Міжнародний день сім'ї. Сорочку мати вишила мені. Тренінг для батьків "Стежиною батьківської мудрості". Літо - радісна пора . Державний Прапор України - символ державотворення. День Незалежності України. Консультація для батьків " Насильство в сім'ї". Спілкування в родині. Цікаві факти про українську мову. Вірші-привітання для коханої матусі і бабусь. Україна - космічна держава. Консультація для батьків "Вчимо дітей спілкуватись". Всесвітній день вишиванки -2021. 30 років незалежної України у 30 головних цифрах. 1 вересня - особливо хвилюючий день у житті другокласників. 14 жовтня - Покрова, День козацтва, День захисника України. 5 ефективних способів виховати толерантність у дітей. День вишиванки.

15 травня, вся країна відзначає Міжнародний день сім'ї – день наших з Вами родин.

Сім´я, увібравши в себе історичний досвід всіх попередніх поколінь, завжди була і залишається осередком збереження духовних і культурних традицій нації. Весь світ знає, якою талановитою, працелюбною, духовно багатою є українська нація. Ці високі якості закладаються саме в сім´ї, де дитина отримує перші уроки любові до батька, матері, до своєї Батьківщини. У сім´ї вона набирається сил і натхнення, які допомагають їй впродовж всього життя долати життєві труднощі, досягати вершин і отримувати перемоги, адже саме родина є тією цеглинкою, з якої складається добробут та спокій у нашій державі.

Тож дозвольте у Міжнародний день сім'ї побажати Вам і Вашим рідним міцного здоров'я, щастя та непохитної твердості родинних стосунків. Нехай це свято стане для кожного з нас продовженням великого сімейного щастя і вагомих досягнень для кожної сім´ї.

Зі святом Вас!

Сорочку мати вишила мені червоними і чорними нитками

Перший раз ми йшли у перший клас

  У культурі практично будь-якого народу є речі, які яскраво відображають його особливу національну традицію. В Україні таким символом є вишиванка - своєрідний унікальний код українського етносу з зашифрованими оберегами, символами та знаками.  

День вишиванки - поки ще не офіційне і відносно нове народне свято, покликане сприянню єдності і культурного відродження всього багатонаціонального українського народу. Воно відзначається в третій четвер травня. У 2020 році День вишиванки припадає на 21 травня. Історія Дня вишиванки Свято було засноване в Чернівцях у 2006 році. Студенти Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича запропонували ідею акції “Всесвітній день вишиванки” і прийшли одного дня в українському традиційному одязі. Спочатку акцію підтримали кілька десятків студентів і викладачів університету, але в подальші роки свято вийшло на всеукраїнський рівень, до нього приєдналася українська діаспора по всьому світу, а також всі охочі підтримати Україну. День вишиванки 2020 / УНІАН Коли святкують День вишиванки

 День вишиванки в Україні немає фіксованої дати. Щороку святкування припадає на третій четвер травня. Колективи, родини змагаються за звання кращих у своїх вишиванках. Це патріотичне змагання розпочалось у 2014 році, коли вперше провели всеукраїнський фотоконкурс «Моя родина у вишиванці». До організаторів свята надсилали світлини не лише з міст і сіл України, а й з 8 країн світу: Канади, США, Італії, Німеччини, Франції, Росії, Румунії, Португалії. У день вишиванки в Україні вишитим строєм вбирають навіть пам’ятники. 

   Так, у 2016 році вишиті сорочки приміряли на себе скульптура Либіді та Засновникам Києва на Майдані Незалежності. Тематичним декором у вигляді стрічок з червоно-чорними візерунками, гуцульськими мотивами прикрашають автівки, будинки, домашніх улюбленців, валізи та сумки. День вишиванки в Україні / УНІАН Як відзначити День вишиванки Зробити сімейну фотосесію. Для цього заздалегідь замовте вишиванки для родини на сайті й підберіть локацію. Це може бути садок на дачі, музей під відкритим небом або просто прогулянка містом. Провести флешмоб. Наприклад, зняти коротке відео, у традиційному вбранні та викласти у соцмережі. Зустріти свято з родичами. Пара чи родина з дітками в одному сімейному образі викличе фурор серед знайомих, а ваші знімки точно прикрасять шпальти місцевих газет. 

Детальніше читайте на УНІАН: https://www.unian.ua/lite/holidays/koli-den-vishivanki-2020-den-vishivanki-data-istoriya-svyata-10996328.html

---

Я вишию сорочку

Я вишию сорочку кольорову
Й по білім світі гордо в ній піду.
У ній зустріну пору світанкову
І щастя світле я у ній знайду.
Я — українець! Дуже гордий з цього.
Несу у світ традиції свої
Для себе в Бога не прошу нічого,
Все в мене є: і гори, і гаї,
Поля родючі, повноводні ріки,
Озера сині, чисті небеса...
Я син землі від роду і навіки,
В краю, де поруч казка і краса.
Я — українець з щедрою душею,
На вишитому рушникові хліб несу.
Горджуся Україною своєю
І в серці бережу її красу,
Історію, традицію і пісню,
Й правдиве слово-думу Кобзаря...
То ж вишиванку я до серця тисну
І вірю, що зійде моя зоря.

---

Моя вишиванка

Я встану рано-вранці, на світанку,
Як спалахне на квіточці роса.
Вдягну найкращу в світі вишиванку
І оживе, засвітиться краса
В промінні сонця. І моя сорочка
У рунах, в квітах зразу оживе...
З чарівних квітів я сплету віночка
Й над світом щира пісня попливе.
Сорочка, що матуся вишивала,
Сердечко гріє, душу веселить.
Бо ж мама щастя-долю закликала.
Цей оберіг в житті нас захистить.

---

А я іду по світу в вишиванці

Встає над світом щире сонце вранці
І землю гріє променем ясним.
А я іду по світу в вишиванці.
Я — українець! І горджуся цим.
В нас обереги вишивають здавна.
Така традиція в народі прижилась.
Вона прадавня, вічна й дуже славна.
В культурі й до сьогодні збереглась.
Ані вікам, ні моді не здолати...
Вона в людському серці і в душі.
У ній любові, мрій, надій багато
І ти традиції забути не спіши.

---

Українська вишиванка

Вишиванка рідна, ну хіба не диво?
В ній ходити модно, стильно і красиво.
Це митецький витвір, це краса і казка,
В ній душі наснага, материнська ласка.
Кольори сплелися в ній в узори й квіти,
Щоб були щасливі і сміялись діти.
А веселі люди від краси раділи
І самі, звичайно, вишивати вміли
Червону калину, зелені листочки,
Щоб були щасливі доні і синочки.
Й рідні вишиванки їх оберігали
Від біди в дорозі діток захищали.
Щоб у вишиванках хлопчики мужніли,
Рідну Україну захистити вміли.
Вишиванка наша, ну хіба ж не диво?
В вишиванці завжди модно і красиво...

---

День вишиванки

День вишиванки. Це великий день,
Бо люди згадують сім’ю, родину.
Як шила мати і вела пісень,
Сорочку гарну вишивала сину.
Лягав собі узор на полотні,
А мати шила і думки вплітала.
Так долю вишивала день при дні,
Щоб добра доля сина не минала.
А як же вишивала рушники
І дарувала дітям на дорогу…
Щоб діти подолали всі шляхи
Й верталися до рідного порогу.
В тих вишиванках думи і пісні,
Про щастя мрії, туга за синами,
Тривога вічна, гарні дні ясні,
До Бога звернення — молитва мами.

---

 Сорочка-вишиванка

Сорочка-вишиванка! Модно й гарно!
Всі різні, двох однакових нема,
Як і людей знайти подібних марно,
Однакових нема, усе дарма.
Робота кожна індивідуальна,
Узор чи колір треба замінить.
Для сина він тепер уже сакральний,
Це оберіг, що завжди захистить.
Вкладає мати душу в вишиванку
І вся любов у хрестиках живе.
Буває, що й не ляже до світанку,
А за вікном он Місяць вже пливе
І заглядає в хату, заглядає…
Свій промінець, мов ниточку, дає.
А мати і часу не помічає,
Все вишиває й думає своє…

---

 Вдягни свою чудову вишиванку

А українська вишиванка — диво,

У ній народу код, його душі.

І кожному в ній зручно і красиво,

Вдягнути ж вишиванку поспіши.

І гордо йди у ній по цілім світі,

Та мовою своєю розмовляй!

І хай сміється сонечко в зеніті —

Ти рідного свого не забувай!

Бо в ньому все — ліс, гори і долина,

І річечка, й маленьке джерельце,

Твій рідний край, чарівна Україна,

І мати, й батько — пам’ятай про це!

І хліб на вишиванім рушникові,

І пісня, що до серця пролягла,

І краєвиди навкруги чудові,

І стежка, що у Всесвіт повела.

Вдягни свою чудову вишиванку,

Відчуй в ній ласку і душі тепло,

І чистий ранок в ніжному серпанку,

І те, як добре з мамою було.

друвати,
І вишиє на квіточці росу,
І створить диво, первозданну казку,
Їй усміхнеться сонечко в вікні,
Бо відіб’ється і любов, і ласка
У хрестиках на білім полотні.   

---

Я вишию сорочку

Я вишию сорочку кольорову
Й по білім світі гордо в ній піду.
У ній зустріну пору світанкову
І щастя світле я у ній знайду.
Я — українець! Дуже гордий з цього.
Несу у світ традиції свої
Для себе в Бога не прошу нічого,
Все в мене є: і гори, і гаї,
Поля родючі, повноводні ріки,
Озера сині, чисті небеса...
Я син землі від роду і навіки,
В краю, де поруч казка і краса.
Я — українець з щедрою душею,
На вишитому рушникові хліб несу.
Горджуся Україною своєю
І в серці бережу її красу,
Історію, традицію і пісню,
Й правдиве слово-думу Кобзаря...
То ж вишиванку я до серця тисну
І вірю, що зійде моя зоря.

---

Моя вишиванка

Я встану рано-вранці, на світанку,
Як спалахне на квіточці роса.
Вдягну найкращу в світі вишиванку
І оживе, засвітиться краса
В промінні сонця. І моя сорочка
У рунах, в квітах зразу оживе...
З чарівних квітів я сплету віночка
Й над світом щира пісня попливе.
Сорочка, що матуся вишивала,
Сердечко гріє, душу веселить.
Бо ж мама щастя-долю закликала.
Цей оберіг в житті нас захистить.

---

А я іду по світу в вишиванці

Встає над світом щире сонце вранці
І землю гріє променем ясним.
А я іду по світу в вишиванці.
Я — українець! І горджуся цим.
В нас обереги вишивають здавна.
Така традиція в народі прижилась.
Вона прадавня, вічна й дуже славна.
В культурі й до сьогодні збереглась.
Ані вікам, ні моді не здолати...
Вона в людському серці і в душі.
У ній любові, мрій, надій багато
І ти традиції забути не спіши.

---

Українська вишиванка

Вишиванка рідна, ну хіба не диво?
В ній ходити модно, стильно і красиво.
Це митецький витвір, це краса і казка,
В ній душі наснага, материнська ласка.
Кольори сплелися в ній в узори й квіти,
Щоб були щасливі і сміялись діти.
А веселі люди від краси раділи
І самі, звичайно, вишивати вміли
Червону калину, зелені листочки,
Щоб були щасливі доні і синочки.
Й рідні вишиванки їх оберігали
Від біди в дорозі діток захищали.
Щоб у вишиванках хлопчики мужніли,
Рідну Україну захистити вміли.
Вишиванка наша, ну хіба ж не диво?
В вишиванці завжди модно і красиво...

---

День вишиванки

День вишиванки. Це великий день,
Бо люди згадують сім’ю, родину.
Як шила мати і вела пісень,
Сорочку гарну вишивала сину.
Лягав собі узор на полотні,
А мати шила і думки вплітала.
Так долю вишивала день при дні,
Щоб добра доля сина не минала.
А як же вишивала рушники
І дарувала дітям на дорогу…
Щоб діти подолали всі шляхи
Й верталися до рідного порогу.
В тих вишиванках думи і пісні,
Про щастя мрії, туга за синами,
Тривога вічна, гарні дні ясні,
До Бога звернення — молитва мами.

---

 Сорочка-вишиванка

Сорочка-вишиванка! Модно й гарно!
Всі різні, двох однакових нема,
Як і людей знайти подібних марно,
Однакових нема, усе дарма.
Робота кожна індивідуальна,
Узор чи колір треба замінить.
Для сина він тепер уже сакральний,
Це оберіг, що завжди захистить.
Вкладає мати душу в вишиванку
І вся любов у хрестиках живе.
Буває, що й не ляже до світанку,
А за вікном он Місяць вже пливе
І заглядає в хату, заглядає…
Свій промінець, мов ниточку, дає.
А мати і часу не помічає,
Все вишиває й думає своє…

---

 Вдягни свою чудову вишиванку

А українська вишиванка — диво,
У ній народу код, його душі.
І кожному в ній зручно і красиво,
Вдягнути ж вишиванку поспіши.
І гордо йди у ній по цілім світі,
Та мовою своєю розмовляй!
І хай сміється сонечко в зеніті —
Ти рідного свого не забувай!
Бо в ньому все — ліс, гори і долина,
І річечка, й маленьке джерельце,
Твій рідний край, чарівна Україна,
І мати, й батько — пам’ятай про це!
І хліб на вишиванім рушникові,
І пісня, що до серця пролягла,
І краєвиди навкруги чудові,
І стежка, що у Всесвіт повела.
Вдягни свою чудову вишиванку,
Відчуй в ній ласку і душі тепло,
І чистий ранок в ніжному серпанку,
І те, як добре з мамою було.

---

друвати,
І вишиє на квіточці росу,
І створить диво, первозданну казку,
Їй усміхнеться сонечко в вікні,
Бо відіб’ється і любов, і ласка
У хрестиках на білім полотні.   

---

Я вишию сорочку

Я вишию сорочку кольорову
Й по білім світі гордо в ній піду.
У ній зустріну пору світанкову
І щастя світле я у ній знайду.
Я — українець! Дуже гордий з цього.
Несу у світ традиції свої
Для себе в Бога не прошу нічого,
Все в мене є: і гори, і гаї,
Поля родючі, повноводні ріки,
Озера сині, чисті небеса...
Я син землі від роду і навіки,
В краю, де поруч казка і краса.
Я — українець з щедрою душею,
На вишитому рушникові хліб несу.
Горджуся Україною своєю
І в серці бережу її красу,
Історію, традицію і пісню,
Й правдиве слово-думу Кобзаря...
То ж вишиванку я до серця тисну
І вірю, що зійде моя зоря.

---

Моя вишиванка

Я встану рано-вранці, на світанку,
Як спалахне на квіточці роса.
Вдягну найкращу в світі вишиванку
І оживе, засвітиться краса
В промінні сонця. І моя сорочка
У рунах, в квітах зразу оживе...
З чарівних квітів я сплету віночка
Й над світом щира пісня попливе.
Сорочка, що матуся вишивала,
Сердечко гріє, душу веселить.
Бо ж мама щастя-долю закликала.
Цей оберіг в житті нас захистить.

---

А я іду по світу в вишиванці

Встає над світом щире сонце вранці
І землю гріє променем ясним.
А я іду по світу в вишиванці.
Я — українець! І горджуся цим.
В нас обереги вишивають здавна.
Така традиція в народі прижилась.
Вона прадавня, вічна й дуже славна.
В культурі й до сьогодні збереглась.
Ані вікам, ні моді не здолати...
Вона в людському серці і в душі.
У ній любові, мрій, надій багато
І ти традиції забути не спіши.

---

Українська вишиванка

Вишиванка рідна, ну хіба не диво?
В ній ходити модно, стильно і красиво.
Це митецький витвір, це краса і казка,
В ній душі наснага, материнська ласка.
Кольори сплелися в ній в узори й квіти,
Щоб були щасливі і сміялись діти.
А веселі люди від краси раділи
І самі, звичайно, вишивати вміли
Червону калину, зелені листочки,
Щоб були щасливі доні і синочки.
Й рідні вишиванки їх оберігали
Від біди в дорозі діток захищали.
Щоб у вишиванках хлопчики мужніли,
Рідну Україну захистити вміли.
Вишиванка наша, ну хіба ж не диво?
В вишиванці завжди модно і красиво...

---

День вишиванки

День вишиванки. Це великий день,
Бо люди згадують сім’ю, родину.
Як шила мати і вела пісень,
Сорочку гарну вишивала сину.
Лягав собі узор на полотні,
А мати шила і думки вплітала.
Так долю вишивала день при дні,
Щоб добра доля сина не минала.
А як же вишивала рушники
І дарувала дітям на дорогу…
Щоб діти подолали всі шляхи
Й верталися до рідного порогу.
В тих вишиванках думи і пісні,
Про щастя мрії, туга за синами,
Тривога вічна, гарні дні ясні,
До Бога звернення — молитва мами.

---

 Сорочка-вишиванка

Сорочка-вишиванка! Модно й гарно!
Всі різні, двох однакових нема,
Як і людей знайти подібних марно,
Однакових нема, усе дарма.
Робота кожна індивідуальна,
Узор чи колір треба замінить.
Для сина він тепер уже сакральний,
Це оберіг, що завжди захистить.
Вкладає мати душу в вишиванку
І вся любов у хрестиках живе.
Буває, що й не ляже до світанку,
А за вікном он Місяць вже пливе
І заглядає в хату, заглядає…
Свій промінець, мов ниточку, дає.
А мати і часу не помічає,
Все вишиває й думає своє…  

---

 Вдягни свою чудову вишиванку

А українська вишиванка — диво,

У ній народу код, його душі.

І кожному в ній зручно і красиво,

Вдягнути ж вишиванку поспіши.

І гордо йди у ній по цілім світі,

Та мовою своєю розмовляй!

І хай сміється сонечко в зеніті —

Ти рідного свого не забувай!

Бо в ньому все — ліс, гори і долина,

І річечка, й маленьке джерельце,

Твій рідний край, чарівна Україна,

І мати, й батько — пам’ятай про це!

І хліб на вишиванім рушникові,

І пісня, що до серця пролягла,

І краєвиди навкруги чудові,

І стежка, що у Всесвіт повела.

Вдягни свою чудову вишиванку,

Відчуй в ній ласку і душі тепло,

І чистий ранок в ніжному серпанку,

І те, як добре з мамою було.

БАТЬКІВСЬКІ ЗБОРИ

    Стежиною батьківської мудрості

                             Тренінг для батьків

Шановні батьки! Я рада вітати вас сьогодні на наших батьківських зборах.  В такій теплій, доброзичливій атмосфері ми з вами і поговоримо про найважливіше в житті для людини – батьківську любов.

Родина, рід…Які слова святі!

Вони потрібні кожному в житті.

Бо всі ми з вами ніжні гілочки

На дереві, що вже стоїть віки.

Це дерево – наш славний родовід,

Це батько, мати, прадід твій і дід…

Сім’я для малої дитини – це Космос, де мама – Сонце, тато – Місяць, а численні родичі – планети. Саме тут вона черпає сили і енергію для життя, вчиться мудрості, набирається досвіду. В дитячому серці зароджуються, вкорінюються моральні почуття – любов до людей, милосердя, доброта, що є сутністю вихованої людини.

Мати і батько – головні природні вихователі дитини. Недарма в народі кажуть: «Яблучко від яблуні недалеко падає», «Яке дерево, такі й віти, які батьки, такі й діти», «Як не навчить батько – не навчить і дядько», «Від доброго дерева добрий пагінець відійде, од добрих батька й матері піде добра дитина».

Через сім’ю наші діти виходять у суспільство. У сім’ї їм вручають естафету досвіду поколінь, яку вони повинні нести далі, щоб передати її своїм дітям, а отже – майбутньому. Жоден виховний заклад не може дати дітям того, що дає нормальна сімейна атмосфера: спілкування дітей з батьком та матір’ю. Діти уподібнюються дорослим, копіюють їх, орієнтуються на їхню поведінку, як на взірець.

Кажуть, діти – дорогоцінність, а ще більша дорогоцінність їх виховати, так як сам процес виховання – безперервна робота серця, розуму і волі батьків. «Не думайте, що ви виховуєте дитину тільки тоді, коли з нею розмовляєте чи повчаєте, чи караєте її. Ви виховуєте її кожної миті свого життя, навіть тоді, коли вас немає вдома» говорив А.С. Макаренко.

Усі ми вважаємо себе люблячими батьками, і це природно. Ми дійсно любимо своїх дітей. Сьогодні ми з вами повинні усвідомити те, що ваша любов принесе дитині більше щастя, якщо вона буде постійно бачити і відчувати її.

«Наші діти – це наша старість. Правильне виховання – це наша щаслива старість, погане виховання – це наше майбутнє горе, це наші сльози, це наша провина перед іншими людьми, перед усією країною» .

Тест «Які ви батьки?»

       Визначте ті фрази, які Ви часто використовуєте

у спілкуванні з дітьми

1.  Скільки разів тобі повторювати?

2.  Порадь будь-ласка, як мені вчинити у даній ситуації?

3.  Не знаю, що б я без тебе робила?

4.  І в кого ти такий(а) удався(лася)?

5.  Які в тебе чудові друзі!

6.  Ну, на кого ти схожий(а)?

7.  Ти моя опора і помічник(ця)?

8.  Ну, що в тебе за друзі?!

9.  Який(а) ти в мене розумний(а)!

10.  А як ти вважаєш, сину(донько)?

11. У всіх діти як діти, а ти?!

12. Про що ти тільки думаєш?

13. Який(а) ти у мене кмітливий(а)?

Придатні для Вас відповіді обведіть кружечком. Проаналізуйте одержану інформацію.

Відповіді:          1, 2, 4, 6, 8, 9, 12 – 2 бали

                          3, 5, 7, 10, 11, 13 – 1 бал

Підрахуйте кількість одержаних балів. 

                                       Ключ до тесту

“Які Ви батьки”

7-8 балів

Ви живете з дитиною душа в душу. Вона щиро любить і поважає Вас. Ваші стосунки з дитиною благотворно впливають на становлення її особистості.

9-10 балів

Ви непослідовні у взаєминах з дитиною. Вона поважає Вас, хоча і не завжди з Вами відверта. На її розвиток впливають здебільшого випадкові обставини.

10-12 балів

Вам необхідно бути уважними у ставленні до дитини. Ви користуєтесь у неї авторитетом, але авторитет не замінить Вашої любові. Розвиток дитини залежить від випадку більшою мірою, ніж від Вас.

13-14 балів

Ви й самі відчуваєте, що дієте неправильно. Між Вами і дитиною існує недовіра. Поки не пізно, постарайтесь приділити дитині більше уваги, врахуйте її запити та інтереси.

   Сім’я…Що значить це – то кожен знає,

Хто зріс в сім’ї і хто її не має,

І як тут не приховуй, не таї,

Залежить наше щастя від сім’ї.

Кожна сім’я щаслива по – своєму…

Конкурс «Народна мудрість»

Важко переоцінити вплив сім’ї, родини на розвиток,

навчання і виховання дитини. Від народження дитини і до кінця свого життя батьки турбуються про долю дітей. Мати не тільки береже, а й навчає усьому: охайності, працьовитості… батько – захисник роду, годувальник сім’ї. Батькове слово – закон. Це було відомо здавна і знайшло своє відображення у крилатих фразах, афоризмах, у багатьох піснях, примовках, прислів’ях говориться про це. Пропонуємо вам взяти участь у конкурсі «Народна мудрість». Хто першим дає відповідь, отримує бал.

(«галявина з квітами» )

Необхідно продовжити прислів’я про схожість батьків і дітей.

Яке дерево, такі в нього й квіточки, які батьки… (такі їхні діточки)

Який корінь, такий і пагінець, які самі… (такі й сини)

Який кущ, така й калина, яка мати…(така й дитина)

Який дуб, такий й тин…(який батько, такий син)

Не навчив батько, не навчить…(і дядько)

Коли дитину не навчиш у пелюшках, то не навчиш… (і в подушках)

Коли тато каже «так», а мати – сяк, росте…(дитина, як будяк)

Що вчать удома діти, те знають і…(сусіди)

Умів дитя народити, умій…(і навчити)

Як під сонцем квітам…(так із матір’ю дітям)

Як мати рідненька, то й сорочка…(біленька)

На сонці тепло, а біля матері…(добре)

Про покарання і про те, як мати сприймає біди своїх дітей

Мати сильно махне…(та легенько вдарить)

Мати однією рукою б’є…(а другою гладить)

У дитини заболить пальчик, а в матері…(серце)

Як слід ставитися до батьків

Добрі діти – батькам вінець, а злі діти…(кінець)

Добрі діти доброго слова послухають, а лихі й…(дрючка не бояться)

Коло батька чемно вітаються, коло матері..(вклоняються)

Родина – основа зростання здорової дитини, це світ, в якому людина навчається жити. Саме родина вводить людину у світ стосунків з іншими, виконуючи функції, які в різний час і в різних народів оцінювалися по – різному.  Ставлення батьків до своєї дитини залежить від багатьох обставин: від культурних традицій власних родин, їх дитинства, від національних традицій родинного виховання, від індивідуальних особливостей батька й матері. У родині стосовно дитини створюються певні установки, які визначають емоційну атмосферу і стиль взаємин.

Вправа «Мух краще ловити на мед»

Пропоную учасникам розділитися на пари, стати обличчям

один до одного, одному члену пари затиснути руку в кулак і тримати кулак перед напарником. Повідомляю завдання: одному з кожної пари – якомога швидше розтулити кулак партнера.

Через 10 секунд зупиняємо вправу (більшість учасників намагалися змусити партнерів розтулити долоню силою, проте чим більшої сили вони докладали, тим більшим був опір. Чи застосував хто – небудь інший спосіб спонукати партнера розтулити долоню (наприклад, чемно попросити)? Як правило, комусь з учасників спало на думку використати цей найпростіший спосіб. З приводу цієї вправи  можна прийти до висновку:на корисність дій без примусу, за умов поваги до інших.

Пам’ятка

Становлення дитячої особистості

•     Коли дитину оточує критика вона звикає засуджувати.

•     Коли дитину оточує ворожість, вона звикає воювати.

•     Коли дитину оточують насмішки, вона стає сором'язливою.

•     Коли дитина живе з почуттям сорому, вона набуває комплексу провини.

•     Коли дитина живе в атмосфері толерантності, вона вчиться бути терпимою.

•     Коли дитина живе в атмосфері підтримки, вона вчиться бути впевненою в собі.

•     Коли дитину хвалять, вона вчиться цінувати інших.

•     Коли дитина живе в атмосфері чесності, вона вчиться бути справедливою.

•     Коли дитина живе в атмосфері безпеки, вона вчиться довіряти іншим.

•     Коли дитина живе в атмосфері схвалення, вона вчиться любити себе.

•     Коли дитина живе в атмосфері відкритості,  довіри, прийняття, доброзичливості, вона вчиться знаходити любов у цьому світі.

Історія для натхнення.

Батько повернувся додому з роботи.

- Тату, таточку, нарешті ти прийшов, - кинувся йому на шию син.

Але батько був настільки втомлений, що в нього не було сил обійняти свою дитину.

- Тату, подивися на вулиці вже так пізно і темно. Я так тебе чекав! Я хотів запитати у тебе . . .

- Питай . . . - сказав байдуже батько.

- Я хотів запитати, скільки ти заробляєш за одну годину на своїй роботі?

- Син, та ти егоїст! Як можна задавати такі питання? Це моя особиста справа.

- Тато, я ж не спав, я ж чекав тебе, щоб задати тобі це запитання. Скільки ти

заробляєш в годину?

- 50 . . . - відповів тато. - А тепер марш в ліжко!

Син подивився на нього великими блакитними очима і попросив:

- Тато, позич мені, будь ласка, 30. Я тебе дуже прошу. Це роздратувало батька, і він накричав на сина. Через деякий час батько подумав: «Я стільки часу проводжу на роботі, а син вперше

просить у мене гроші . . . Може йому дійсно щось потрібно» . Тоді він прийшов у дитячу і запитав:

- Сину, ти не спиш ще?

- Ні, тато, ще не сплю.

Батько присів біля сина на ліжку: - Вибач мене, я тут подумав, може тобі дійсно щось потрібно . . . Ось тримай, тут рівно 30.

- Таточку! Спасибі, тату!

Хлопчик узяв ці гроші і підняв подушку, де вже лежало кілька зім'ятих купюр. Потім він взяв усі гроші, полічив і подивився на батька.

Батько, побачивши, що в сина є гроші, розлютився:

- У тебе ж вже є гроші, а ти просиш у мене ще . . .

- Тато - перебив його син. - Я просив у тебе гроші, тому, що у мене не вистачало. А тепер тут рівно 50! Можна я куплю в тебе годину твого часу. Прийди, будь ласка, завтра раніше на годину і повечеряй з нами.

                           Притча про пташеня

Велике біле яйце лежало на траві, а усередині у нього билося маленьке серце.

Пташеня, яке повинне було ось-ось з'явитися на світ, знаходилося ще там, але вже відчувало незрозуміле занепокоєння. Шкаралупа, простора раніше, раптом стала тісною. Теплий будинок, який захищав від холоду, вітру і дощу, охороняй від косих поглядів і гострих кігтів, почав заважати. Пташеня раптом відчуло, що не може розпрямити крила і злетіти, не знає, що знаходиться за тонкою і міцною стінкою, хоча звуки і голоси, що доносилися звідти, він чув постійно.

- Я хочу побачити, що там, - подумало пташеня і торкнулося  крилом шкаралупу.

Вона залишилася неушкодженою, але невдоволено сказала:

- Що ти робиш, дурне пташеня? Навіщо залишати рідну домівку, яка виростила і виховала тебе? Навколишній світ суворий, він не буде піклуватися про тебе так, як дбаю я. Тобі самому доведеться шукати собі їжу і дах. Хоча, якщо хочеш, можеш зламати мене. Чи не тобі ж буде боляче.

Пташеня розгубилося: як же воно раніше не подумало про шкаралупу? Там, за стінкою, був невідомий світ, який кликав і вабив. Невідома сила вабила його туди, вабила так, що сидіти під замком було вже неможливо. Але шкаралупа ... Вона завжди охороняла його від небезпек і зігрівала.

- Який я невдячний, - подумало пташеня, - як я могло зважитися на таке?

І воно притихло, а потім сказало:

- Спробую жити, як раніше. Адже було ж мені раніше добре, тепло і затишно. А невідомий світ? Може бути, він дійсно холодний і колючий? І пташеня залишилося в шкаралупі.

Але занепокоєння чомусь не проходило, з кожним днем ​​пташеняті ставало все важче дихати.

 - Якщо я залишуся тут, то ніколи не навчуся літати, - раптом голосно сказало пташеня і відчуло  силу в крилах.

Воно подивився на шкаралупу і додало:

- Прости, але моє життя не повинне пройти тут. Ти допомогла мені вирости, але зараз я хочу побачити новий світ, жити в ньому і, звичайно, літати. А з труднощами, які зустрінуться на моєму шляху, я впораюся сам.

Шкаралупа мовчала. Нарешті вона сказала: ...

Психолог. Як видумаєте, що сказала шкаралупа?

- Ти маєш рацію, моє пташеня. Через велику любов до тебе я навіть не помітила, як ти виросло і зміцніло. Лети ж, і нехай удача буде з тобою!

Пташеня розколов дзьобом шкаралупу і вийшов в незнайомий, дивовижний, таємничий і такий бажаний світ.

1.       Про що ця притча?

2.       Чи є зміст у тому, що пташеня розбило шкарлупу і вийшло в незнайомий світ?

3.       Що б трапилося, якби пташеня залишилося в шкарлупі?

4.       Чого вчить нас ця притча?

     Звідси виходить ще одне правило:

- Дати можливість дитині пізнавати світ самостійно!

1. Дорогі батьки, пам’ятайте, що ви самі запросили нас до своєї родини. Коли – небудь ми залишимо батьківську оселю, але до того часу навчіть нас, будь ласка, мистецтва бути людиною.

 2. Ми бачимо світ інакше, ніж ви. Просимо вас, поясніть нам: що? коли? і чому? кожен із нас має робити.

 3. Наші ручки ще маленькі. Не очікуйте від нас досконалості, коли ми застилаємо ліжко, малюємо, розфарбовуємо або кидаємо м’яча.

4. Дайте нам трохи самостійності, дозвольте робити помилки, щоб ми на них училися. Тоді ми зможемо самостійно приймати рішення у дорослому житті.

5. Ми вчимося у вас усього: слів, інтонацій, голосу, манер. Ваші слова, почуття і вчинки повертатимуться до вас через нас. Тому навчіть нас, будь ласка, кращого. Пам’ятайте, що ми разом не випадково: ми маємо допомагати одне одному.

 6. Ми хочемо відчувати вашу любов, хочемо, щоб ви частіше брали нас на руки, пригортали, цілували. Але будьте обережні, щоб ваша любов не перетворилася на милиці, які заважатимуть нам робити самостійні кроки.

7. Любі мої, ми вас дуже – дуже любимо! Покажіть нам, що ви також нас любите!

8. Любіть дитину. Знаходьте радість у спілкуванні з нею. Частіше пригортайте, цілуйте, обіймайте. Дайте їй місце в сім'ї.

9. Розмовляйте з дитиною, цікавтеся справами і проблемами. Нехай не буде жодного дня без прочитаної разом книжки.

 10.Дозволяйте дитині малювати, розфарбовувати, вирізати, ліпити, наклеювати.

11.Не виховуйте з дитини лише споживача, нехай вона буде рівноправним членом вашої сім'ї зі своїми правами і обов’язками.

Перегляд відео «Бережіть своїх дітей»https://www.youtube.com/watch?v=-PyaLomft0k

Вправа «Аплодисменти»

 Ми з вами добре попрацювали. І на завершення я

пропоную уявити на одній долоні посмішку, на іншій – радість. А щоб вони не втекли від нас, їх треба міцно – міцно поєднати в аплодисменти. 

https://www.youtube.com/watch?v=4CFuByjNT8I (Соціальний ролик "Діти- дзеркало своїх батьків).

Літо - радісна пора! Любить літо дітвора

Щороку в перший день літа відзначається Міжнародний день захисту дітей. Сім'я і дитина - це споконвічні цінності, які сповідує український народ, будуючи свою державність та розвиваючи власну культуру.

Турбота про дітей, усвідомлення пріоритетності їх інтересів над інтересами дорослих мають стати філософією нашого життя.

Бажаю миру і злагоди кожній дитині, кожній родині, усій Україні! Наснаги і мудрості батькам, педагогам, дорослим, серця яких сповнені любові до дітей.

Міжнародний день захисту дітей відзначається щорічно більш ніж у 30 країнах світу. Діти – це наше майбутнє, а значить майбутнє нашої держави. Саме сьогодні, ми повинні зігріти теплом і любов'ю кожне дитяче серця, щоб наші сини і дочки знали, що ми їх дуже любимо і хочемо їм радісного й безхмарного дитинства! Дуже хочеться, щоб діти в усьому світі, щохвилини, щодня були радісними і щасливими дітьми і відчували мамине тепло, ласку і батьківське міцне плече. Адже дитинство – це чудова пора сподівань та здійснення мрій.

Дитинство – найщасливіший час для багатьох з нас, ми завжди з теплими почуттями згадуємо роки нашої молодості й дитинства, так давайте ж робити всі зусилля, щоб наші діти, діти нашого часу могли з посмішкою через кілька років згадувати ті роки, коли вони були маленькими, коли вони росли, і входили в доросле життя. Вони надихають, спонукають до нових досягнень, повертають віру в життя.

Бажаю вам, дорогі діти, вашим батькам та рідним міцного здоров’я, щастя, добра та сімейного затишку. Нехай усі мрії і задуми завжди збуваються!

***

Побажання для дітей

Насильство в сім'ї. Його прояви, наслідки, захист та профілактика.

На жаль, в нашому суспільстві переважає думка, що проблеми жорстокого поводження із членами сім'ї є внутрішньою проблемою цієї сім'ї і не потребує втручання суспільства, а тим більше держави. Але саме право на захист від насильства над особою, особливо в сім'ї, є одним із найголовніших прав громадян та дітей зокрема.

Ще недавно в нашому суспільстві вважалося неприйнятним говорити відверто про насильство в сім'ї. Проте ця форма насильства існує давно і зустрічається досить часто: вона розповсюджена серед людей різних національностей, різного фінансового та соціального статусу, в сім'ях віруючих та атеїстів. Більше того, таке насильство ніяк не можна пояснити економічною нестабільністю, оскільки воно наявне й у відсталих, і в економічно розвинутих країнах.

Насильство дуже часто присутнє в нашому житті і ми відіграємо в ньому певну роль. Залежно від ситуації ми є свідками, жертвами або ж кривдниками. Трагічність ситуації в тому, що свідки чи жертви насильницької діяльності переносять модель кривдницької поведінки у власне життя та продовжують чинити насильство. Власне створюється коло насильства: жертви стають кривдниками.

Найчастіше насильство проявляється в сім'ї. Це реальна дія чи погроза фізичної, сексуальної, психологічної або економічної образи та насильство з боку однієї особи щодо іншої, з якою вона має чи мала інтимні або інші значущі стосунки.

 Витоки насильства в сім'ї закладено у звичаях суспільства, в системі норм і правил, які передбачають для чоловіків, жінок та дітей різну визначену поведінку: активну та агресивну для чоловіків, поступливу для жінок і покірну для дітей. Значною мірою така поведінка є наслідком традиційного виховання, за якого агресивна поведінка чоловіків розглядається як єдиний та прийнятний спосіб вирішення проблем. Хлопчиків навчають бути напористими у досягненні своє мети, тоді як дівчаток вчать терпіти й пристосовуватися. Результатом такого впливу сім'ї та оточення є нинішня сумна картина насильства над жінками в нашій країні. Крім того, воно може здійснюватися й над іншими членами сім'ї,особливо над дітьми.

Насильство в сім'ї дуже впливає на життя дітей і підлітків. Третина дітей в Україні щороку спостерігають акти насильства в сім"і. Діти, матері яких зазнали знущань, у шість разів частіше намагаються покінчити життя самогубством, 50% з них схильні до зловживань наркотиками та алкоголем.

Двадцять відсотків студентів вищих навчальних закладів втягнуті у насильницькі стосунки, причому 66% розповідають про це другові, 26% - батькам, 25% - нікому не розповідають.

Часто насильство виявляється як комбінація фізичної, сексуальної та/або емоційної образи.

Щоб визначити ступінь насильницьких дій, досить з'ясувати такі випадки насильства:

Фізичне насильство: хтось дитину штовхає, завдає болю ляпасами, стусанами, ударами кулаків; жбурляє предмети, загрожує зброєю або завдає ран; фізично перешкоджає при спробі вийти з дому; закриває ззовні дитину в помешканні; залишає одну в небезпечних місцях; відмовляється допомогти, коли дитина хвора; перешкоджає при спробі звернутися за медичною допомогою; не дає заснути вночі; відмовляється купувати продукти харчування та інші необхідні для дитини товари; псує її майно; ображає батьків, молодших братів та сестер; загрожує заподіяти шкоду родичам або друзям.

Сексуальне насильство: поводяться з дитиною як з сексуальним об'єктом; змушують роздягатися проти її волі; змушують вступати в статевий акт проти волі дитини, ґвалтують її; здійснюють статевий акт з особливою жорстокістю; змушують вступати у статевий акт після побоїв; змушують дивитися і/або повторювати порнографічні дії. За статистикою, одна третина підлітків зазнає насилля в інтимних стосунках.

Емоційна образа: постійно дитину принижують, кричать на неї та/або кривдять (наприклад, говорять, що вона занадто товста, худа, дурна і т.д.); ігнорують почуття дитини; висміюють її переконання; забороняють виходити на вулицю, гратися з однолітками; маніпулюють нею, використовуючи при цьому неправду й незгоду; кривдять її родичів і друзів або проганяють їх; критикують її, висміюють.

Економічне насилля: економічні утиски (не давати грошей, машину, кредитні картки для зняття грошей з рахунку жертви та витрата їх на себе; використання правової системи проти жертви).

Найнебезпечніше те, що насильство дає дуже серйозні негативні соціальні наслідки. Воно породжує терор, безладдя; відчуття відсутності допомоги, невпевненості, безнадійності або безсилля; відчуття провини; відчуття придушення волі; примари; відсутність самоповаги; настирливі спогади; напади страхів, депресію; фобії, смуток; роздуми про самогубство; самозвинувачення; втрату довіри; сумніви щодо віри в щось; наркотичну/алкогольну залежність; жагу помсти.

Наслідки домашнього насильства для дітей:

Діти з сімей, у яких практикується насильство, відчувають постійний психологічний дискомфорт, для них це справжня трагедія.

Існує ряд спільних ознак, що характеризують переживання та поведінку більшості таких дітей.

Страхи. Діти з сімей, де практикується насильство, переживають відчуття страху. Цей страх може проявлятися різним чином: від занурення в себе та пасивності до насильницької поведінки.

Зовнішні прояви поведінки. Мала дитина не може знати, коли відбудеться наступний спалах насильства, де та наскільки сильним він буде. В результаті, вразливість та відсутність контролю над ситуацією призводять до проявів впертості у поведінці, відмови розмовляти та агресивних вчинків.

Нездатність виразити почуття вербальне. Спостерігаючи за практикою насильства в сім'ї, діти доходять висновку, що насильство - це спосіб, яким дорослі вирішують свої конфлікти та наболілі проблеми. Оскільки ніхто не показав цим дітям, як слід говорити про їхні почуття, думки, вони часто не знають, що переживають або відчувають, і як можна виразити свої емоції та почуття у вербальній формі.

Насильство над дітьми можна класифікувати також за такими ознаками:

- у залежності від стратегії кривдника – явне та приховане (непряме);

- за часом: те, що відбувається зараз, і те, що трапилося в минулому;

- за тривалістю: одноразове або багаторазове, що триває роками;

- за місцем та оточенням: вдома - з боку родичів; у школі – збоку педагогів або дітей; на вулиці – з боку дітей або незнайомих дорослих.

Жорстоке поводження з дітьми, нехтування їхніми інтересами не лише завдає непоправної шкоди їх фізичному здоров'ю, але й тягне за собою важкі психічні та соціальні наслідки. У більшості дітей - жертв насильства - з'являються серйозні відхилення в психічному, фізичному розвитку, в емоційній сфері.

 

Можна виділити наступні типи жорстокого поводження з дітьми, які можна виділити на основі досвіду роботи з сім‘ями та безпосередньо з дітьми:

·жорстокі фізичні покарання, фізичні знущання, побиття:

побиття;

штовхання;

спроби задушити;

викручування рук та ін.;

·дитина є свідком знущань над іншими членами сім‘ї:

батько б‘є чи ґвалтує матір у присутності дітей;

погану” дитину фізично карають у присутності “хорошої” дитини;

 дитина є свідком фізичних знущань над іншою людиною, що не є членом її родини та ін.;

·сексуальне насильство, інцест:

гвалтування;

нав‘язування сексуальних стосунків;

сексуальні дотики/поцілунки;

інцест (кровозмішення) ;

показ порнографії;

залучення дитини до виготовленні порнографічного продукту та ін.;

·використання привілеїв дорослих:

поводження з дітьми як з рабами чи слугами;

покарання, поводження, як з підлеглими;

поводження як зі своєю власністю;

відмова повідомляти про рішення, що стосуються відвідин та опікунства;

·залякування:

використовування свого росту, розмірів та сили;

навіювання страху за допомогою розповідей, дій, тестів, поглядів;

крики, стресогенна поведінка;

жорстокість щодо інших істот;

·погрози:

кинути дитину;

самогубства;

заподіяти фізичної шкоди;

заподіяти шкоду іншим людям, тваринам, рослинам...;

розлюбити дитину;

силами зла, що покарають дитину та ін.;

·використання громадських установ:

загроза покарання Богом, судом, міліцією, школою, спецшколою,притулком, родичами та психіатричною лікарнею;

·ізоляція:

контролювання доступу дитини до інших людей: бабці/дідуся, однолітків, братів/сестер, батька/матері, інших людей;

контролювання перебування дитини у помешканні, заборона виходити з дому;

контролювання спілкування дитини з друзями, аж до перешкоджання спілкування за допомогою Інтернету;

закривання дитини у коморі, сараї чи туалеті, чи у будь-якому закритому приміщенні вдома, в школі...;

обмеження спілкування з дитиною, аж до повного ігнорування у спілкуванні;

·емоційне насильство:

приниження;

використання скарг;

використання дітей в якості довірених осіб;

крики;

непослідовність;

присоромлення дитини;

використання дітей у конфліктах між батьками;

“торгівельна” поведінка одного з батьків щодо любові до дитини;

·економічне насильство:

незадоволення основних потреб дитини;

відмова чи зволікання у виплаті аліментів;

занижений розмір державної допомоги одиноким матерям та багатодітним сім‘ям;

повна відмова дитині в грошах;

контролювання дитини за допомогою грошей;

протрачання сімейних грошей;

відмова дитині у підтримці;

використовування дитини як засобу торгу при розлученні;

нав‘язування дитині економічно обмеженого способу проживання без існуючої для цього необхідності; примушування дитини важко працювати.

Жорстоке поводження з дітьми в подальшому формує з них соціально-дезадаптованих людей, не здатних створювати повноцінну сім'ю, бути гарними батьками, а також є поштовхом до відтворення жорстокості по відношенню до власних дітей.

Отже, дитина потребує соціально-правового захисту.

Про соціальний захист дитини можна говорити у двох аспектах. У широкому розумінні соціальний захист передбачає гарантію основних прав, зафіксованих у Конвенції ООН про права дитини. У вузькому розумінні це означає створення умов для вільного розвитку духовних та фізичних сил дитини, пробудження її активності. Соціальна захищеність не має вікових рамок. Але чим менше дитина, тим більше вона потребує захисту!

Як же захистити дитину? Що можна зробити, щоб запобігти жорстокому поводженню з дітьми та насильству в сім'ї? Хто повинен зупинити цикл знущань?

Це можуть і повинні зробити матір та батько! Якщо кривдником є батько, то лише жінка може захистити своїх дітей і себе саму. Якщо кривдником є жінка, то батько може перервати насильницькі стосунки і захистити дітей.

 

                                                                 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                Спілкування в родині

 

 

З перших днів появи дитини на світ сім'я покликана готувати її до життя та практичної діяльності, в домашніх умовах забезпечити розумну організацію її життя, допомогти засвоїти позитивний досвід старших поколінь, набути власного досвіду поведінки й діяльності. Характер дитини формується під впливом не слів батьків, а швидше, їх особистого прикладу. Проте, спілкуватися з дитиною все-таки потрібно. Але на жаль, не всі батьки вміють це робити. Коли розмова з сином або дочкою обмежується повчаннями і лекціями з питань моралі, необгрунтованими заборонами і незрозумілими причіпками, користь від такого виховання не просто дорівнює нулю, а прагне до від'ємного значення. Далеко не всі батьки вміють правильно розмовляти з дітьми і допускають безліч помилок у спілкуванні,самі того не усвідомлюючи. Як спілкуватися з дитиною правильно?

 

Правила і секрети спілкування з дітьми

Дитина з дитинства відчуває потребу в спілкуванні. Маленький чоловічок, прислухаючись до розмов в будинку, запам'ятовує слова, переймає інтонації, манеру вираження почуттів. Саме так формується культура мови. Дитина в майбутньому заговорить саме так, як навчили його батьки. Навчили на особистому прикладі. Другий аспект спілкування з дитиною - комунікативний і виховний. Батьки передають дітям важливу інформацію, прагнуть навчити їх чогось, встановлюють душевний контакт. Два аспекти спілкування невіддільні одне від одного. Не варто забувати, що поряд зі словами і фразами, які батьки використовують в мові, велике значення мають тон і інтонація. Необхідно враховувати і вік дитини та її індивідуальні особливості, специфіку конкретної розмови.

 

Розуміння - мета розмови з дитиною

Звичайно ж, ваша мета - не сліпе підкорення, а взаєморозуміння. Щоб встановити емоційний контакт з дитиною, візьміть на озброєння два простих принципу спілкування.
Розмова «на рівних». Ні в якому разі не робіть з дитини покірливого виконавця всіх ваших вимог. Пам'ятайте: бесіда повинна протікати на рівних. Навіть новонароджений - це вже особистість, а 7 – 8 річна дитина тим більше! Вам, як дорослій і більш досвідченій людині, звичайно, доведеться направляти діалог в потрібне русло. Зверніть увагу: тільки діалог. Дитина повинна відповідати вам, висловлювати свою точку зору, і вона не зобов'язана збігатися з вашою. Багато батьків не дають дитині слово проти мовити. «Не можна перемовлятися з дорослими!» - Закликають вони. Але тільки поважаючи дитину можна розраховувати на повагу з його боку. Слідкуйте за тим, як реагує дитина на ваші слова, міняйте своє мовлення залежно від ситуації. Якщо ви не будете говорити з дитиною на рівних, ризикуєте зробити розмову безплідним, викликати досаду у дитини і гнів у себе особисто.

Підкріплення слів особистим прикладом
 Діти вловлюють невідповідність між словом і ділом дуже швидко. Якщо мамі, скажімо, дзвонять з роботи, а вона просить бабусю сказати, що її немає вдома, які висновки зробить дитина? Правильно, що обманювати недобре, але іноді можна. А якщо батьки говорять, що люблять дитину, але при цьому постійно кричать на нього? Коли слова дорослого розходяться з ділом, дитина може рахувати це керівництвом до своїх подальших дій. З будь-яких двох варіантів він вибере не правильний, а той, який вважатиме вигідним для себе.

Тому все, що ви говорите, підтверджуйте справою. А якщо щось пообіцяли дитині, стримайте слово, чого б вам це не коштувало.

 

Емоції при спілкуванні з підростаючим поколінням

Любов батьків життєво необхідна кожній дитині. Слова, сказані без любові,звичайно, змусять дитини коритися, але можуть назавжди поселити в його душі відчуження, ворожість по відношенню до батька чи матері, бажання будь-що  протистояти їх заборонам. Якщо не хочете зруйнувати близькі стосунки між вами і дитиною, ніколи не починайте розмову, коли ви роздратовані, навіть якщо причини вашого роздратування серйозні і дитина зіграла в цьому не останню роль. Намагайтеся уникати і байдужого тону. Дитина може сприйняти його як байдужість до його бажань, потреб, почуттів. У малюка може виникнути думка, що він не потрібен. Тому беріть себе в руки і починайте розмову з ласкавого звернення.«Я тобі зараз влаштую!» - Цю фразу часто можна почути від роздратованих батьків, і вона сама неправильна.

 

Невербальні елементи спілкування

Позитивні емоції при спілкуванні допоможуть встановити хороші відносини з дитиною. Тактильні відчуття не менш важливі. Багато батьків підлітків не знають, як спілкуватися зі своєю дитиною, кажуть, що не знаходять з ним спільної мови. Почати потрібно з встановлення зорового контакту і дотиків. Доторкніться до руки дитини, а своєму обличчю при цьому надайте спокійний вираз і постарайтеся посміхнутися, навіть якщо ви роздратовані. Але все це має йти від щирого серця. Діти тонко відчувають награність і фальш. Якщо вас чекає серйозний і довгий розмова з дитиною, спочатку потрібно усунути все, що може відвернути вас. Закінчіть всі свої домашні справи, вимкніть телевізор або комп'ютер. Так ви обидва зможете сконцентруватися на предметі розмови, і ваш діалог буде продуктивним. Не варто говорити про серйозні речі як би «між іншим». Помітивши ваші приготування, дитина перейметься вашим настроєм і відповідально поставиться до майбутнього розмови.

 

Прохання і накази в розмові з дитиною

У спілкуванні з будь-якою людиною завжди краще не накази, а прохання, а якщо мова йде про розмову з дитиною, тим більше. Накази підкреслюють нерівність двох співрозмовників, а ми ж пам'ятаємо правило номер один: спілкуйся з дитиною на рівних. А головне завдання виховання полягає не в тому, щоб дитина підкориласяся вашій волі, а в тому, щоб він сам зрозумів і осмислив необхідність даної міри, прийняв на себе відповідальність за виконання поставленого завдання.

Порада батькам: прохання та накази формулюйте в позитивній формі, намагайтеся не використовувати частку НЕ. Часто можна почути: «Поки НЕ зробиш уроки / НЕ прибереш в кімнаті / НЕ помиєш посуд, гуляти НЕ підеш». Набагато краще сказати так: «Як тільки зробиш уроки, можеш піти гуляти». Вимагати потрібно так, щоб у дитини виникло почуття відповідальності.

 

Що дійсно допоможе переконати
Діти,особливо молодші школярі, зовсім не сприймають нудних умовлянь. Але в деяких ситуаціях без них не обійтися. Як бути? Потрібно намагатися викласти «занудні» доведення у більш «живий» формі. Постарайтеся цікаво викладати свої думки. На допомогу приходять ігри або притчі, а може бути розповідь про ваше власне дитинство, коли з вами сталася аналогічна ситуація. Завжди будьте щирі, спілкуючись з дитиною. Він повинен відчувати: те, що ви говорите, важливо для вас обох. Намагайтеся бути небагатослівними. Увага дитини переключається на інші речі вже через кілька хвилин.
Говоріть переконливо і ясно, без підтекстів і натяків. Не використовуйте в своїй промові слова,значення яких дитина може не знати. Абстрактне мислення ще недостатньо розвинене у дітей, і якщо вже ви надаєте дитині будь абстрактні ідеї, проілюструйте їх на конкретних прикладах.

Рекомендації та відповіді на запитання

Багато батьків вважають своїм обов'язком радити дітям що - небудь. Адже вони старші, досвідченіші, розумніші, та й взагалі, Поради даються виключно з благими намірами. Ми хочемо вберегти дітей від можливих помилок, тих, які самі робили в дитинстві і в молодості. Психологи не радять поспішати з порадами з приводу, а вже тим більше, без приводу. У цьому випадку корисні поради можуть загубитися в загальній масі моралей. Слід обмежуватися тільки актуальними в даний момент порадами. При цьому прямолінійні повчання і готові рішення не давайте. Ідеальний варіант - коли дитина сама прийде до потрібного висновку, відштовхнувшись від ваших слів.

Що стосується питань, ні в якому разі не ігноруйте їх, якими б безглуздими і непотрібними вони вам не здавалися. Якщо дитина ставить запитання, значить, це для нього важливо. Навіть якщо дитячі «чому» і «як» дратують втомлених батьків, відмовлятися від дитячих питань не можна. Не мовчіть і не відповідайте питанням на питання, а вже тим більше не вигадуйте на ходу небилиці. Відповідайте чітко і однозначно, без натяків.

 

  Краще хвалити

За будь-який успіх, навіть незначний дитину потрібно хвалити. Але увага: мова йде про заслужену похвалу. Не варто хвалити дитину, якщо він того не заслужив. Що стосується покарань, без них у виховному процесі, на жаль, не обійтися.Але не висловлюйте в грубій формі попередження і погрози, робіть зауваження стриманим і рівним тоном, намагайтеся придушити в собі гнів і роздратування.

Пред'являючи своїй дитині обвинувачення, не констатуйте факт, а докладно поясніть дитині, чому вона винна. Важливо, щоб дитина зрозуміла, що ваше засудження відноситься до її вчинку, а не до неї самої. Вона повинна знати, що, незважаючи на невдоволення, ви продовжуєте любити і цінувати її. Тільки в такому випадку покарання буде виховною, а не каральною мірою. І карати дитину краще, не роблячи йому погане, а позбавляючи чогось хорошого. Наприклад, походу в кафе з родиною у вихідний. Або обмеживши перегляд мультиків і гру на комп'ютері на певний час.

 

Культура мови в розмові з дитиною

Суперечки, як відомо, бувають різні. Якщо це спільний пошук оптимального рішення, то такі суперечки тільки вітаються. Але якщо суперечка - це маніакальне прагнення кого-небудь з учасників у що б то не стало наполягти на своєму, їх слід уникати. Буває, що дорослі «зациклюються» на якому-небудь пункті, не маючи на те підстав. Це, як правило, накази: «Ти туди не підеш!» Або «Ти не зробиш цього, тому що я так сказала!». І ніяких пояснень. Це самодурство або каприз дорослої людини. А діти знають, що капризам потурати не можна (ви ж не потурали їх примхам!), А тому все одно зроблять так, як вважатимуть за потрібне. А хіба це мета виховання?

Культура мови - теж важливий момент. Адже дитина, коли подорослішає, буде говорити так само, як ви говорили з ним. Безумовно, його мова збагатиться новими словами, але основа не поміняється. Це розмова родом з дитинства. Звичайно, ви хочете, щоб мова сина чи доньки була грамотною, виразною, образною. Тому стежте за своєю мовою і робіть все можливе, щоб ізолювати малюка від несприятливого мовного середовища. Звичайно, повна ізоляція в нашому суспільстві неможлива,тому потрібно виробити в дитини своєрідний імунітет: так, ці слова ти чуєш, але це не означає, що їх потрібно повторювати, оскільки це нехороші, некультурні слова. Книги - незамінний ваш союзник у розвитку культури мовлення вашого чада. Читайте їх разом з дитиною, благо хорошої дитячої літератури у нас предостатньо. І звичайно, обговорюйте їх разом. Навіть якщо ви втомилися. Нехай читання стане для вас щовечірнім ритуалом. Не відмовляйтеся, намагайтеся знаходити час. Адже дитина виросте. Зносить свою дитячу піжаму і вуличні кросівки. І ставши дорослим, вже точно не попросить почитати або заспівати. Дитина - це свято, яке поки що з вами. Успіхів вам у спілкуванні з сином чи донечкою.

ТОП-10 цікавих фактів про українську мову

З цієї нагоди свята портал "Стожари" оприлюднив цікаві факти про українську мову від волонтерського руху "Мова — ДНК нації".

1. Сучасна українська мова має близько 256 тисяч слів.
2. За лексичним запасом найближчою до української мови є білоруська — 84% спільної лексики. Далі йдуть польська і сербська (70% і 68% відповідно), потім — російська (62%). "До речі, якщо порівнювати фонетику й граматику, то українська має від 22 до 29 спільних рис з білоруською, чеською, словацькою й польською мовами, а з російською тільки 11", — кажуть експерти.
3. В українській мові, на відміну від решти східнослов'янських мов, іменник має 7 відмінків, один з яких — кличний.
4. У 448 році візантійський історик Пріск Панійський під час перебування в таборі гунського володаря Аттіли на території сучасної України, записав слова "мед" і "страва". Це була перша згадка українських слів.
5. Українську мову в різні історичні періоди називали по-різному: про́ста, руська, русинська, козацька тощо. Історично найуживанішою назвою української до середини XIX століття була назва "руська мова".
6. В українській мові найбільша кількість слів починається на літеру "П".
7. Найменш уживаною літерою українського алфавіту є літера "Ф".
8. Українська мова багата на синоніми. Наприклад, слово "горизонт" має 12 синонімів: обрій, небозвід, небосхил, крайнебо, круговид, кругозір, кругогляд, виднокруг, видноколо, виднокрай, небокрай, овид.
9. Назви всіх дитинчат тварин є іменниками середнього роду: теля, котеня, жабеня.
10. Українська мова має велику кількість зменшувальних форм. Навіть слово "вороги" може звучати як"вороженьки".

Що відомо

• У 2021 році до мовного омбудсмана Тараса Креміня звернулося 605 громадян зі скаргами на порушення мовного законодавства.
• Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь заявив, що з 1 січня 2025 року українська стане обов’язковою мовою зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО).
• Кремінь також заявив, що накладати штрафи на представників сфери обслуговування за відмову спілкуватися з клієнтами українською мовою будуть з 16 липня 2022 року.

 

 

ВІРШІ-ПРИВІТАННЯ ДЛЯ МАМИ НА 8 БЕРЕЗНЯ

***

Мила мамочко моя!
Привітаю тебе я!
І тобі в жіноче свято
Побажаю так багато:
Будь здорова та щаслива,
Будь весела та красива,
Будь як квітка весняна –
Ти така у нас одна!

***

Спасибі, мамо, за те, що ти живеш,
Нас любиш, жалієш і бережеш.
Ти – наша єдина у світі розрада,
Ти – наша любов, наше щастя й порада.
Хай береже тебе доля від тяжкої недуги,
Від злої обмови, від нещирого друга.
Хай дарує Господь, як святеє причастя –
Здоров'я і силу, довголіття і щастя.
Щоб змогло все задумане в тебе звершитись...
Заради цього варто було народитись!
З 8 березня, кохана!

ВІТАННЯ НА 8 БЕРЕЗНЯ ДЛЯ БАБУСІ

***

Люба бабусю, тебе я вітаю,
Радості, щастя, здоров'я бажаю!
Хай тобі сонечко світить яскраво,
Квіти буяють і стеляться трави.
Бажаю тобі я сто років прожити,
Нехай тебе люблять онуки і діти.
Нехай тебе старість не квапить, минає
І серце твоє хай нещастя не крає.
Живи ти ще довго на світі оцім –
На радість онукам і дітям своїм.

***

Наша бабусю, найкраща у світі,
Бажаємо щастя, даруємо квіти.
Щоб сонце і зорі плекали тепло
І щоб завжди здоров'я у тебе було.
Щоб смутку не знала, ми просимо долі,
Добра тобі й радості, рідна, доволі...

Україна - космічна держава

Наша країна відома знахідками, розробками та вченими, завдяки яким людство вивчає та відвідує Космос. Зокрема:

• Перший у світі реактивний літальний апарат розробив 27-річний винахідник і революціонер Микола Кибальчич в 1881 році. Пристрій для реактивних польотів Кибальчич розробив в останні дні свого життя. Ескіз космічного корабля він видряпав уламком ґудзика на стіні тюремного каземату, куди потрапив за розробку бомби для замаху на царя. Винахідника стратили 3 квітня 1881 року, а разом з ним в архівах було поховано папери з розробленим проектом.
• Запуск першого штучного супутника Землі відбувся завдяки вченому Сергію Корольову — українцю, що став першим головним конструктором ракетно-космічних систем в Радянському Союзі. Крім того, під його керівництвом було запущено першу міжконтинентальну балістичну ракету, а також відбувся перший політ людини в космос та вихід людини у відкритий космос.
• А американський пілотований корабель потрапив на Місяць саме за розрахунками полтавського вченого Юрія Кондратюка. Шлях до супутника Землі американці називають «Трасою Кондратюка».

2. «Цікаві факти про планети Сонячної системи»

Україномовний канал «Янко Гортало» представляє навчальне відео, в якому розповідається доступною мовою про ознаки кожної з 8 планет. Так, дитина дізнається, що:

• Меркурій — найшвидший;
• Венера — найгарячіша (середня температура її поверхні становить +462°C);
• Земля — наш дім, і її часто називають «блакитною планетою» (чому так — дізнаєтеся, переглядаючи ролик);
• Марс — досліджують марсоходи;
• Юпітер — найбільший;
• Сатурн — має найяскравіші кільця;
• Уран — найбільш холодний (середня температура на поверхні планети складає 212°С);
• Нептун — найвіддаленіший.

Відзначимо, що з 2006 року Плутон перестав вважатися дев’ятою планетою Сонячної системи. 24 серпня 2006 року Міжнародний астрономічний союз (МАС) вперше дав визначення терміну «планета», і Плутон не потрапив під це визначення, адже на його орбіті є інші об’єкти. Тож його зарахували до нової категорії карликових планет разом з Ерідою та Церерою.

3. «Наука для дітей — все про Космос і Зірки»

Смішарики також вивчають Космос і запрошують діток дізнатися:

• Які зорі, крім Сонця, існують у Всесвіті?
• Чому восьминіг є прикладом реактивного руху?
• Як колір зірок, які ми бачимо, пов’язаний з їхньою віддаленістю від Землі?
• Що захищає Землю від комет, метеоритів та космічного випромінювання?
• Як утворилася наша галактика і чому греки називали її «Молочний шлях»?

4. «Земля. Місяць. Комети»

В цьому ролику таємничий світ Космосу представлений дуже наочно. Переглядаючи його, маленькі школярики зрозуміють, як відбувається зміна пір року, чому на Місяці навіть малюк зможе підняти бика на руках, а ще дізнаються про те, що в комет може бути 6 хвостів! Неймовірно, правда?

Які відео про Космос буде цікаво подивитися старшим школярам (11-16 років)?

Дітям старшого віку може сподобатися серія навчальних відеороликів від каналу «Цікава наука». Представляємо їх вашій увазі:

1) «З чого складається Всесвіт?»

Атоми навколо нас існують вже мільярди років, і більшість з них утворилася в ядрах зірок. Денніс Вайлдфоґел розповість захоплюючу історію довгої подорожі цих атомів від Великого вибуху до молекул, з яких складаємося і ми також.

2) «Чи варто шукати ще життя у Всесвіті?»

«Чи самотні ми у Всесвіті?» — питання, що хвилює людей ось уже декілька тисяч років. Пропонуємо дізнатися відповідь у навчальному відеоролику.

3) «Що таке „карликова планета“?»

Карликові планети багато в чому схожі на звичайні планети. То у чому ж різниця? Можемо дізнатися всього за 60 секунд.

• Нагадаємо, що з 2006 року до карликових планет відноситься Плутон.

4) «Як розширюється Всесвіт?»

Космічне життя Всесвіту почалося з Великого вибуху майже 14 мільярдів роківтому, і відтоді Всесвіт розширюється. Але в чому або у що він розширюється — дізнаємося в ролику.

5) «Чи може чорна діра бути знищена?»

Чорні діри є одними з найбільш руйнівних об’єктів у Всесвіті. Будь-який об’єкт, який наблизиться до сингулярності в центрі чорної діри — чи то астероїд, чи то планета, чи то зірка — ризикує бути розірваним на частини екстремальним гравітаційним полем чорної діри. Але чи можна знищити саму чорну діру?

За допомогою таких роликів, і діти, і дорослі можуть дізнатися багато нового про космос, зірки і сузір’я, планети нашої сонячної системи, галактику, залежність пори року від положення нашої планети та багато іншого.

Консультацiя для батькiв "Вчимо дiтей спiлкуватись"

"Вчимо дiтей спілкуватись"       Для повноцінного і всебічного розвитку особистості дитині необхідно вміти спілкуватися з однолітками і з дорослими. Дитині легше навчитися спілкуванню, якщо відносини в сім'ї склалися довірчі і відкриті. Коли дитина навчиться спілкуванню з батьками, йому легше буде спілкуватися з оточуючими людьми.       Для формування вміння спілкування батькам необхідно прийняти свою дитину повністю, з усіма його слухняності і примхами, і не забувати говорити йому про те, як ви його любите. З дитиною завжди потрібно говорити на рівних, тоді він буде прагнути до спілкування. Перед сном проаналізуйте, скільки разів ви сьогодні повчали і критикували малюка, а скільки раз розповіли йому що-небудь цікаве, поділилися своїми думками, і хвалили його. І який результат? А доброзичливих звернень має бути набагато більше!       Дитина весь час потребує підтримки батьків. Навіть у випадку, коли він сам карає себе за погану оцінку або вчинок, називаючи себе «дурним», «бараном», і т.д., ви повинні переконати його. Дитина підсвідомо сподівається, що батьки бачать його іншим, і спеціально провокує їх, щоб почути у відповідь: «Ти розумний і добрий, наступного разу в тебе обов'язково вийде». Завжди відкрито говоріть з дитиною про свої почуття, тільки тоді він навчиться їх розуміти, а, отже, і говорити про них. Для того, щоб дитина могла навчитися виражати почуття, з ним потрібно розмовляти, читати книги і займатися спільною діяльністю.      Дітей  можна вчити спілкуванню з допомогою рухливих ігор. Дорослий в цих іграх виступає в ролі учасника гри та ведучого. Це дозволить йому краще оцінювати дії інших учасників гри і стежити за дотриманням правил. Дитина буде вчитися орієнтуватися на партнера, і гідно програвати, не ображаючись. Після рухомий гри можна завести розмову з дитиною на пізнавальні теми. Наприклад, якщо в грі у вас «брали участь» якісь тварини, то дитині буде цікаво дізнатися про їхнє життя. Під час розмови краще використовувати картинки із зображенням тварин або зоологічне лото.      Намагайтеся не просто повідомляти дитині цікаві відомості, а втягуйте його в розмову, щоб він ставав повноправним учасником бесіди.      Є діти, які мають природжений талант знаходити спільну мову з ким завгодно, де завгодно, коли завгодно. А є діти, яким це складно дається.Та спілкуватися краще можна навчити будь-яку дитину!      Спілкування має величезне значення для загального психологічного розвитку дітей, для становлення дитини як особистості. До старшого дошкільного віку у дітей повинні бути наступні комунікативні уміння: - уміння слухати і чути іншого; - уміння брати участь у вільній бесіді; - уміння бути уважним до самого себе і до оточуючих; - уміння розуміти відчуття і настрої іншого; - уміння осмислювати свої вчинки і вчинки іншого. Для того, щоб розвивати ці вміння, розкажіть дитині про «Секрети спілкування»: 1. Називай друга по імені, і він звертатиметься до тебе так само; 2. Будь уважний до тим, хто тебе оточує, і люди поважатимуть тебе; 3. Будь ввічливий, і у тебе буде багато друзів; 4. Умій уважно слухати іншого, і ти зможеш дізнатися багато нового.      Розкажіть про ці правила дитині якби «проміж іншим», у відповідь на якесь запитання дитини про спілкування чи просто у відповідній ситуації. Тоді ефект буде максимальним. Також ви можете влаштувати цікаві ігри для дитини, які непомітно для неї допоможуть відпрацювати основні навички, без яких неможливо обійтись у спілкуванні. Гра № 1 «Обличчя» Намалювати на листочку обличчя з різним виразом: весела обличчя, таке, що плаче, похмуре, хитре, здивоване, перелякане, і так далі. Визначаємо разом з дитиною, що виражають ці обличчя, і знайомимо дитину з тим, що вираз обличчя називається «мімікою». Говоримо хором це слово. Гра №2 «Маски» Дітям і собі даємо завдання: виразити за допомогою міміки горе, радість, біль, страх, здивування. А потім визначає, чи вдалося зобразити «маску». Бажано, щоб було хоча б 3 гравці (ідеально: мама, тато, дитина). Гра № 3 «Жести» Пояснюємо хлоп'ятам, що розмовляти можна і за допомогою жестів. Згадуємо по черзі, які жести ми знаємо (як жестом зупинити машину, попросити про щось, привітатися, попрощатися...). Виграє той, хто зміг згадати жест останнім. Тільки будь ласка, не переграйте свою дитину. Найкраще, якщо влаштувати гру між декількома дітьми, а ви будете суддею (слідкувати, щоб ніхто не використовував незрозумілих або тільки що вигаданих жестів). Якщо ж такої можливості немає, і ви граєте вдвох з дитиною, у кінці гри переведіть увагу дитини на щось інше, непомітно змініть тему. У будь-якому випадку не акцентуйте увагу на тому, що ви перемагаєте дитину. На жаль, не всі діти вміють раціонально реагувати на таке. Так же, як і не всі дорослі. Ця порада стосується всіх ігор, у які ви граєте з дитиною. Гра №4 «Іноземець» Раптом ви потрапили в іншу країну, ви не знаєте мови, вас не розуміють. За допомогою міміки й жестів запитайте дорогу в зоопарк, в басейн, на площу, де стоїть пам'ятник, у кінотеатр, у кафе, на пошту і так далі. Гра №5 «Ці різні слова» Розкажіть дитині, що за допомогою слів можна приголубити, прогнати, засмутити, зігріти, образити. Заспокой ляльку Таню, яка плаче, подаруй подарунок другу на день народження, поясни іншому, що тобі не подобається, коли тебе штовхають і попроси більше цього не робити. Таких ситуацій можна придумати безліч. Звичайно, ви можете використовувати такі ситуації, з якими дитина має проблеми: як вирішити непорозуміння без бійки, як пояснити, що ти чогось хочеш без сліз, купити хліб у магазині… Усі ці ситуації програються за допомогою слів, міміки, жестів. Гра №6 «Опиши друга» Дві дитина або дитина з кимось із дорослих стають спиною один до одного і по черзі описують зачіску, обличчя, одяг іншого; хто опинився точнішим, той виграє. Гра №7 «Дотики» Дитина закриває очі, а один із присутніх доторкається до рук. Дитина відгадує, хто це і називає по імені. Гра №8 «Слухаємо тишу»       Пропонується всім послухати тишу, а потім визначити, хто і що почув в тиші. Як варіант, можна зробити короткий вступ до гри й сказати, що у нас дома поселилася фея Тиша. «Хочете послухати її пісні? Для цього треба сидіти тихо-тихо і тільки найуважніші зможуть почути її». Бажано, щоб під час гри сусіди не робили ремонт і не слухали музику, тобто щоб дійсно було максимально тихо. Окрім розвитку вміння слухати, ця гра розвиває вміння концентрувати увагу та контролювати своє бажання «щось сказати», коли знаєш, що це невчасно. Важливо не «перегнути палку» і зупиняти гру як тільки ви бачите, що вона починає набридати дитині, а після закінчення запитувати, що дитина почула. Які були звуки: голосні, тихі, який був тембр (перед цим поясніть, що таке «тембр» дитині), де дитина чула схожі звуки. День вишиванки 2021: дата та традиції свята, цікаві факти про український етнічний одяг Ювілейний, уже 15-й, День вишиванки присвячено етномузиці та екологічним питанням. День вишиванки у 2021 році - дата / фото REUTERS Вишиванка з давніх давен є основним елементом українського національного одягу. Вишиті візерунками сорочки – відображення цінностей, традицій, культури та історії. День вишиванки у 2021 році Всесвітній день вишиванки – свято, що не прив’язане до жодного державного чи релігійного. Воно покликане зберегти споконвічні народні традиції створення та носіння етнічного вишитого одягу. Дата проведення святкових заходів кожного року різна, адже відзначається День вишиванки в третій четвер травня. У 2021 році – це 20 травня. Як і чому відзначають День вишиванки Читайте такожВихідні у червні 2021: як будемо відпочивати в перший місяць літаДень вишиванки не є офіційним святом. 15 років тому, тобто у 2006 році, студентка Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Леся Воронюк започаткувала акцію "Всесвітній день вишиванки". Дівчина запропонувала студентам одного дня одягнути вишиванки. На цю ініціативу відгукнулося декілька десятків студентів та викладачів факультету. Однак щороку масштаби святкувань зростали й нині День вишиванки відзначають також і за межами нашої держави. Як уже склалося, цього травневого дня люди намагаються вдягати національне вбрання на роботу, на навчання або ж, наприклад, на зустріч із друзями. Окрім того, за ініціативи тих же студентів, громадських та культурних діячів можуть проводитися концерти, хода, конкурси та ярмарки. Святкування Дня вишиванки у 2021 році Цьогорічний ювілейний День вишиванки пропонується присвятити українській традиційній музиці та екологічним проблемам. Святкування проходитиме у форматі Дня вуличної етномузики. На різних локаціях, зокрема площах, парках, пішохідних вулицях, гратимуть народні співці-музиканти. Цікавинки про українську вишиванку Здавна для українців вишиванка відігравала не стільки функцію одягу, як була своєрідним оберегом від різного зла. Тому візерунки на сорочках та сукнях наносили на рукави, коміри і поділ. Своїми особливими узорами та поєднанням кольорів на вишиванках може похвалитися не лише кожен регіон України, а й навіть окремі села. Сорочки можуть відрізнятися за фасоном, кольором, візерунком. День вишиванки 2021 - цікаві факти про вишиванку / фото УНІАН Узори вишивки загалом можна поділити на три великі групи: геометричні, рослинні, тваринні та антропоморфні (такий, що нагадує людину) орнаменти. Рослинні традиційно вишивали на жіночому вишитому одязі, геометричні – на чоловічому. Існує понад 250 швів, які базуються на 20-ти видах техніки вишивання. Найпопулярнішими є мережання, низь, гладь. Раніше вишивання було виключно жіночим заняттям. Перш ніж братися за роботу дівчина зазвичай постилася, молилася і мила руки. Надзвичайно тонка вишивка "білим на білому" на натільних сорочках була поширена серед європейської знаті й української шляхти. Тривалий час вишивка була своєрідною візиткою людини. За орнаментом і кольорами можна було дізнатися про її вік, сімейний стан, соціальний статус. Приміром, сорочку із вишитими квітами носили лише молоді дівчата. Нині ж вишивка виконує більше декоративну функцію. Рекордну кількість людей, одягнутих у вишиванки, було зафіксовано у День Незалежності в 2011 році у місті Рівному. Згідно із Книгою рекордів України, на центральному Майдані тоді зібралося 6570 людей у вишиванках. Вас також може зацікавити: Детальніше читайте на УНІАН: https://www.unian.ua/lite/holidays/den-vishivanki-2021-data-ta-tradiciji-svyata-cikavi-fakti-pro-ukrajinskiy-etnichniy-odyag-11422027.html   День вишиванки 2021: дата та традиції свята, цікаві факти про український етнічний одяг 09:43, 17.05.21 СВЯТА4 хв. 51804 Ювілейний, уже 15-й, День вишиванки присвячено етномузиці та екологічним питанням. День вишиванки у 2021 році - дата / фото REUTERS Вишиванка з давніх- давен є основним елементом українського національного одягу. Вишиті візерунками сорочки – відображення цінностей, традицій, культури та історії. День вишиванки у 2021 році Всесвітній день вишиванки – свято, що не прив’язане до жодного державного чи релігійного. Воно покликане зберегти споконвічні народні традиції створення та носіння етнічного вишитого одягу. Дата проведення святкових заходів кожного року різна, адже відзначається День вишиванки в третій четвер травня. У 2021 році – це 20 травня. Як і чому відзначають День вишиванки День вишиванки не є офіційним святом. 15 років тому, тобто у 2006 році, студентка Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Леся Воронюк започаткувала акцію "Всесвітній день вишиванки". Дівчина запропонувала студентам одного дня одягнути вишиванки. На цю ініціативу відгукнулося декілька десятків студентів та викладачів факультету. Однак щороку масштаби святкувань зростали й нині День вишиванки відзначають також і за межами нашої держави. Як уже склалося, цього травневого дня люди намагаються вдягати національне вбрання на роботу, на навчання або ж, наприклад, на зустріч із друзями. Окрім того, за ініціативи тих же студентів, громадських та культурних діячів можуть проводитися концерти, хода, конкурси та ярмарки. Святкування Дня вишиванки у 2021 році Цьогорічний ювілейний День вишиванки пропонується присвятити українській традиційній музиці та екологічним проблемам. Святкування проходитиме у форматі Дня вуличної етномузики. На різних локаціях, зокрема площах, парках, пішохідних вулицях, гратимуть народні співці-музиканти. Цікавинки про українську вишиванку Здавна для українців вишиванка відігравала не стільки функцію одягу, як була своєрідним оберегом від різного зла. Тому візерунки на сорочках та сукнях наносили на рукави, коміри і поділ. Своїми особливими узорами та поєднанням кольорів на вишиванках може похвалитися не лише кожен регіон України, а й навіть окремі села. Сорочки можуть відрізнятися за фасоном, кольором, візерунком. День вишиванки 2021 - цікаві факти про вишиванку / фото УНІАН Узори вишивки загалом можна поділити на три великі групи: геометричні, рослинні, тваринні та антропоморфні (такий, що нагадує людину) орнаменти. Рослинні традиційно вишивали на жіночому вишитому одязі, геометричні – на чоловічому. Існує понад 250 швів, які базуються на 20-ти видах техніки вишивання. Найпопулярнішими є мережання, низь, гладь. Раніше вишивання було виключно жіночим заняттям. Перш ніж братися за роботу дівчина зазвичай постилася, молилася і мила руки. Надзвичайно тонка вишивка "білим на білому" на натільних сорочках була поширена серед європейської знаті й української шляхти. Тривалий час вишивка була своєрідною візиткою людини. За орнаментом і кольорами можна було дізнатися про її вік, сімейний стан, соціальний статус. Приміром, сорочку із вишитими квітами носили лише молоді дівчата. Нині ж вишивка виконує більше декоративну функцію. Рекордну кількість людей, одягнутих у вишиванки, було зафіксовано у День Незалежності в 2011 році у місті Рівному. Згідно із Книгою рекордів України, на центральному Майдані тоді зібралося 6570 людей у вишиванках. 30 років незалежної України у 30 головних цифрах Анастасія Зануда, Світлана Дорош ВВС News Україна 24 серпня 2021 АВТОР ФОТО,UNIAN Понад 52 мільйони жителів, гроші номіналом в 1 000 000, інфляція понад 10 000%, мільйони українських мігрантів за кордоном. І понад 13 тисяч загиблих у війні на сході України. Це лише деякі із цифр часів незалежної України. Іноді вони можуть бути красномовнішими за слова. ВВС News Україна пропонує поглянути, якою була і якою стала країна за 30 років незалежності. Скільки українців UNIAN Кількість населення України 51,944 млну 1991 році 41,588 млну 2021 році (без Криму та непідконтрольних територій Донбасу) Джерело: Державна служба статистики Суто арифметично, за 30 років незалежності України її населення скоротилося на понад 10 млн людей. За даними Держстату, у 1991 в Україні жили 51,944 млн. А на початок 2021 - 41,588 млн осіб. Показник 2021 року не враховує населення анексованого Росією Криму та непідконтрольних Києву районів Донбасу. До анексії Криму і окупації Донбасу у 2014-му Держкомстат повідомляв про 45,426 млн жителів України. Найбільше українців було у 1993-му році - 52,244 млн. Україна старішає UNIAN Кількість дітей в Україні у віці від 0 до 17 років 13,225 млну 1991 році 7,459 млну 2021 році Джерело: Державна служба статистики На додачу до скорочення, населення України стрімко старішає. Українська демографія: що змінилося за 25 років І це видно, як би парадоксально це не лунало, з кількості українців віком від 0 до 17 років. Якщо у 1991-му їх було 13,225 млн, то у 2021 - 7,459 млн. Тобто, майже удвічі менше. За ті ж 30 років кількість пенсіонерів в Україні також скоротилася, але не так різко. До того ж за час пенсійної реформи пенсійний вік підвищився, тож нині, наприклад, жінки у 59 років ще не є пенсіонерками, тоді як у 1991-му вже чотири роки, як були б. UNIAN Кількість пенсіонерів в Україні 13,1 млну 1991 році 10,96 млну 2021 році Джерело: Державна служба статистики, Пенсійний фонд Якщо у 1991 році в Україні було 13,1 млн пенсіонерів, то на початок 2021 - 10,96 млн. І весь цей час переважна більшість їх були серед найменш забезпечених верств населення. Чи справді українці залишаться без пенсій Без віри в пенсію. Як українці дбають про свою старість UNIAN Середня пенсія в Україні 110 карбованціву 1991 році 3778 гривеньу 2021 році Джерело: Пенсійний фонд, Державна служба статистики У 1991 році середня пенсія за віком становила 110 карбованців - ще старого, радянського зразка. За офіційним курсом Держбанку СРСР це було близько 61 долара, за комерційним курсом - близько трьох доларів. Через рік, у 1992-му, середня пенсія українців вже дорівнювала 5 137 купоно-карбованців, або близько 25 доларів за офіційним середньорічним курсом. Через інфляцію у 1994-1995 роках пенсіонери отримували сотні тисяч купоно-карбованців пенсії. У 1996 році, коли запровадили національну валюту - гривню, пенсіонерам платили в середньому 39 гривень пенсії, або близько 21 долара. У 2021 середня пенсія становить 3 778 гривень, що дорівнює приблизно 140 доларам. Щоб зрозуміти, багато це чи мало, варто подивитися на середні заробітки українців. Скільки заробляють українці На кінець 1991 року середня зарплатня в Україні, згідно із офіційною статистикою, дорівнювала в середньому по економіці майже 480 карбованців. За офіційним курсом - це перевищувало 260 доларів, а за реальним комерційним - не дотягувала і до 20. У листопаді 1992 Україна отримала свою першу тимчасову валюту - купоно-карбованці, а разом із нею й офіційний курс до долара, який становив 403 крб/дол. Проте середній курс за весь рік становив, за даними НБУ, майже удвічі менше - 208 карбованців за долар. Звісно, на той момент були й інші - сірі та чорні - курси валютного ринку, а зарплату починали видавати не лише "живими грошима". Але якщо керуватися лише офіційними даними, то середній місячний дохід українця того року становив 6 505 карбованців або близько 31 долара, якщо рахувати по середньому курсу. У 1993 цифр у зарплатах українців додалося, проте в перерахунку на тверду валюту середня зарплата становила близько 35 доларів. Утім, це досить умовні розрахунки, якщо взяти до уваги, що офіційний курс впродовж року шалено стрибав, а зарплата зростала від десятків тисяч до сотень тисяч. МВФ і Україна: історія позик і відносин Перед грошовою реформою у 1995 українці були мільйонерами і в середньому заробляли по 7,3 млн карбованців на місяць, це дорівнювало близько 50 доларам. UNIAN Середня зарплата в Україні 480 крбу 1991 році 7,3 млн крбу 1995 році 14300 грну червні 2021- року Джерело: Державна служба статистики У червні 2021 середня зарплатня українців становила 14,3 тис гривень - близько 520 доларів. Гіперінфляція та найбільші гроші України Якщо ви думаєте, що нинішні 10% інфляції - це багато, варто згадати перші роки незалежності України. У 1992-му інфляція становила понад 2 000%, у 1993-му - перевищила 10 000%. Загалом, з січня 1991 року до вересня 1996, коли було запроваджено гривню, ціни в Україні зросли приблизно у 95 тисяч разів. UNIAN Найвища інфляція в Україні 10 256%індекс споживчих цін за 1993 рік Дані Державної служби статистики Сплески інфляції були і у кризовому 2008 році, коли ціни зросли на понад 22%, і у 2014-2015 роках, коли українська економіка намагалася оговтатися від перших наслідків російської анексії Криму та конфлікту на Донбасі. Тоді ціни зросли на майже 25% та понад 43% відповідно. Гіперінфляція вимагала і гіпергрошей. Найбільший номінал купюри, що існував в Україні за 30 років, був один мільйон (1 000 000) карбованців. Купюру надрукували у 1995 році. І вона проіснувала лише до вересня 1996. UNIAN Найбільші гроші України 1000000найбільший номінал карбованців, в обігу з 1995 року Джерело: НБУ До цього, із 1992 року, українці мали купюри 1 000, 100 000, 500 000 карбованців. Під час грошової реформи 1996 року 100 тисяч карбованців обмінювали на 1 гривню. Скільки виробляє країна Рахунок валового внутрішнього продукту - всього, що виробляє країна - за 30 років її існування вимірювався і в мільярдах, і в трильйонах, а також у кількох національних валютах. У 1990-му - році, що передував незалежності - ВВП становив 167 млрд карбованців. А у 2020 - останньому році, за який є повні офіційні дані - понад 4 трлн гривень. Тому показовішим, очевидно, буде ВВП, розрахований у доларах. Якщо брати дані Світового банку, то від 1990 до 2020 року ВВП України майже подвоївся - від майже 81,5 млрд доларів до понад 155,5 млрд доларів. UKRINFORM ВВП України 167 млрд крбу 1990 році ($81,457 млрд) 4,194 трлн грну 2020 році ($155,582 млрд) Дані Державної служби статистики та Світового банку Але, як казав третій президент України Віктор Ющенко, "ВВП на хліб не намажеш". І тому більш красномовним буде показник валового національного доходу на душу населення, - тобто це все, що вироблено та отримано як дохід та "намазано на хліб" кожного українця. За підрахунками Світового банку та ОЕСР, цей показник зріс за 30 років у більше ніж удвічі - із 1610 доларів на людину у 1990 році до 3540 доларів - у 2020. UNIAN Валовий національний дохід на душу населення на рік $1610у 1990 році $3540у 2020 році Дані Світового банку Певним показником доходів українців, які далеко не завжди є офіційними, можна вважати кількість авто, яке за роки незалежності поступово перетворювалося із того, що можна було "дістати" до того, що можна купити. За даними інформаційно-аналітичної групи AUTO-Consulting, якщо у 1991 рік на 1000 жителів України було лише 58 авто, то до 2021 цей показник зріс у понад чотири рази і нині становить 245 авто на 1000 жителів України. UKRINFORM Кількість автомобілів на 1000 жителів 58 автоу 1991 році 245 автоу 2021 році Дані Інформаційно-аналітичної групи AUTO-Consulting Київ має значно вищий показник - майже удвічі більший, ніж загалом по Україні - 407 авто на 1000 жителів. Нація мігрантів Очевидно, "середня температура по палаті" не дає уявлення про справжні доходи українців. За даними Світового банку, частка найбідніших у загальних доходах за роки незалежності України зросла - із 8% до 9,7%. Тож багато українців шукали роботу і доходи за кордоном. Мігранти чи інвестори: хто більше вкладає в економіку України? Робсила чи рабсила: як впливає на економіку України трудова міграція Суперечка щодо кількості заробітчан точиться роками, адже українці можуть працювати за кордоном як офіційно (і таких дедалі більше), так і як студенти чи навіть туристи. За даними, оприлюдненими директором Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Еллою Лібановою у липні 2021 року, за кордоном нині перебуває від 3 до 5 млн українських мігрантів. При цьому, на думку науковця, українці їдуть за кордон не тільки через низькі доходи в Україні, але й через те, що вони "не бачать майбутнього України". GETTY Міграція 2-5 млнукраїнців живуть і працюють за кордоном За оцінками Інституту демографії та соціальних досліджень, міністерства економіки Водночас міністр економіки Олексій Любченко заявляв, що точну кількість громадян, які працюють за межами України, підрахувати неможливо. Він каже про 2-3 мільйони українців. Урядовець заявляв також, що Україна є лідером у Європі за кількістю працездатного населення, яке працює за кордоном. Найбільше українців працює у Польщі. За словами українського посла в цій країні Андрія Дещиці, сьогодні там працює майже 1,5 мільйона українців і навчаються орієнтовно 50 тисяч студентів. Польща програє битву за робочі руки українців. Куди вони поїдуть? "Дуже важко вижити". Чому українці масово рвуться на роботу за кордон За ці роки українські заробітчани стали і найбільшими інвесторами в українську економіку. За даними Нацбанку, у 2020 році, попри пандемію і карантин, сума приватних грошових переказів до України перевищила 12 млрд доларів. UNIAN Грошові перекази в Україну у 2020 році $12,12 млрдобсяг приватних переказів традиційними та неформальними каналами Дані НБУ При цьому у карантинний 2020 рік прямі іноземні інвестиції взагалі витікали з країни, а у докарантинному 2019-му вони були удвічі меншими, ніж перекази від мігрантів. Анексія Криму та конфлікт на Донбасі Українці не лише шукали кращої долі за кордоном. Від березня 2014 року, коли Росія анексувала Крим, а згодом почалася війна на Донбасі, вимушеними переселенцями всередині самої України стали майже 1,5 млн українців. GETTY Кількість вимушених переселенців з Донбасу і Криму на квітень 2021 1 464 628переселенців з тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської областей та АР Крим Дані Міністерства соціальної політики України Втрата територій обернулася для України і втратою життів. Від квітня 2014 року до 30 червня 2021 року загинули понад 13 тисяч людей. Такі дані наводить Радіо Свобода з посиланням на Управління Верховного комісара ООН з прав людини. До цієї цифри входять цивільні, військові Збройних Сил України та члени сепаратистських військових угруповань. Сі Бриз. Що дратує Росію За даними Управління Верховного комісара ООН, серед загиблих - щонайменше 3 900 цивільних осіб, приблизно 4 200 українських військових та приблизно 5 800 членів озброєних груп сепаратистів. REUTERS Жертви конфлікту на Донбасі від квітня 2014 понад 13 000людей загинули 3 901цивільних 4 200українських військових 5 800членів озброєних груп сепаратистів Дані Управління Верховного комісара ООН з прав людини Крім того, під час семи років війни на сході України, за різними підрахунками, по обидва боки лінії розмежування були поранені від 29 600 до 33 600 людей. Скільки Україна втратила від анексії Криму. Чому важливо знати ці цифри Чорнобиль У 1986 році Україна стала місцем наймасштабнішої техногенної й екологічної катастрофи через аварію на Чорнобильській АЕС. За роки незалежності на ліквідацію наслідків аварії, виведення станції з експлуатації, виплати ліквідаторам та чорнобильцям пішли десятки мільярдів. Лише перетворення зруйнованого четвертого реактора ЧАЕС на безпечний об'єкт коштувало понад 2 млрд євро. Саме стільки коштувало спорудження нової "Арки" над зруйнованим четвертим реактором Чорнобильської АЕС, яка запобігатиме тому, щоб радіація не потрапляла у навколишнє середовище впродовж 100 років. Окрім України до фінансування будівництва нового укриття долучилися понад 45 міжнародних донорів та ЄБРР. UKRINFORM Вартість "Арки" над ЧАЕС €2,1 млрдкоштувало спорудження нового "саркофагу" над зруйнованим четвертим блоком ЧАЕС Дані ЄБРР Новий безпечний конфайнмент ЧАЕС - найбільша з коли-небудь побудованих рухомих наземних конструкцій. Його довжина 165 м, ширина 257 м, висота 108 м і загальна вага 36 тис тонн. Цікаві факти про нове укриття Чорнобиля Чорнобиль-30: спогади, засвідчені архівами КДБ Будівництво "Арки" почалося в квітні 2012 року, її здали в експлуатацію у липні 2019. Менше викидів. Але чому За 30 років є один показник, зниження якого, здавалося б, має свідчити про дуже позитивні тенденції в Україні. Йдеться про викиди діоксиду вуглецю на душу населення. Іспанія чи Австралія. Як зміниться клімат України через 50 років За даними Світового банку, вони скоротилися у понад три рази - із 13,27 тонни на душу населення у 1990 році до 4,15 тонни у 2020. UNIAN Викиди СО2 метричні тонни на душу населення 13,27у 1990 році 4,15у 2020 році Дані Світового банку З іншого боку, таке екологічне "досягнення" можна пояснити радше не кращими очисними спорудами, застосуванням новіших технологій чи відмовою від викопаного палива, а скороченням частки промисловості в економіці країни. За даними того ж Світового банку, частка доданої вартості промисловості у ВВП України за роки незалежності скоротилася удвічі - від 43% у 1990 році до 21% у 2020. Натомість утричі зросла частка зовнішньої торгівлі - із 21% у 1992 до 66% ВВП у 2020. Тобто українці стали менше виробляти, але більше торгувати. Нація, що читає, чи цифрова країна За 30 років незалежності видавництво книжок на душу населення скоротилося приблизно у 30 разів. Якщо у 1990 році в Україні різними мовами видавали 3,8 книжки на одного мешканця країни, то у першому кварталі 2021 року лише 0,13 книжки на одного мешканця. Падіння видання книжок почалося у 1994 році, коли на одного українця припадала приблизно 1 книжка. За понад останніх 15 років цифри коливалися від 0,4 до 1,6 книжки на людину. UKRINFORM Кількість книжок 3,8 книжоквидавалося у 1990 на одного українця 0,13 книжкивидавалося на одного українця у І кв. 2021 року Дані Книжкової палати України та Української асоціації книговидавців та книгорозповсюджувачів Станом на 1991 рік в Україні було близько чотирьох тисяч книгарень. Зараз, за даними Олександра Афоніна, голови Української асоціації книговидавців та книгорозповсюджувачів, трохи більше ніж 200. До закриття книгарень, крім інших чинників, у 2020-2021 додалися і кілька коронавірусних карантинів. А от чого зовсім не було у 1991 - так це мобільних телефонів та інтернету. Нині ж, за даними операторів та Держстату, в Україні є майже 54 млн абонентів мобільного зв'язку, тобто їхня кількість на 12 мільйонів перевищує загальну чисельність жителів України. А за даними Світового банку, кількість мобільних телефонів на 100 українців перевищує 130. UNIAN Кількість абонентів мобільного зв'язку у 2020 році 53,7 млнабонентів мобільного зв'язку було в Україні за підсумками 2020 року Дані Державної служби статистики, Київстар, Vodafone, Lifecell Перший мільйон користувачів Інтернету в Україні з'явився у 2007 році. За даними маркетингової компанії Kantar Україна, у 2020 році 79% українців у віці 12-70 користувалися інтернетом. Світовий банк дає трохи нижчу цифру користувачів інтернету - 62,6% населення. РА Скільки українців користуються інтернетом 62,6-79%частка українців, які користувалися інтернетом у 2020 році Дані Світового банку, маркетингової компанія Kantar, комунікаційної групи PlusOne, міністерства цифрової трансформації України, Держстату. Водночас, за даними міністерства цифрової трансформації, 40% українських шкіл, 92% бібліотек та 37% лікарень сьогодні ще не мають доступу до оптичного інтернету. Окрім того, 3 мільйони людей живуть у селах, де підключення до оптичного інтернету взагалі відсутнє. А це майже як населення таких країн, як Грузія чи Естонія. Найпопулярнішими соціальними мережами в Україні є Facebook - (16 млн користувачів) та Instagram (15 млн користувачів). Пропустити YouTube допис, 1 Підпис до відео,Увага: інші сайти можуть містити рекламу

1 вересня - особливо хвилюючий день у житті другокласників. Вперед до нових звершень!

14 ЖОВТНЯ: ПОКРОВА, ДЕНЬ КОЗАЦТВА І ЗАХИСНИКА УКРАЇНИ

14 жовтня українці святкують одразу три свята. Перше – Свято Покрови Божої Матері, друге – День українського козацтва, третє свято, дуже молоде – День захисника України.
Усі ці свята дуже взаємопов’язані  і виникали послідовно
14 жовтня православні християни святкують день Покрови Пресвятої Богородиці. У народі говорять: «Покрова накриває траву листям, землю снігом, воду – льодом, а дівчат – шлюбним вінцем».
Це свято вважається одним із найбільш шанованих свят в Україні. Не виникає навіть суперечок між православними українцями й рідновірами, котрі хоч і вкладають у це свято зовсім різний зміст, ставляться до нього дуже шанобливо.
Зі святом Покрови співпадає святкування Дня українського козацтва. З давніх-давен Божа Матір вважалася покровителькою усього українського козацтва. А на Січі запорозькі козаки збудували церкву на честь Покрова Богородиці з її іконою. І. до речі, саме у цей день, козаки збирали Велику раду, на котрій обирали гетьмана й визначалися з подальшими військовими планами.
Відомий український етнограф Олекса Воропай писав, що після зруйнування Катериною ІІ Запорозької Січі, козаки, ідучи за Дунай, несли з собою ікону Покрови Пресвятої Богородиці
Цікаво, що козаки настільки глибоко й щиро шанували образ Покрови Божої Матері, вірили у її силу й урочисто святкували цей день, що у народі закріпилася й друга назва свята – Козацька Покрова.
Певно, не знайдеться в Україні людини, яка б не знала про козаків. Про них складено безліч творів, книжок і фільмів. Про козацький рід співається й у нашому державному гімні. Образ сміливого парубка, котрий захищає честь та волю нашого народу, міцно закарбувався у пам’яті поколінь. Тож, козак в українській культурі – звитяжний воїн, озброєний захисник Вітчизни, що боронить віру, гідність та звичаї усього нашого народу.
Друга спроба вибороти незалежність українського народу й держави здійснювалася у тяжкі 1917-1920 роки.
Третя – уже в наш час – під час розпаду радянської імперії, коли прокинувся волелюбний інтерес до власної історії й генетичної пам'яті.
Четверта хвиля цього інтересу, – напевно, сьогоднішня. Адже, з 2015 року 14 жовтня є державним святом і неробочим днем – Днем захисника України.

v

5 ЕФЕКТИВНИХ СПОСОБІВ ВИХОВАТИ ТОЛЕРАНТНІСТЬ У ДІТЕЙ

Повернутися в розділ "Безкоштовні поради"

Якщо ви не бажаєте,щоб, дитина десь у суспільному місці змусила вас червоніти, навчайте її толерантності.  Тоді не доведеться чути такі фрази своїх дітей: «Мамо, а чого ті дядьки такі чорні-пречорні?» — побачивши темношкірих афроамериканців. Або: «А дівчинка чого так смішно ходить, кульгаючи ногами? Чому вона не вміє рівно ходити?» — питаючи про людину з синдромом ДЦП. Уникнути цього можливо. Необхідно лише виховати в дітей толерантне ставлення до оточуючих. Як це робити?

Сім’я — модель толерантного суспільства

Діти такі безпосередні, що іноді це неприємно оточуючим. Вони, не бажаючи навмисне чинити зло, часто ображають товариша, або перехожого. Неможливо виховати гармонійну особистість, якщо дитина не розумітиме, як правильно поводитися з людьми не такими, як усі. Люди різняться нацією, релігією, зовнішнім виглядом і захопленнями.  Інколи це виглядає незвично чи смішно, навіть шокує. Але варто проявляти стриманість, недоречно тикати пальцями та кричати: «А де його ноги?» чи «Чому тьоті закуталася в ковдру (паранджу)?»

Це обов’язково необхідно пояснити синові чи доньці. Разом із толерантністю слід виховувати повагу до людини, до самого себе. Адже неможливо прищепити толерантність дитині, яка сама себе не поважає, звикла використовувати в родині гострі образливі жарти, як тато вчив, чи звертатися до членів сім’ї грубими фразами, як мама. Це все, здавалося б, безневинні речі. Є люди вважають, яка кому різниця, як там ми спілкуємося вдома, мовляв, то наші справи, чужа сім’я — темний ліс. Усе це так, але ж кожен є невіддільною частиною суспільства, живемо ми поки що в цивілізованому світі, де постійно доводиться контактувати з багатьма різними людьми. Саме тому дітей слід привчати толерантно ставитися до всіх. А сім’я має бути прикладом, саме в ній можливо діти навчаються терпимості та співчуття, адже рідні, як ніхто здатні виховати в людини ці  якості характеру. Якщо навчитися терпимо ставитися до рідних, то стосовно інших це буде значно легше зробити. Що для цього потрібно?

1.     Стежити за спільним спілкуванням в сім’ї. Спочатку було слово… Тому будь-які жаргонні вислови впливають з неймовірною силою на формування особистості дитини. Якщо в сім’ї є нормальною  фраза «Ти вівця, баран! От дурепа!» тощо, то дитина вже звикла та не ображається, вона обов’язково перейме цю манеру висловлюватися. Але товариші сприйматимуть болісно подібні слівця, адже їх виховували в іншій сім’ї. Так починає проявлятися нетолерантне ставлення дитини до своїх одноліток. А пізніше — й узагалі до усіх людей. Уникайте цього, завжди стежте за своїм мовленням і коригуйте дитячі звички лихословити. Адже використання добрих слів ще нікому не заважало у житті налаштовувати комунікативні зв’язки.
2.     Розкажіть дитині про народи світу, їхні звичаї та обряди. Часто батьки бідкаються, чим розважитися з дітьми, як їх зацікавити. А все дуже просто — варто завжди починати з розмов. Спілкуйтеся з дітьми на цікаві теми, можливо, і самі дізнаєтеся чогось нового. Наприклад, як у Китаї, аби господар не образився, гості повинні плямкати, таким чином виказуючи, якою смакотою їх годують. А заляпана скатертина — це взагалі знак великої поваги та подяки за частування. Тому, якщо дитина зробить зауваження знайомому китайцеві за плямкання (як відомо, зараз дуже багато студентів навчаються у нас у країні, тому це цілком можливо), він образитися.
3.     Розкажіть про неймовірні відмінності людей в усіх сферах життя. Хтось фарбує в зелений колір волосся, а хтось носить паранджу — і все це зустрічаємо в нашій державі. Тому дитина повинна проявляти стриманість у своїх емоціях, можливо, й у вас виникне асоціація: «Дівчина із зеленим волоссям схожа на жабеня!», але ж ви не кричатимете про це вголос. Чи крикнете? Усе це індивідуальне світобачення і воно настільки різниться з іншими, що краще свої думки з цього приводу тримати при собі та навчати цього дітей. Їм тоді буде значно легше  знаходити спільну мову з людьми, які зустрічаються у житті.
4.     Розкажіть про зовнішні відмінності та людей з обмеженими можливостями. У когось може бути родима пляма на усю щоку, в когось — трохи смішний кирпатий носик чи великі очі, інші мають якусь інвалідність – але всіх нас об’єднує те, що ми люди, живемо на цій планеті. І якби всі вибірково ставилися до кожного: добре до красивих і, на нашу думку гарних, а решту зневажали, щасливіші ми б через це не були. Людство тим і відрізняються від тварин, що в нас не діє природний відбір. І часом люди слабкі, або скалічені зовні, мають дуже чисту душу та добре серце, володіють глибоким мисленням та здатні на жертовність і подвиги, на відмінну від красивих лише зовні чоловіків і жінок. Такі речі не всім зрозумілі, дітям усе нелегко пояснити, але це важливо і говорити про це потрібно!
5.     Розкажіть, що толерантності не заслуговує поведінка людей, яка порушує соціальні норми.  Батьки так прагнуть навчити дітей толерантності, що ті в свою чергу починають плутати поняття та терплять несправедливість від людей, які виявляють неповагу, обманюють та ображають, а інколи навіть б’ють. Тож цей момент також слід обговорити з дітьми.

Будьте завжди толерантними самі та навчайте цього своїх дітей. Адже це допоможе досягти успіхів у житті.

ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ: