Поточна перевірка здійснюється як в усній, так і письмовий формах і оцінюється за пропонованими вимогами.

Вимоги до оцінювання усних відповідей учнів під час поточної перевірки

Рівень навчальних досягнень учня/учениці	Бали	Характеристика навчальних досягнень учня/учениці
Початковий	1	Учень/учениця розрізняє математичні об’єкти, подані в готовому вигляді (поняття, дії, правила, окремі геометричні форми в довкіллі); виконує найпростіші математичні операції за допомогою вчителя
	2	Учень/учениця розрізняє окремі об’єкти вивчення (математичні поняття за їх ознаками, формули); виконує найпростіші математичні операції на рівні копіювання зразка виконання
	3	Учень/учениця розрізняє об’єкти вивчення (математичні операції, моделі задач); виконує елементарні математичні операції після детального кількаразового їх пояснення вчителем
Середній	4	Учень/учениця частково відтворює засвоєну навчальну інформацію, наводить приклади за аналогією або за підказкою вчителя; розуміє математичну термінологію; розв'язує однотипні математичні операції за наданим зразком
	5	Учень/учениця відтворює засвоєну навчальну інформацію за допомоги вчителя (називає суттєві ознаки математичних об’єктів); частково використовує математичну термінологію; виконує математичні операції, але не вміє пояснити свої дії
	6	Учень/учениця відтворює навчальну інформацію у засвоєній послідовності (за допомоги вчителя формулює правила, закони й залежності, ілюструє їх прикладами); частково коментує способи виконання математичних операцій
Достатній	7	Учень/учениця виділяє суттєві ознаки математичних понять; формулює прості висновки; застосовує знання й уміння під час виконання математичних завдань за знайомим алгоритмом; частково пояснює свої дії
	8	Учень/учениця розкриває сутність математичних понять, ілюструє їх прикладами; самостійно виконує математичні операції; детально пояснює свої дії
	9	Учень/учениця усвідомлено відтворює навчальний зміст, ілюструє відповіді прикладами з реального життя; виконує завдання, які потребують значної самостійності; виправляє помилки, на які вказує вчитель
Високий	10	Учень/учениця вільно володіє програмовим матеріалом, встановлює міжпонятійні зв’язки, комбінує елементи навчальної інформації і способи діяльності для одержання іншого шляху виконання завдання; аналізує та обґрунтовує способи виконання математичних операцій; знаходить і виправляє власні помилки
	11	Учень/учениця демонструє гнучкі знання; описує варіативні ситуації, в яких можна застосовувати певне знання чи вміння; будує алгоритми виконання математичних завдань; застосовує елементи пошукової діяльності; володіє навичками самоконтролю
	12	Учень/учениця виявляє системність знань і способів математичної діяльності, використовує набутий досвід у змінених навчальних умовах і життєвих ситуаціях; демонструє нестандартний підхід до розв'язування навчальних і практично зорієнтованих задач; об’єктивно оцінює свою роботу

Вимоги до оцінювання письмових робіт учнів під час поточної перевірки

Рівень навчальних досягнень учня/учениці	Бали	Характеристика навчальних досягнень учня/учениці
Початковий	1	Робота виконувалась, але допущено 12 і більше грубих помилок
	2	Правильно виконано менше 1/3 роботи або в роботі допущено 10-11 грубих помилок
	3	Правильно виконано 1/3 роботи або в роботі допущено 8-9 грубих помилок
Середній	4	Правильно виконано 2/5 роботи або в роботі допущено 6-7 грубих помилок
	5	Правильно виконано половину роботи або виконано роботу в повному обсязі й допущено 5 грубих помилок
	6	Правильно виконано 3/5 роботи або виконано роботу в повному обсязі й допущено 4 грубі помилки
Достатній	7	Правильно виконано 2/3 роботи або виконано роботу в повному обсязі й допущено 3 грубі помилки
	8	Правильно виконано 3/4 роботи або виконано роботу в повному обсязі й допущено 2 грубі помилки
	9	Робота виконана в повному обсязі, але допущено 1 грубу й 1 негрубу помилку
Високий	10	Робота виконана в повному обсязі, але допущено 1 негрубу помилку
	11	Робота виконана правильно в повному обсязі окрім завдання підвищеної складності або творчого характеру
	12	Робота виконана правильно в повному обсязі, в тому числі завдання підвищеної складності або творчого характеру

Під час перевірки слід розрізняти грубі й негрубі помилки. Дві негрубі помилки рекомендуємо прирівнювати до однієї грубої.

До грубих помилок належать:

неправильне обчислення у завданні, мета якого – перевірка обчислювальних умінь і навичок;

неправильне розв'язання задачі (пропуск дії, неправильний добір дії, зайва дія);

незнання або неправильне застосування властивостей, правил, алгоритмів, залежностей;

невідповідність виконаних вимірювань та геометричних побудов умові завдання.

Негрубими помилками є:

неправильно виконане обчислення у випадку, коли метою завдання не передбачена перевірка обчислювальних умінь і навичок;

відсутність пояснювального тексту, відповіді завдання, назви величин або невідповідність їх виконаним діям та отриманим результатам;

не доведене до логічного кінця робота з перетворення іменованих чисел з одних одиниць вимірювання в інші;

неправильне за стилістикою формулювання запитання чи відповіді задачі;

неправильне списування даних завдання за умови правильного його виконання;

помилки у записах математичних термінів, символів, позначеннях геометричних фігур.

Якщо учень (учениця) самостійно знаходить і охайно виправляє допущену помилку, то це не вважається недоліком роботи.

Підсумкова перевірка і підсумкове оцінювання

Підсумкова тематична перевірка здійснюється у формі тематичної контрольної роботи в кінці вивчення теми/тем (2-4 кл.) і в кінці навчального року (1 кл., 4 кл.). Протягом навчального року проводять 8 тематичних контрольних робіт, одна з яких з перевірки сформованості навичок усних обчислень.

Зведений перелік тематичних перевірних робіт,

які проводять в 1-4 класах з математики

Вид перевірки	1 клас	2 клас		3 клас		4 клас
	ІІ сем.	І сем.	ІІ сем.	І сем.	ІІ сем.	І сем.	ІІ сем.
Тематична контрольна робота		4	3	4	3	4	3
Тематична контрольна робота з перевірки сформованості навичок усних обчислень			1		1		1
Підсумкова контрольна робота/ Державна підсумкова атестація	1	–	–	–	–	–	1
Загальна кількість перевірок за семестр	1	4	4	4	4	4	5

Тематична контрольна робота може бути: комбінованою, що складається з завдань на обчислення, розв’язання задачі, рівняння, завдань з іменованими числами та геометричного матеріалу; тестовою, що складається із тестових завдань закритого і відкритого типів.

Залежно від теми, контингенту класу вчитель може обирати або комбіновану або тестову контрольну роботу. Загальна кількість перевірок за семестр від вибору кількості комбінованих та тестових робіт не змінюється. При цьому протягом навчального року комбінованих робіт має бути не менше 4.

Усі письмові обчислення до завдань мають виконуватись у зошиті.

Тестову роботу для 1-2 класів пропонується складати з 3 завдань закритого типу та 2 завдань відкритого типу, одне з яких з короткою відповіддю, а інше – з розгорнутою. Комбіновану контрольну роботу для          1-2 класів складають з 3 завдань на обчислення, по 1 – на розв’язання задачі та геометричний матеріал,  рівняння, завдань з іменованими числами.

Вимоги до формування змісту і оцінювання

комбінованої контрольної роботи для 3-4 класів

№ з/п	Види завдань	Кількість завдань	Кількість балів за кожне правильно виконане завдання	Максимальна кількість балів
1.	Задача	1	3 бали*	3 бали
2.	Завдання на перевірку обчислювальних умінь і навичок	3	1 бал	3 бали
3.	Завдання пов’язані величинами	1	1 бал	1 бали
4.	Завдання на розв’язання рівнянь, буквених виразів	1	1 бал	1 бали
5.	Геометричний матеріал	1	2 бали**	2 бали
6.	Творче завдання або завдання з логічним навантаженням	1	2 бали	2 бали
Разом		8	-	12 балів

Вимоги до формування змісту і оцінювання

тестової контрольної роботи в 3-4 класах

№ з/п	Види завдань	Кількість завдань	Кількість балів за кожне правильно виконане завдання	Максимальна кількість балів
1.	Завдання закритого типу з вибором однієї відповіді серед трьох пропонованих варіантів	3	1 бал	3 бали
2.	Завдання відкритого типу на встановлення послідовності або відповідності між 6 компонентами	2	2 бали*	4 бали
3.	Завдання відкритого типу з короткою відповіддю	1	2 бали*	2 бали
4.	Завдання відкритого типу з розгорнутою відповіддю (задача)	1	3 бали**	3 бали
Разом		7	-	12 балів

* якщо хід розв’язування задачі неправильний, учень не отримує жодного балу за цей вид роботи; якщо неправильним є вибір останньої дії – 2 бали; якщо неправильним є вибір однієї дії (другої або третьої) та/чи є помилка в обчисленні – 1 бал; за помилки в обчисленнях при дотриманні ходу розв’язання задачі знімається 1 бал;

** якщо завдання виконано частково, воно оцінюється 1 балом.

Для підсумкової перевірки контрольні роботи можуть укладатись з іншими підходами до структурування і комбінування завдань, але з обов’язковим дотриманням вимог до навчальних досягнень учнів, зазначених у чинній програмі з навчального предмета.

Окремим видом тематичної перевірки є перевірка навички усних обчислень у межах програмових вимог. Її здійснюють один раз за семестр у письмовій формі (математичний диктант, робота на картках тощо). Обсяг цієї роботи має містити не більше 12 арифметичних операцій. Тривалість цієї роботи учитель визначає зважаючи на контингент класу, але не більше 25 хвилин.

ПРИРОДОЗНАВСТВО

1-4 класи

Поточна перевірка і поточне оцінювання

Об'єктами поточної перевірки з природознавства є складники предметної природознавчої компетентності:

знання (у формі фактів, понять) про предмети і явища природи, їх взаємозв'язки і залежності між ними;

уміння виконувати різні види навчально-пізнавальних дій щодо об'єктів природи та інформації про них;

уміння застосовувати спеціальні методи пізнання об'єктів природи (дослід, практичну роботу, спостереження);

уміння виконувати практичні дії з об'єктами природи;

уміння оцінювати об'єкти природи, а також власну поведінку та інших людей серед природи;

уміння застосовувати набуті знання й навички у своєму повсякденному житті;

уміння творчого застосування набутих природничих знань і способів діяльності в змінених ситуаціях;

досвід емоційно-ціннісного ставлення до навколишнього світу і природи, до різноманітних видів діяльності, зокрема природоохоронної.

Поточна перевірка здійснюється у процесі усного або письмового опитування, бесід, спостережень, практичних робіт, дослідів, проектів, тестових і творчих завдань, дидактичних ігор тощо.

Вимоги до поточного оцінювання навчальних досягнень учнів

Рівень навчальних досягнень учня/учениці	Бали	Характеристика навчальних досягнень учня/учениці
	1	Учень/учениця відтворює окремі факти та елементарні уявлення не усвідомлюючи їх суті. Спостерігає за виконанням практичних робіт, але не може пояснити сутність виконання кожної з її частин
Початковий	2	Учень/учениця відтворює незначну частину навчального матеріалу на рівні копіювання зразка, має елементарні уявлення лише за допоміжними запитаннями вчителя, допускаючи неточності і помилки, частково розуміючи відтворене. Спостерігає за виконанням практичних робіт, повторює висновки про результати спостережень зі значними помилками, не усвідомлюючи їх суті
	3	Учень/учениця відтворює незначну частину навчального матеріалу; за допомогою вчителя виконує елементарні завдання, потребує детального кількаразового пояснення їх виконання. Практичні роботи виконує зі значною допомогою вчителя; спостерігає за дослідами, які проводить вчитель, але не може їх пояснити; може назвати окремі норми екологічної поведінки в місцевому природному середовищі; включається в роботу малої групи співробітництва, але не виявляє ініціативи і виконує роботу лише за зразком
Середній	4	Учень/учениця відтворює частину навчального матеріалу у формі понять за допомогою вчителя, віддає перевагу конкретному перелічуванню тіл, явищ, їх ознак; має утруднення встановлювати зв’язки й залежності між тілами і явищами природи, спрогнозувати результат діяльності людини та її вплив на природу. Під час практичної роботи може повторити за зразком певну операцію, дію; виконує елементарні завдання
	5	Учень/учениця за допомогою вчителя відтворює основний навчальний матеріал, дає визначення понять, допускаючи помилки й неточності, за допомогою вчителя встановлює нескладні зв’язки між природними тілами; виявляє істотні й неістотні ознаки об’єктів, але має утруднення аналізувати об’єкти у логічній послідовності; порівнює природні тіла і явища за однією ознакою та за навідними запитаннями вчителя. Під час виконання практичних робіт виконує прості досліди за детальною інструкцією вчителя, уміє копіювати зразок виконання певної навчальної дії
	6	Учень/учениця будує відповідь у засвоєній послідовності; виконує дії за зразком у подібній ситуації; відповіді доповнює й уточнює за навідними запитаннями вчителя, ілюструє її прикладами з підручника, зошита з друкованою основою, з дидактичних матеріалів; порівнює природні об'єкти не менш, ніж за 2 вказаними ознаками. Практичні роботи виконує за зразком або алгоритмом (планом) наданим учителем; за вказівкою визначає та виконує завдання у малій групі співробітництва
Достатній	7	Учень/учениця відтворює зміст природничих понять, називає їх істотні та неістотні ознаки, уміє наводити приклади з підручника на підтвердження певних думок, стисло переказує доступний за обсягом текст природничого характеру; порівнює природні об'єкти не менш, ніж за 3 вказаними ознаками; робить спроби висловлювати власні судження. Практичні роботи проводить самостійно, користуючись планами, інструкціями, складеними за допомогою вчителя; частково контролює і оцінює власні навчальні дії
	8	Учень/учениця достатньо повно відтворює навчальний матеріал і застосовує його у стандартних ситуаціях; володіє способами діяльності за певним алгоритмом; відповідає на питання логічно, але з окремими неточностями; знаходить значення зазначених термінів у довідковій літературі; знаходить і систематизує інформацію за двома і більше заданими джерелами. Практичні роботи, дослідження та спостереження виконує за інструкцією з незначною допомогою вчителя і правильно робить часткові висновки про результати і способи виконання робіт; оцінює конкретні приклади поведінки у природі, власну діяльність
	9	Учень/учениця володіє вивченим матеріалом, застосовує знання в стандартних та частково змінених ситуаціях; може спланувати дії для здійснення пошукової діяльності; знаходить необхідну інформацію в додаткових джерелах інформації; обговорює отриману інформацію, застосовує отримані знання в повсякденній діяльності; здійснює самооцінку власних навчальних досягнень за запропонованим зразком. Самостійні і практичні роботи виконує під опосередкованим керівництвом учителя/ учительки. Називає основні етапи виконання дослідів і практичних робіт та знає основні прилади, їх призначення
Високий	10	Учень/учениця володіє системою природничих понять у межах, визначених навчальною програмою, встановлює як внутрішньопонятійні, так і міжпонятійні зв’язки; вміє розпізнавати тіла і явища природи, які охоплюються засвоєними поняттями різного рівня узагальнення; порівнює природні об'єкти не менш ніж за 3­4 ознаками; відповідь аргументує, використовуючи приклади із життя, опираючись на власний досвід; користується найпростішими вимірювальними приладами,   застосовує знання для пояснення та оцінки різноманітних процесів і явищ; планує власну навчальну діяльність з предмета, навчально­дослідних або іншого типу завдань
	11	Учень /учениця має гнучкі знання в межах вимог навчальної програми, вміє застосовувати набуті навички за аналогією і в нових нестандартних ситуаціях; здатен і готовий використовувати отримані знання та вміння в повсякденному житті; фіксує основний зміст навчального тексту у вигляді плану; заповнює запропоновані таблиці; використовує додаткові джерела інформації при вирішенні навчальних завдань; самостійно виконує практичні, творчі завдання, спостереження і дослідження; виступає перед класом; оцінює власний внесок у діяльність малої групи співробітництва
	12	Учень/учениця має системні, міцні знання про різноманіття тіл, речовин та явищ природи і їх найпростіші класифікації; методи (визначені програмою) вивчення природи; усвідомлено використовує їх у стандартних та нестандартних ситуаціях; використовує вивчені природничі терміни у власних усних повідомленнях із застосуванням ілюстративного матеріалу і в письмових відповідях; виступах перед класом; бере участь у роботі  групи співробітництва відповідно до зазначеної ролі; описує власні спостереження або досліди, визначає мету спостереження або досліду, умови проведення роботи і отримані результати; використовує набуті знання, уміння та навички в практичній діяльності та в повсякденному житті

Підсумкова перевірка і підсумкове оцінювання

Об'єктами підсумкової перевірки з природознавства є:

знання (у формі фактів, понять) про предмети і явища природи, їх взаємозв'язки і залежності між ними;

уміння виконувати різні види навчально-пізнавальних дій щодо об'єктів природи та інформації про них;

уміння оцінювати об'єкти природи, а також власну поведінку та інших людей серед природи;

уміння застосовувати набуті знання й навички у своєму повсякденному житті;

уміння творчого застосування набутих природничих знань і способів діяльності в змінених ситуаціях;

досвід емоційно-ціннісного ставлення до навколишнього світу і природи, до різноманітних видів діяльності, зокрема природоохоронної.

Підсумкова перевірка здійснюється письмово у формі тематичної контрольної роботи в кінці вивчення теми (2-4 кл.). Протягом навчального року передбачається 6 тематичних контрольних робіт (по 3 роботи у кожному семестрі).

Тематична контрольна робота може бути: комбінованою, що включає завдання з кожного об’єкта, що підлягає підсумковій перевірці; тестовою, що складається із тестових завдань закритого і відкритого типів.

Залежно від теми, контингенту класу вчитель може обирати або комбіновану або тестову контрольну роботу. Загальна кількість перевірок за семестр від вибору кількості комбінованих робіт не змінюється. При цьому протягом навчального року комбінованих робіт має бути не більше 3.

У 2 класі для контрольної роботи добирають 6 завдань – по 1 завданню з кожного об’єкта, що підлягає підсумковій перевірці: підкреслити певне слово, дати коротку відповідь на запитання, з’єднати поняття із відповідним малюнком тощо. Контрольна робота у 2 класі не передбачає розгорнутих відповідей. Тестові роботи складаються з 3 завдань закритого типу з вибором однієї відповіді з трьох пропонованих варіантів і 2 завдань відкритого типу.

Вимоги до формування змісту і оцінювання

комбінованої контрольної роботи у 3-4 класах

№ з/п	Види завдань	Кількість завдань	Кількість балів за кожне правильно виконане завдання	Максимальна кількість балів
1.	Завдання на перевірку знань про предмети і явища природи, їх взаємозв'язки і залежності між ними	3	1 бал	3 бали
2.	Завдання на перевірку умінь виконувати різні види навчально-пізнавальних дій щодо об'єктів природи та інформації про них	1	1 бал	1 бали
3.	Завдання на перевірку умінь оцінювати об'єкти природи, а також власну поведінку та інших людей серед природи	2	1 бал	2 бали
4.	Завдання на перевірку умінь застосовувати набуті знання й навички у своєму повсякденному житті	2	1 бал	2 бали
5.	Завдання на перевірку досвіду емоційно-ціннісного ставлення до навколишнього світу і природи, до різноманітних видів діяльності	1	2 бали	2 бал
6.	Завдання на перевірку умінь творчого застосування набутих природничих знань і способів діяльності в змінених ситуаціях	1	2 бали	2 бали
Разом		10	-	12 балів

Вимоги до формування змісту і оцінювання

тестової контрольної роботи у 3-4 класах

№ з/п	Види завдань	Кількість завдань	Кількість балів за кожне правильно виконане завдання	Максимальна кількість балів
1.	Завдання закритого типу з вибором однієї відповіді серед трьох пропонованих варіантів	3	1 бал	3 бали
2.	Завдання відкритого типу на встановлення послідовності або відповідності між 6 компонентами	2	2 бали	4 бали
3.	Завдання відкритого типу з короткою відповіддю	1	2 бали	2 бали
4.	Завдання відкритого типу з розгорнутою відповіддю	1	3 бали	3 бали
Разом		7	-	12 балів

Для підсумкової перевірки можуть готуватись контрольні роботи з іншими підходами до структурування і комбінування завдань, але з обов’язковим дотриманням вимог до навчальних досягнень учнів, зазначених у чинній програмі з навчального предмета.

14 Липня 2021

Як оцінюватимуть учнів початкових класів – нові рекомендації МОН

вчителям, директорам, НУШ, початкова освіта

86 394

0

Міністерство освіти і науки затвердило нові методичні рекомендації щодо оцінювання учнів початкових класів.

Такий наказ опублікований на сайті МОН.

На заміну узагальненій бальній оцінці розробники пропонують використовувати вербальну оцінку окремих результатів навчання, яка, окрім оцінювального судження, може також називати рівень результату навчання.

Для уніфікації термінів і зручності їх використання введення оцінювальне судження пропонують називати вербальною оцінкою, а оцінювальне судження із зазначенням рівня – рівневою оцінкою. Обидві оцінки можна виражати як усно, так і письмово.

Для позначення рівня міністерство пропонує використовувати такі позначки:

• П (початковий рівень);
• С (середній рівень);
• Д (достатній рівень);
• В (високий рівень).

За рекомендацією, частіше варто використовувати саме вербальну оцінку. Вона підходить як для оцінювання особистих надбань учнів початкових класів, так і для об’єктивних результатів навчання. Рівнева оцінка може допускатися лише для результатів навчання учнів 3–4 класів (на підставі рішення педради).

У наказі також є орієнтовна рамка оцінювання за рівнями (додаток 2). Окрім того, запропоновані нові форми свідоцтв досягнень для 1–2 і 3–4 класів (додатки 2 і 3).

Повний текст рекомендацій МОН можна прочитати нижче:

Міністерство освіти і науки видало методичні рекомендації оцінювання учнів 3 та 4 класів, які вчаться за новим стандартом.

Вони є в наказі №1146 від 16 вересня, опублікованому на сайті МОН.

Для учнів третіх та четвертих класів застосовується формувальне та підсумкове (тематичне, семестрове та річне) оцінювання.

“Важливу роль у формувальному та підсумковому оцінюванні відіграють критерії, за якими воно здійснюється. Критерії оцінювання визначаються вчителем (із поступовим залученням до цього процесу учнів) відповідно до кожного різновиду роботи та різновиду діяльності учнів з орієнтуванням на вимоги до обов’язкових результатів навчання та компетентностей учнів початкової школи, визначених Державним стандартом початкової освіти до другого циклу навчання (3-4 класи), й очікуваних результатів, зазначених в освітній програмі закладу загальної середньої освіти (модельних навчальних програмах)”, – пояснюють в міністерстві.

Формувальне оцінювання здійснюється через:

• педагогічне спостереження учителя за навчальною та іншими різновидами діяльності учнів;
• аналіз портфоліо учнівських робіт, попередніх навчальних досягнень учнів, результатів їхніх діагностичних робіт;
• самооцінювання та взаємооцінювання результатів діяльності учнів;
• оцінювання особистісного розвитку та соціалізації учнів їхніми батьками;
• застосування прийомів отримання зворотного зв’язку щодо сприйняття та розуміння учнями навчального матеріалу.

“Результати формувального оцінювання відображаються в оцінних судженнях учителя / учнів / батьків, що характеризують процес навчання та досягнення учнів. Оцінні судження вчителя мають бути об’єктивними, конкретними, чіткими, лаконічними, доброзичливими, слугувати зразком для формулювання оцінних суджень учнями.

В оцінному судженні відображають прогрес учнів та поради щодо подолання утруднень, за їхньої наявності, у досягненні очікуваних результатів навчання відповідно до програмових вимог“, – наголошують у відомстві.

Вчителям не потрібно виводити середні тематичні, семестрові та річні оцінки.

“У журнал та свідоцтво досягнень виставляється рівень за кожен результат навчання з навчальних предметів / інтегрованих курсів наприкінці кожного навчального семестру (триместру) та навчального року. Річним оцінюванням є результати навчання учнів за останній семестр (триместр)”, – пояснили у МОН.

У свідоцтві досягнень має бути розгорнута інформація про сформованість наскрізних умінь учнів та рівні результатів навчання.

Наскрізні уміння позначаються словами:

• “має значні успіхи”;
• “демонструє помітний прогрес”;
• “досягає результату за допомогою дорослих”;
• “потребує значної уваги і допомоги”.

Рівень сформованості умінь школярів вчитель визначає на основі педагогічних спостережень та аналізу їхніх портфоліо.

Також вчитель може сам визначати графічні позначки для заповнення свідоцтва.

Заповнене свідоцтво підписує вчитель та батьки. Його оригінал надають батькам, а завірена копія зберігається в особових справах учнів у школі.

Міністерство освіти і науки видало методичні рекомендації оцінювання учнів 3 та 4 класів, які вчаться за новим стандартом.

Вони є в наказі №1146 від 16 вересня, опублікованому на сайті МОН.

Для учнів третіх та четвертих класів застосовується формувальне та підсумкове (тематичне, семестрове та річне) оцінювання.

“Важливу роль у формувальному та підсумковому оцінюванні відіграють критерії, за якими воно здійснюється. Критерії оцінювання визначаються вчителем (із поступовим залученням до цього процесу учнів) відповідно до кожного різновиду роботи та різновиду діяльності учнів з орієнтуванням на вимоги до обов’язкових результатів навчання та компетентностей учнів початкової школи, визначених Державним стандартом початкової освіти до другого циклу навчання (3-4 класи), й очікуваних результатів, зазначених в освітній програмі закладу загальної середньої освіти (модельних навчальних програмах)”, – пояснюють в міністерстві.

Формувальне оцінювання здійснюється через:

• педагогічне спостереження учителя за навчальною та іншими різновидами діяльності учнів;
• аналіз портфоліо учнівських робіт, попередніх навчальних досягнень учнів, результатів їхніх діагностичних робіт;
• самооцінювання та взаємооцінювання результатів діяльності учнів;
• оцінювання особистісного розвитку та соціалізації учнів їхніми батьками;
• застосування прийомів отримання зворотного зв’язку щодо сприйняття та розуміння учнями навчального матеріалу.

“Результати формувального оцінювання відображаються в оцінних судженнях учителя / учнів / батьків, що характеризують процес навчання та досягнення учнів. Оцінні судження вчителя мають бути об’єктивними, конкретними, чіткими, лаконічними, доброзичливими, слугувати зразком для формулювання оцінних суджень учнями.

В оцінному судженні відображають прогрес учнів та поради щодо подолання утруднень, за їхньої наявності, у досягненні очікуваних результатів навчання відповідно до програмових вимог“, – наголошують у відомстві.

Вчителям не потрібно виводити середні тематичні, семестрові та річні оцінки.

“У журнал та свідоцтво досягнень виставляється рівень за кожен результат навчання з навчальних предметів / інтегрованих курсів наприкінці кожного навчального семестру (триместру) та навчального року. Річним оцінюванням є результати навчання учнів за останній семестр (триместр)”, – пояснили у МОН.

У свідоцтві досягнень має бути розгорнута інформація про сформованість наскрізних умінь учнів та рівні результатів навчання.

Наскрізні уміння позначаються словами:

• “має значні успіхи”;
• “демонструє помітний прогрес”;
• “досягає результату за допомогою дорослих”;
• “потребує значної уваги і допомоги”.

Рівень сформованості умінь школярів вчитель визначає на основі педагогічних спостережень та аналізу їхніх портфоліо.

Також вчитель може сам визначати графічні позначки для заповнення свідоцтва.

Заповнене свідоцтво підписує вчитель та батьки. Його оригінал надають батькам, а завірена копія зберігається в особових справах учнів у школі.        

Як оцінювати учнів 3-4 класів НУШ